Видання рекомендоване до друку рішенням Вченої ради Сумського державного університету (протокол 4 від р.) - PDF

Description
УДК 94(477.51/54)(082.1) К59 РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: Власенко В. М. (Суми), канд. іст. наук; Дегтярьов С. І. (Суми), д-р. іст. наук; Кривошея І. І. (Умань), д-р. іст. наук; Осадчій Є. М. (Суми), канд. іст.

Please download to get full document.

View again

of 10
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Sheet Music

Publish on:

Views: 19 | Pages: 10

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
УДК 94(477.51/54)(082.1) К59 РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: Власенко В. М. (Суми), канд. іст. наук; Дегтярьов С. І. (Суми), д-р. іст. наук; Кривошея І. І. (Умань), д-р. іст. наук; Осадчій Є. М. (Суми), канд. іст. наук; Раєвський С. М. (Київ), канд. іст. наук; Скирда В. В. (Харків), канд. іст. наук; Супруненко О. Б. (Полтава), канд. іст. наук; Тітова О. М. (Київ), канд. іст. наук. Видання рекомендоване до друку рішенням Вченої ради Сумського державного університету (протокол 4 від р.) Козацькі старожитності Лівобережжя Дніпра ХV-XVIII століття : зб. матер. І Міжрег. археолог. чит. (Охтирка, жовтня 2015 р.) / ред. колегія : В. М. Власенко, С. І. Дегтярьов, І. І. Кривошея та ін. Суми : Сумський державний університет, с. До збірника увійшли наукові статті та повідомлення викладачів, студентів, учених та аспірантів ВНЗ і наукових установ, виголошені в рамках І Міжрегіональних археологічних читань «Козацькі старожитності Лівобережжя Дніпра ХV-XVIII століття», присвяченої актуальним питанням історії та археології Лівобережної України. На обкладинці використано фрагмент карти Г. де Боплана та малюнокреконструкцію проїзної башти Охтирської фортеці середини XVII ст. О. Бондаря. КЗ «Охтирський міський краєзнавчий музей», 2015 Сумський державний університет, 2015 Автори, 2015 8 ОПИС СЕЛА ВЕЛИКЕ УСТЯ 1760 р.* ДЕГТЯРЬОВ С. І. (Суми) Осередками зберігання історичної пам яті є бібліотеки, архівні установи, музеї тощо. У якості носіїв цієї пам яті частіше виступають матеріали, які там зберігаються. Але при роботі з ними треба враховувати їхні особливості: умови та обставини створення, особу утворювача тощо. Мало лише прочитати їх (тут і далі мова піде про письмові матеріали). Отриману інформацію необхідно правильно інтерпретувати. Важливою, безперечно, є і популяризація самих джерел. Маловідомі і часто важкодоступні, але відтворені у науковому виданні, вони стають доступними для ширшого кола дослідників, які можуть належним чином проаналізувати дані джерела і визначити їхню цінність і достовірність тощо. Одними з перших дослідників теоретичних і методичних засад пошуку й опрацювання джерел та їх популяризаторів стали М. Костомаров, П. Куліш, О. Лазаревський, В. Антонович, В. Іконников, М. Грушевський, Д. Яворницький, Д. Багалій, М. Василенко та ін. Ці вчені у своїх дослідженнях спиралися переважно на матеріали різноманітних державних установ ХVI-XIX ст., спогади сучасників різних подій тощо. Дану публікацію ми присвятимо джерелам з історії деяких населених пунктів Північно-Східної України. Взагалі цінним джерелом до вивчення історії різних населених пунктів чи цілих регіонів є їхні описи. Мета, з якою складалися описи була неоднаковою, вона визначала і їхнє інформаційне наповнення. Описи складалися з метою контролю за можливими надходженнями податків з населеного пункту чи регіону, для чіткого визначення меж приватних чи державних володінь, для збору різноманітних статистичних відомостей, у тому числі про демографічну та соціальну картину у регіоні тощо. У ХVІІІ-ХІХ ст. в Російській імперії з являється ціла низка військово-статистичних, топографічних та інших описів, що містили відомості про повіти, губернії, намісництва. Велика їх частина була опублікована. Коли мова йшла про описи українських територій, то там обов язково містилися згадки і про їхнє минуле, зокрема козацькі часи. До найбільш відомих описів слід віднести роботи О. Шафонського [10], О. Русова [4], декілька описів Харківського намісництва [8] та інші. З метою більш ефективного контролю російською царською адміністрацією земель інкорпорованої *Робота здійснена в рамках виконання фундаментального дослідження /17.ЗФ «Історичний розвиток порубіжжя Північно-Східної України як засіб конструювання загальнонаціональної моделі історичної пам яті». України-Гетьманщини ще у XVIII ст. було складено декілька описів населених пунктів, яким у наш час присвячено низку наукових досліджень. Це зокрема описи Батурина та прилеглих до нього населених пунктів 1726 р. (зберігаються у фондах Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського) [6], відомий Румянцевський опис рр. [3; 5 та ін.]. У Конотопському краєзнавчому музеї ім. О.М. Лазаревського зберігається маловідомий документ 1760 р., складений у зв язку з пожалуванням імператрицею Єлизаветою І гетьману К.Г. Розумовському м. Батурин та м. Почеп з їхніми повітами. Ці території свого часу здебільшого перебували у власності О. Меншикова [2]. Тут містяться досить детальні описи 21 населеного пункту. Документ являє собою переплетену книгу збільшеного формату у розтрісканій від часу шкіряній обкладинці. Обсяг книги становить 160 аркушів (вступна частина подається на непронумерованому аркуші, а всі інші пронумеровані від арк.1 до арк.159). Дана збірка матеріалів створювалася кількома особами, про що свідчать декілька варіантів почерків. Доручення скласти ці описи було покладене на статського радника П.Шишкіна та підполковника О.Семенова. Нами були вже опубліковані описи дванадцяти (з 21) населених пунктів, вміщених у вказаний документ. Пропонована публікація містить відомості про жителів Велике Устя, їхнє майно. Згадуються тут такі місцеві об єкти, як школа, церква, гетьманський город, винокурні тощо. У пропонованому описі наводяться усі заселені подвір я з хатами, називаються їхні господарі та члени їхніх родин. Названі незаселені місця (т.зв. «место пустое» або «место в пусте»). З даного джерела видно, хто з жителів села яким майном володів. Вважається, що Велике Устя з явилося ще в епоху Київської Русі. Перша згадка у документах датується серединою ХVII ст. За переказами, першими жителями села були рибалки Гамалій, Бігдай, Драчевський, Лихошерст. Важко сказати, наскільки ці відомості є достовірними, але у пропонованому документі міститься опис власності Микити та Івана Лихошерстих (скоріш за все, це одне з похідних від прізвища Лихошерст у ХVII-ХІХ ст. такі вільні трактування прізвищ були явищем надзвичайно розповсюдженим), а також козака Павла Бегдрі (можемо припустити або також перекручений варіант прізвища від Бігдая, або звичайну помилку, якої припустилися укладачі опису) [2, арк. 147зв, 148, 149]. В 1772 р. у Великому Усті побудовано дерев яну Георгіївську церкву, що була зруйнована у часи радянської влади. На 1866 р. у селі налічувалося 113 дворів, 606 жителів, пристань, винокурний завод. Згадується 9 Велике Устя і в описі Чернігівської губернії, опублікованому у неофіційній частині «Черниговских губернских ведомостей» у 1852 р., як одне з «примечательніх местечек» [9, с. 434]. Запропонований уривок подаємо, максимально зберігаючи пунктуацію й орфографію оригіналу. Не використовуємо літеру єри, а літеру ять заміняємо на сучасну е. У лапках вказуємо нумерацію аркушів оригінального документу. Знаком [ ] відмічені місця, що нами не були прочитані. (Арк.146.) село Великое Устя двор, где государевы магазейны три большие рубленные и ради сторожи хата одна в том дворе разных посполитых земли заняты; двор з садом и огородом прежде бывшого посполитого, а ныне козака Василя Ерка, удов, браты Михайло и Дмитро удовые ж, сын Васильев Максим, дочь одна, на том дворе хат три, комора одна, клуня одна, поля на четыре дня, сенокосу на четыре косаря, лошадей двое, вол один; двор з садом и огородом, на нем хат три и комора, на нем живут Максим Норец, сын Марко и Иван, дочь одна, брат Максимов Савка, жена его Катра, брат их Федор, жена Федорова Гапка, дочь одна, сенокосу на три косаря, лошадей двое; двор з огородом в пусте, где живал Павел Зубан, сенокосу на четыре косаря, владеют сыны его жиющие у козаков; двор з огородом Радка Смеяна, жена Мария, сын Семен, дочь одна, да братаничи Федор и Максим, у него жена Зенка, дочь одна, у Максима жена Мария, на том дворе две хаты, без грунту; огородчик Степан Куриленка, а он двором особливым живет; двор с огордом и садом Данила Кизинця, жена его Мария, сын Федор, дочь одна, лошадь одна, хата с коморою, поля на одинадцать день, сенокосу на четыре косаря, леса на два дня; двор з садом Федора Косогуба, жена его Тетяна, сын Семен, дочерей две, хата с комнатою и коморою, лиох, винокурня на два котла, сенокосу на четыре косаря, лесу на три дня, лошадей двое, огород один; (Арк.146зв.) огород Матвея з братами Куриленков, а сами живут особо двором; двор з огородом Марка, Матвея и Степана Куриленков, Маркова жена Палажка, сыны Семен и Трохим, дочь одна, у Матвея сын Трохим, дочь одна, Степанова жена Варка, сыны Никифор и Игнат, на дворе хат три с коморами, поля на восемь день, сенокосу на пять косарей, лошадей двое, волов два; 10 двор Олифера и Данила Олиферов, они ж и Нимчиненки, Данило удов, сын Матвей и Семен, дочь одна, Олиферова жена Анна, огород з садом, на нем хат две, поля на два дня у козака Остапа Стуса; двор з огородом Федора Сердюка, жена его Евга, сыны Микито и Самойло, хата одна, сенокосу на два косаря, леса на два дня, хата с коморою; двор Ивана Звеглянича, жена его Палажка, сын Захарко, дочерей две, Кузмина жена Наталка, дочь одна, Павлова Гапка, дочерей две, хат с коморами три, поля на двадцать день, сенокосу на двадцать косарей, леса на десять день, лошадей четыре, волов шесть, хат три, комор три; огород посполитого Стефана Куриленка, на коем хлев, а он особливым двором живет; огород Василя Козинца, а он особливым двором живет; двор Василя Козинца, удов, у него сын Стефан, дочек две (Арк.147.) поля на четыре дня, сенокосу на три косаря, лесу на два дня, хата с коморою, лошадь одна, вол один; огород, на коем хата с ледовнею, где шинок гетманский, неогорожен Яремы Безседи, а поля на четыре дня и леса на три дня, оным владел шафар новомлинский Яков Войцехович; двор Ивана Денченка, жена его Водя, сыны Иван, Корней и Илля, на том дворе хата и клуня, поля на два дня, волов два, в заставе у козака Дениса Бегдая поля на три дня; двор Нарканорца, жена его Варка, сын Игнат, дочь одна, сенокосу на четыре косаря, хата одна; двор Карпа, жена его Настя, поля на четыре дня, лесного места на два дня, хата с коморою, поля у Фонлосовой жена на три дня; двор з огородом Ивана Михеенка, у него жена Уляна, дочь одна, два братаничи Кирило и Яким, Кирилова жена Мария, сын Яков, поля на два дня, сенокосу на три косаря, леса на два дня, на дворе хат две, клуня одна, лошадь одна, волов два, у Фонлосовой поля на три дня; огород, на коем комора рубленная Дороша Шевченка зшедшого, безгрунтовый; двор з огородом, на коем хата одна, комор две, винокурня о двух котлах Дмитра Силченка, жена Мария, сын Марко, жена его Палажка, сын Марко, дочка одна, поля на восемь день, сенокосу на восемь косарей, леса на четыре дня, волов два, лошадей двое; 11 (Арк.147зв.) да напротив оного двора, чрез улицу огород его ж Силченка, на коем клуня; двор Микиты Лихошерстого, хата одна, две коморы, жена его Христина, сыны Иван, Семен и Павел, Иванова жена Мотра, дочь одна, Семенова Мотра ж, сын Давид, сенокосу на два косаря, поля на пять день, леса на один день, лошадь одна, волов два; его ж огород чрез улицу, на коем клуня и сад; место огородное в пусте Романа Рябка, без грунту; двор попа Петра Евдокимова; на дворе Грицка Литохи, хата, в ней живет Корней Мазный, жена его Параска, без грунту; двор, где винокурня попа Петра Евдокимова; двор з огородом Федора Лалуни, жена Гапка, сын Михайло, дочь одна, на дворе две хаты, клуня, комор две, п
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks