ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ А К Т У А Л Ь Н І П И Т А Н Н Я - PDF

Description
Б Е З К О Ш Т О В Н О ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ А К Т У А Л Ь Н І П И Т А Н Н Я ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ Київ 2004 ЗМІСТ

Please download to get full document.

View again

of 13
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Public Notices

Publish on:

Views: 40 | Pages: 13

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
Б Е З К О Ш Т О В Н О ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ А К Т У А Л Ь Н І П И Т А Н Н Я ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ Київ 2004 ЗМІСТ РОЗДІЛ 1. ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА МАЙНО БОРЖНИКА Глава 1.1 Виявлення майна боржника та накладення заборони на його відчуження Перевірка майнового стану боржника Звернення стягнення на рухоме майно Опис та вилучення майна боржника Зберігання описаного майна та звільнення його з-під арешту Специфіка звернення стягнення на нерухоме майно Накладення та зняття заборони відчуження нерухомого майна Глава 1.2 Реалізація арештованого майна Оцінка майна боржника Підготовка та проведення торгів для реалізації рухомого майна Порядок реалізації нерухомого майна Глава 1.3 Розподіл стягнутих сум та повернення боржнику нереалізованого майна Розподіл стягнутих з боржника грошових сум Порядок задоволення вимог стягувача за рахунок майна, що залишилося після реалізації, та повернення боржнику нереалізованого майна РОЗДІЛ 2. ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ З БАНКАМИ Глава 2.1 Надання банками органам ДВС на їх вимогу інформації щодо клієнтів, яка є банківською таємницею.33 Глава 2.2 Виконання банками платіжних вимог органів ДВС про примусове списання боргу з банківських рахунків боржників та постанов про арешт коштів, що знаходяться на рахунках боржників РОЗДІЛ 3. ВИЗНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ В УКРАЇНІ Глава 3.1 Загальний порядок визнання рішень іноземних судів Глава 3.2 Порядок примусового виконання рішення іноземного суду та визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню ДОДАТКИ Цей практичний посібник підготовлено в рамках проекту Центр комерційного права , що здійснюється компанією Делойт Туш Томатсу за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку. Він продовжує серію видань для юристів з актуальних питань українського законодавства. Вихід у світ цього посібника ще один крок до створення чіткого правового поля для забезпечення підприємницької діяльності в Україні. Посібник розраховано переважно на державних виконавців. Проте він буде корисним для юристів-практиків та підприємців, які при здійсненні своєї діяльності змушені мати справу з Державною виконавчою службою (ДВС), а також для широкого кола зацікавлених осіб. Це видання знайомить читача з основними положеннями та новими вимогами регулювання процедури звернення стягнення на майно боржника в рамках виконавчого провадження у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України змін і доповнень до Закону України (ЗУ) Про виконавче провадження , а також практики, що склалася в цій галузі. Крім того у посібнику висвітлюються питання взаємодії ДВС з банками та особливості визнання і виконання рішень іноземних судів в Україні. За змістом посібник наближено до практичного довідника, який містить відповіді на проблемні питання, що виникають на практиці. Всю друковану продукцію Центру комерційного права Ви можете знайти на сайті ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ А КТУАЛЬНІ ПИТАННЯ 5 РОЗДІЛ 1. ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА МАЙНО БОРЖНИКА Глава 1.1 Виявлення майна боржника та накладення заборони на його відчуження 1 Перевірка майнового стану боржника Прийнявши рішення про відкриття виконавчого провадження та оформивши його відповідною постановою, державні виконавці постають перед вибором: 1) чекати доки боржник виконає рішення в добровільному порядку; 2) або здійснити активні дії, спрямовані на виконання рішення. У першому випадку події розгортатимуться приблизно так: державний виконавець надсилає боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження з вимогою (на практиці це не більш як прохання) виконати резолютивну частину рішення суду. Після цього настає пауза, протягом якої боржник має право виконати рішення в добровільному порядку (принаймні державний виконавець на це сподівається). Але постає запитання, чому б цей час не використати з користю для виконання та, наприклад, не зробити запити до Міжрайонного реєстраційно-екземенаційного відділу (МРЕВ), Бюро технічної інвентаризації (БТІ) чи іншого органу, від якого державний виконавець може отримати відомості про наявність (або відсутність) майна у боржника. Доцільність таких дій зумовлена тим, що від моменту, коли державний виконавець зробив запит, до отримання відповіді минає чимало часу (іноді місяці), а через це можна пропустити встановлені законом строки. УВАГА. Час доки рішення залишається без руху може бути використаний боржником для того, щоб переховати чи відчужити майно, шляхом звернення стягнення, на яке державний виконавець мав би забезпечити швидке та реальне виконання. ПОРАДА. Не чекаючи надходження (або ненадходження, як майже завжди буває на практиці) відповіді від боржника про виконання рішення у добровільному порядку, після відкриття виконавчого провадження негайно здійснити заходи з виявлення майна боржника (можна надіслати запити до реєструючих органів). ВРАХУЙТЕ. Через завантаженість роботою вони досить часто надають відповіді з великою затримкою. ПОРАДА. Задля уникнення таких затримок необхідно у запиті вказувати строк (краще дату) для надання відповіді з обов'язковим посиланням на статтю 6 ЗУ Про виконавче провадження . Відповідно до положень її частини першої вимоги державного виконавця є обов'язковими для всіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на всій території України. УВАГА. Згідно з частинами 2-3 ст.6 Закону державному виконавцю в установлений ним строк мають бути безкоштовно надані документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. При цьому невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом. Зауважуємо, що відмова у наданні відповіді на підставі того, що працівники реєструючого органу завантажені або не оплачено його послуги є незаконною. ПОРАДА. В таких випадках державні виконавці повинні застосовувати заходи реагування, передбачені Законом (стаття 88). Згідно з ним за невиконання законних вимог державного виконавця громадянами чи посадовими особами, неподання або подання неправдивих відомостей про майновий стан боржника, якщо ці дії не мають ознак злочину, на винних осіб накладається штраф від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у порядку, передбаченому законом. ВРАХУЙТЕ. Штраф накладається за вмотивованою постановою начальника відповідного відділу ДВС, згідно зі змінами, внесеними ЗУ від р IV. УВАГА. В разі виявлення ознак злочину в діях осіб, державний виконавець має це задокументувати, склавши акт про порушення, та надіслати до відповідних правоохоронних органів подання про притягнення винної особи до кримінальної відповідальності відповідно до ч.2 ст. 88 Закону (згідно зі змінами, внесеними ЗУ від р IV). При цьому постає запитання про те, скільки часу має державний виконавець для складання акту та подання? Ці документи державний виконавець має скласти негайно після виявлення ознак злочину. Повідомлення про скоєний злочин, які містять акт та подання державного виконавця, є приводами до порушення кримінальної справи відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 94 Кримінально-процесуального кодексу України (КПКУ). Але слід пам'ятати, що справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину (ч.2 ст. 94 КПКУ). ПОРАДА. Виявивши в діях осіб ознаки злочину, треба негайно скласти про це акт. В акті мають бути відображені дані, які будуть достатніми для порушення кримінальної справи відповідним правоохоронним органом. При цьому слід дуже чітко та ретельно задокументувати всі порушення законодавства про виконавче провадження та інших нормативно-правових актів. 6 ЦЕНТР КОМЕРЦІЙНОГО ПРАВА ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ А КТУАЛЬНІ ПИТАННЯ 7 Акт державного виконавця може не містити висновків про те, ознаки якого саме злочину вбачає державний виконавець, але в поданні на це треба вказати. Шляхи виявлення майна боржника: 1) запити до відповідних органів (МРІВ, БТІ, ДПІ тощо); 2) перевірка майнового стану за місцем проживання боржника; 3) перевірка майнового стану в інших місцях, де може знаходиться майно боржника (наприклад, на дачі чи в гаражі фізичної особи; в складських приміщеннях, орендованих юридичною особою-боржником). При цьому слід пам'ятати про те, що державний виконавець зобов'язаний вживати всіх можливих заходів (у тому числі примусового характеру) щодо своєчасного і повного виконання рішення. Ця вимога випливає зі змісту ЗУ Про державну виконавчу службу , Про виконавче провадження та сутності виконуваної роботи. Виходячи з цього неможливо окреслити все коло заходів для виявлення майна боржника. Пов'язано це з тим, що кожне виконавче провадження є унікальним. Тому й майно можна виявити різними способами в будь-якому місці. Досить дієвими є бесіди зі стягувачем та боржником, сусідами останнього (по житлу, гаражу), колегами по роботі тощо. Такі бесіди не можуть мати характер примусових (наприклад, допитів). Інформація, яку отримав державний виконавець у результаті цього не можна вважати офіційною та достовірною. Її завжди слід перевіряти ще якимось шляхом, наприклад, вийти за вказаною адресою для безпосереднього виявлення майна. Законодавчо неможливо передбачити всі життєві ситуації, які можуть виникати в практиці державного виконавця. Тому йому надається певна процесуальна свобода для прийняття найбільш вдалого щодо ситуації, яка склалася, рішення. 2 Звернення стягнення на рухоме майно Слід відзначити, що залежно від того, з яким майном маємо справу, рухомим чи нерухомим, різними будуть і проблеми, пов'язані з його виявленням та зверненням на нього стягнення. Стаття 181 Цивільного кодексу України (ЦКУ) від р. 435-IV містить легальні поняття нерухомих та рухомих речей. 1. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (наприклад, будинки, квартири, гаражі, склади, виробничі споруди). Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації; 2. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі (наприклад, побутова техніка, автомобілі, одяг). Особливості звернення стягнення на рухоме майно полягають у тому, що воно, як правило, ніде не зареєстроване. Це ускладнює роботу державного виконавця для його виявлення. На практиці воно виявляється шляхом виходу за місцем проживання (якщо боржником є фізична особа) або місцем знаходження (якщо боржником є юридична особа) з метою перевірки майнового стану боржника. Перша перешкода, яка постає на шляху державного виконавця, це зачинені двері. З огляду на те, що візит останнього для боржника не є бажаним, а ПРО ЦЕ ТРЕБА ПАМ'ЯТАТИ ЗАВЖДИ, можливо натрапити на протидію. Остання може бути виражена як у тихому протесті двері залишаться замкненими, так і в активних
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks