ВОЛИНСЬКИЙ БЛАГОВІСНИК - PDF

Description
ВОЛИНСЬКИЙ БЛАГОВІСНИК Богословсько-історичний науковий журнал Волинської православної богословської академії Української Православної Церкви Київського Патріархату 1 Луцьк 2013 УДК 27 ББК Видано

Please download to get full document.

View again

of 242
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Real Estate

Publish on:

Views: 5 | Pages: 242

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
ВОЛИНСЬКИЙ БЛАГОВІСНИК Богословсько-історичний науковий журнал Волинської православної богословської академії Української Православної Церкви Київського Патріархату 1 Луцьк 2013 УДК 27 ББК Видано з благословення митрополита Луцького і Волинського Михаїла (Зінкевича) Редакційна колегія: Головний редактор протоієрей Ігор Швець, кандидат богословських наук, ректор ВПБА. Заступник головного редактора свящ. Володимир Вакін, к.б.н., проректор з науково-дослідницької роботи ВПБА. Відповідальний секретар свящ. Андрій Хром як, к.б.н. Члени редакційної колегії: свящ. Василь Лозовицький, к.б.н., проректор з навчальної роботи ВПБА; прот. Ігор Скиба, секретар вченої ради ВПБА; прот. Віталій Лотоцький, к.б.н.; прот. Миколай Цап юк, к.б.н.; свящ. Ярослав Черенюк, к.б.н.; Кучинко Михайло Михайлович, проф., д.і.н.; Рожко Володимир Євтухович, к.ц-і.н.; Сацик Ігор Каленикович, к.філос. н. Рекомендовано до друку вченою радою Волинської православної богословської академії (протокол 1 від ) Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації ВЛ Р від Статті подано в авторській редакції. За зміст і достовірність матеріалів відповідальність несуть автори. Видається з 2013 р. Волинська православна богословська академія, 2013 Автори статей, 2013 3 ЗМІСТ ВСТУПНЕ СЛОВО 7 БОГОСЛІВ Я 9 Митрополит Луцький і Волинський Михаїл (Зінкевич) «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона: сакральний вимір Руської державності 9 Священик Василь Лозовицький Порушення Богом встановленої природної гармонії людських сімейних стосунків в одностатевому шлюбі 13 Богдан Тишкевич Порівняльно-богословський аналіз пастирського душпіклування в православ'ї, католицизмі та протестантизмі 31 Протоієрей Миколай Цап юк Формування еклезіологічної доктрини у донікейський період 41 Ігор Сацик Ґенеза терміну «апокатастасіс» у ранньохристиянській традиції до часів Орігена 51 БІБЛЕЇСТИКА 65 Протоієрей Ігор Швець Праці Йосифа Флавія як джерело біблійної ісагогіки 65 ЛІТУРГІКА 71 Протоієрей Богдан Гринів Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього: подія свята та еортологічна динаміка 71 4 Протоієрей Василь Клочак Типікон: проблема уставу та узгодження його із сучасною богослужбовою практикою 77 ЦЕРКОВНА ІСТОРІЯ 83 Станіслав Беспалов Значення діяльності святителя Іларіона, митрополита Київського, в утвердженні самостійності Української Церкви 83 Протоієрей Тарас Волянюк Православні священнослужителі в культурно-освітньому просторі Волині другої половини 30-х рр. ХХ ст.: вектори діяльності, результати праці 89 Юрій Диба Батьківщина Малковичів «страна своя» преподобного Варлаама Печерського 99 Протоієрей Віталій Лотоцький Поширення Християнства у Північному Причорномор ї та Криму в ІІ - VІІІ ст. 113 Володимир Рожко Методологія церковно-історичних досліджень (з наукового досвіду автора) 131 Священик Ярослав Черенюк Передумови реформи вищого церковного управління Російської Православної Церкви на початку XVIII ст. 147 ЦЕРКОВНЕ ПРАВО 155 Священик Володимир Вакін Спроби скликання VIII Вселенського Собору 155 Ієромонах Димитрій (Франків) «Українське питання» і VIII Вселенський Собор 161 5 Протоієрей Віктор Пушко Питання канонічного статусу православної діаспори в контексті VIII Вселенського собору 179 ГОМІЛЕТИКА 185 Ігумен Констянтин (Марченко) Місія Православної проповіді в сучасному глобалізованому світі 185 АПОЛОГЕТИКА 197 Священик Андрій Хром як Згубний вплив астрології та магії на православного християнина 197 ПОСТАТІ 207 Протоієрей Володимир Дрозд Арсеній Річинський волинський церковний діяч 207 Протоієрей Миколай Цап Митрополит Іоан (Боднарчук) і третє відродження УАПЦ та проголошення Київського Патріархату 221 БІБЛІЙНА АРХЕОЛОГІЯ 233 Михайло Кучинко Писемні та археологічні свідчення про Ісуса Христа 233 ЦЕРКОВНЕ МИСТЕЦТВО 243 Лариса Обухович Тростянецька Чудотворна ікона Богородиці Одигітрії 243 6 ФІЛОЛОГІЯ 251 Протоієрей Ігор Скиба Сучасний погляд на походження кирилиці та глаголиці 251 Оксана Романова Історія перекладу Біблії англійською мовою 257 Міла Хоміч Рідна мова життя духовного основа 263 ЦЕРКВА ТА СУСПІЛЬСТВО 271 Протоієрей Віктор Михалевич Душпастирська діяльність у духовно-моральному вихованні молоді: актуальність та проблематика 271 Наталя Ротченкова Формування духовної культури особистості 279 ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ 285 7 Вступне слово Перша спроба видати журнал у Волинській духовній семінарії була у 1997 році, коли при духовній школі заснувалося наукове товариство імені митрополита Полікарпа (Сікорського), яке ставило перед собою завдання згуртувати найбільш здібних студентів для наукової праці. Здобутком цього товариства було видання у 1998 році двох номерів науково-популярного збірника під назвою «Волинський православний вісник». З припиненням діяльності цього товариства припинилася і поява нових збірників. З 2009 року у Волинській православній семінарії активізувалася наукова діяльність. Протягом чотирьох років (двічі на рік) проводилися наукові конференції, учасниками яких були також дослідники з-за кордону. У результаті було видано сім наукових збірників. Удосконалення навчального і наукового процесу та розбудова інфраструктури духовної школи призвели до реорганізації Волинської духовної семінарії у Волинську православну богословську академію. Відповідне рішення було прийняте на засіданні Священного Синоду УПЦ КП від 13 травня 2011 року (журнал 14). Статус духовної академії активізував викладачів та студентів до більш наполегливої дослідницької праці, задля чого Вченою радою було вирішено, крім наукових конференцій, проводити кожною кафедрою (усіх п ять) круглі столи на визначену тему з обов язковою участю викладачів, які належать до тієї чи іншої кафедри, та студентів, здатних потрудитися в царині богослів я. В результаті проведених круглих столів у ВПБА навчального року накопичилась чимала кількість наукових статей, що викликало нагальну потребу у виданні журналу академії, перший номер якого з волі Божої уже побачив світ і знаходиться, дорогий читачу, у Ваших руках. Надіюся на довге та яскраве життя цього журналу. Завдяки йому з часом дослідники зможуть проаналізувати хід наукової діяльності духовної школи, її розвиток та поступ. Нехай запропонований науково-богословський збірник буде корисним для тих, хто відкриє його з метою почерпнути для себе знання, щоб задовольнити інтелектуальну та духовну спрагу. Ректор ВПБА прот. Ігор Швець 9 «Слово про Закон і Благодать» митрополита Іларіона: сакральний вимір Руської державності Митрополит Луцький і Волинський Михаїл (Зінкевич) Церковно-державні відносини у Православній Церкві в усі часи були актуальним питанням. Церква Христова, будучи Боголюдським організмом, має своєю метою преобразити людську душу, освятити її сутність, привести до спасіння. Таку високодуховну місію Церква звершує над простими людьми, які в той же час є громадянами визначеної держави, носіями певного культурного етносу. Саме в такій площині Церква входить у правову область церковно-державних відносин. Створюється взаємовигідний симбіоз, який церковною термінологією називається «симфонією». Держава, створюючи сприятливі зовнішні умови для провадження тихого й мирного життя християн у всякому благочесті та чистоті, отримує для себе сумлінних та порядних громадян. Таким чином, патріотизм ніколи не засуджувався Церквою. Саме слово «патріотизм» походить від грецького «πατρος», що означає «отець», воно передбачає любов до землі своїх батьків, любов до «отцівської» віри. Справжній патріотизм може розглядатись тільки в сакральному розрізі. Родоначальником вироблення формату церковно-державних відносин є Візантійська імперія. Апогеєм формування взаємостосунків стала законодавча постанова імператора св. Юстиніана Великого: «Всевишня благодать надала людству два найвеличніші дари священство і царство; те [перше] піклується про догоду Богу, а це [друге] про інші предмети людські. Обоє ж, виникаючи з того самого джерела, становлять окрасу людського життя. Тому немає важливішої турботи для володарів, як облаштування священства, що, зі своєї сторони, служить їм молитвою про них Богу. Коли і Церква з усіх боків упоряджена, і державне управління рухається твердо і шляхом законів направляє життя народів до справжнього блага, то виникає добрий і сприятливий союз Церкви і держави такий жаданий для людства». Слід зазначати, що на практиці не завжди вдавалось втілити в життя вищезазначену гармонію стосунків, але тимчасове відхилення від ідеалу ніколи не заперечувало існування самого ідеалу. Волинський Благовісник (2013) 1 10 Митрополит Луцький і Волинський Михаїл (Зінкевич) Свою лепту в розбудову церковно-державних стосунків внесла і Київська Русь. Прийнявши хрещення від Візантійської імперії, ми отримали цілий культурний пласт. До честі хрестителя нашої Русі св. Володимира Великого, рецепція візантійської спадщини не була сліпим копіюванням суспільно-правових норм величної імперії. Св. Володимир зміг розгледіти та очистити від нашарувань грецького церемоніалу та імперського пафосу саму сутність християнської віри. Тому не даремно митр. Іларіон у своєму відомому творі «Слово про Закон та Благодать» прирівнює св. Володимира Великого до першого християнського імператора св. Констатнина Великого: Подібниче великого Костянтина! Рівний розумом, рівний христолюбністтю, рівний пошануванням до служителів Його! Костянтин зі святими отцями Нікейського Собору закон людям встановив, а ти з новими нашими отцями-єпископами, збираючись часто, з великим смиренням радився, як для людей сих, котрі щойно пізнали Господа, закон утвердити. Костянтин серед еллінів і римлян царство Боже підкорив, ти ж у Русі. Тепер і в них, і у нас Христос Царем визнається. І справді, у Київській Русі стосунки між Церквою та владою максимально були наближенні до свого високого ідеалу. Наші князі, на відміну від багатьох візантійських імператорів, ніколи не втручалися у внутрішній устрій життя Церкви та не присвоювали собі «священних» титулів. Поле зору їхніх інтересів було виключно у сприянні церковній місії, а особисте життя відповідало моральним цінностям Православ я. Підтвердженням цього є канонізація наших перших християнських правителів. «Слово про Закон та Благодать» митрополита Іларіона, можна стверджувати, є першою спробою осмислення історії формування сутності українського народу та його державницьких традицій. Київський першоієрарх наголошує на духовній природі сили, яка об єднала розрізнені слов янські племена в один народ, зробила його цілісним та монолітним. Тому «Слово» Іларіона є чи не єдиною пам яткою ХІ століття, де вжито словосполучення «руський народ», а не звичайне для того часу «руська земля». Саме Православ я перетворило жителів території визначеної певними територіальними межами, в народ. «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона: сакральний вимір Руської державності 11 Святитель Іларіон пише, що прийняття Київською Руссю хрещення та святість наших князів не були випадковим явищем, а ознакою особливого благовоління Божого до нашого краю: Бо віра б
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks