Велет духу жорстокої доби - PDF

Description
Велет духу жорстокої доби Андрей Шептицький Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара 2015 рік рік Митрополита Андрея

Please download to get full document.

View again

of 21
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

BusinessLaw

Publish on:

Views: 23 | Pages: 21

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
Велет духу жорстокої доби Андрей Шептицький Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара 2015 рік рік Митрополита Андрея Шептицького Велет духу жорстокої доби До 150-річчя від дня народження Андрея Шептицького Бібліографічний посібник Полтава 2015 (4 Укр) :86 Упорядник: Картальова Любов Іванівна Велет духу жорстокої доби (до 150-річчя від дня народження Андрея Шептицького) : бібліографічний посібник / упоряд. Л. Картальова; обласна бібліотека для юнацтва ім. О. Гончара. Полтава, с. (2015 рік рік Митрополита Андрея Шептицького) У бібліографічному посібнику йдеться про життя та діяльність визначного українського церковного, культурного, громадсько-політичного діяча ХХ століття, митрополита Української Греко-Католицької церкви, графа А. Шептицького ( ). Матеріал не є вичерпним. Бібліографія розміщена в алфавітній і логічній послідовності. Термін відбору періодичних видань 10 років. Посібник адресується молоді, вчителям, бібліотечним працівникам, всім, хто цікавиться долями видатних особистостей України. Обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара, З М І С Т 1. Один з Великих Українців Рід Шептицьких Дитячі та юнацькі роки Романа Шептицького Монаше та священиче служіння Андрея Шептицького. 7 Повсякденне життя серед людей Громадсько-політична діяльність.. 10 Міжвоєнний період Воєнні 40-і роки рік Меценатська діяльність на культурно-освітній ниві Національне виховання в листах і Посланнях Основні дати життя і діяльності Література про життя та діяльність Митрополита Один з Великих Українців Я Українець з діда-прадіда. А церкву нашу та й святий наш обряд полюбив я цілим серцем, присвятивши для Божої справи ціле своє життя. А. Шептицький Серед плеяди великих українців, які присвятили своє життя служінню українському народу впродовж ХХ століття, особливе місце посідає постать духовного наставника українців, великого просвітителя, мецената, мудрого і передбачливого політика митрополита Андрея Шептицького. Він, як свого часу князь Володимир Великий, пізніше Ярослав Мудрий, потім Богдан Хмельницький і Тарас Шевченко, задав вектор розвитку України. Не було такої сфери діяльності, якою б не займався А. Шептицький. Покинувши багатство і аристократичний стан, Митрополит повернувся до приниженої віри своїх пращурів і пішов служити убогому, національнопригніченому та культурно занедбаному українському народу, показуючи своїм вчинком, що не тільки під солом'яною стріхою живе українство та любов до всього рідного, але й у магнатському середовищі та посеред духовних владик. Він, глава греко-католиків, поставив собі за мету вивести все українство зі стану провінційного животіння на широкі, всесвітнього значення шляхи, вказати право існування його, як окремої нації, на яку покладено завдання нести Західну традицію на сході Європи. Нелегке життя прожив архієрей. Його не розуміли за життя, підозрювали, що він на стороні поляків. Його не розуміли після смерті, бо в радянський період його чорнили, робили українським буржуазним націоналістом. Не всім дано збагнути його велич і в наш час. Але треба розуміти, що перш за все митрополит був главою Церкви, главою народу, який не мав своєї держави. І тому його першим завданням було відстоювати цей народ на всіх рівнях. 1 листопада 2014 року в УГКЦ та в Україні розпочався Рік Митрополита Андрея Шептицького. Верховна Рада в червні 2014 року проголосувала за відзначення 150-річного ювілею від дня його народження на державному рівні. 4 Рід Шептицьких Рід Шептицьких найстаріша боярська родина не тільки в Україні, а й в усій Європі, грамоту на право земельного володіння якій у 1284 році видав син короля Данила Галицького Лев Данилович. Представники цього роду обіймали високі військові, державні, церковні посади спочатку в Галицькій, а пізніше у Польській і Австро-Угорській державах і завжди стояли на сторожі інтересів народності й церкви. Їхнє прізвище походить від назви села Шептичі, що нині знаходиться в Самбірському районі Львівської області. Вважається, що за часів Речі Посполитої почала формуватися гілка, яка згодом дала Україні Андрея Шептицького. Батько майбутнього Митрополита, Ян-Кантій, був уже спольщеним українцем-русином. Член австрійської Державної ради та мальтійський кавалер, він володів маєтками як в австрійській Галичині, так і в Королівстві Польському, що входило до складу Російської імперії року Ян-Кантій одержав диплом на графський титул для себе і своїх нащадків, а старовинний герб набув нової форми. Ян-Кантій захоплювався історією, збирав стародавні пам'ятки, особливо цінуючи ті, що збереглися від попередніх поколінь Шептицьких. Своїм дітям передавав замилування в українське минуле свого роду. Садибу прикрасив портретами славних предків. Його дружиною стала Софія Фредро, графиня, дочка відомого польського поета і комедіографа Олександра Фредро. Жінка була глибоко релігійною людиною, талановитою маляркою і письменницею. Свою глибоку релігійність прищепила своїм дітям. У шлюбі Ян-Кантій і Софія мали семеро синів, трьох з них батько назвав на честь галицьких князів: Романом (майбутнього митрополита Андрея), Левом і Юрієм. Перший син, Стефан, помер у віці 2-х років; Єжи (Юрій) помер у віці 17-ти років; третім сином став Роман, відомий як Андрей Шептицький; четвертий, Казимир, став успішним адвокатом; п'ятою дитиною був Александр; шостий, Станіслав, був військовим аташе Австро-Угорщини в Римі, потім генералом польської армії; сьомий син, Лев, у 1939 році був замордований більшовиками разом з дружиною. 5 Дитячі та юнацькі роки Романа Шептицького З дому виніс він найкраще виховання. Й. Сліпий Андрей Шептицький народився 29 липня 1865 року в родовому маєтку села Прилбичі на Львівщині. При хрещенні одержав світське ім'я Роман-Марія- Александр. З юних років вирішальний вплив на формування світогляду, віри та патріотизму хлопця мали релігійність сім'ї та розповіді батьків про великих українських предків, бо українські симпатії брали верх у родині. За спогадами матері, в дитинстві Роман вирізнявся сумлінною вдачею, любов'ю до молитви, до якої прилучив і братів. У 8 років принципово відмовився від брехні, зробивши це, на погляд матері, свідомо, а не інтуїтивно. Рано зрозумівши своє призначення, 10-річним хлопчиком заявив батькам, що буде священиком. Початкову та середню освіту здобув удома та в гімназії Св. Анни у Кракові. Після її закінчення, мріючи стати офіцером та з волі батька, вступив до однорічної військової школи. Однак несподівана хвороба, яка дала ускладнення на суглоби рук і ніг, змусила молодого військовика відмовитись від офіцерської кар'єри. Навчання продовжив у Ягеллонському університеті у Кракові, теологію та філософію студіював у Вроцлаві, а правничі знання здобув у Мюнхені та Відні року Роман Шептицький закінчив університет та успішно захистив докторську дисертацію з права у Ягеллонському університеті. Цього ж, 1887 року, він почав подорожувати. Відвідав Почаїв, Варшаву, Вільно та інші міста. У Києві потоваришував з українським істориком Володимиром Антоновичем, а в Москві з філософом Володимиром Соловйовим, спілкувався також з багатьма визначними співвітчизниками. Наприкінці 1888 року Роман разом з матір'ю побували на аудієнції у Папи Лева ІІІ. Поїздка до Риму допомогла йому остаточно визначитися у виборі подальшої долі. Залишившись вірним ще дитячій мрії, і за згодою батьків, Роман Шептицький вирішив присвятити своє життя служінню Богові. 6 Монаше та священиче служіння Андрея Шептицького Митрополит був видатним релігійним діячем, який мислив та діяв у контексті християнської теології. Ш. Редліх (професор) Я так люблю дивитися на ту срібну, похилену голову, яка журиться і молиться за Україну. В. Стефаник У червні 1888 року Роман Шептицький постригся у ченці Добромильского монастиря отців Василіян, що поблизу Львова, склав перші чернечі обітниці й прийняв ім'я Андрей. З жовтня 1888 по червень 1891 року брат Андрей, проживаючи у Краківській Єзуїтській обителі, відвідував уніатські курси з богослов'я та філософії. Упродовж Великого посту харчувався лише раз на день. У серпні 1892 року склав вічні обітниці у Христинопільському монастирі, а у вересні цього року ієромонах відслужив першу Божественну Літургію у родинному селі Прилбичах. У роках Андрей Шептицький завершив богословські студії у Кракові. В подальшому його духовна кар'єра була стрімкою. У 1896 році став ігуменом Онуфріївського монастиря. У 1897 почав месіанську діяльність, видавав часопис Місіонер Пресвятого Серця Ісусового , бюлетень Апостолова молитва . У роках викладав богослов'я у Христинопольському монастирі року призначений Єпископом Станіславським, а 1901 року Митрополитом Галицьким, Архієпископом Львівським та Єпископом Кам'янець-Подільського і обіймав ці посади до кінця свого життя. З великим завзяттям взявся він за важку справу розбудову церкви. Під час представлення його імператору Францу-Йосифу, Митрополит попросив дозволу заснувати український університет. Намагався відкрити українську вищу богословську школу з правом захисту докторських дисертацій. Його діяльність стала благотворно відбиватись на всіх аспектах життя народу в різних регіонах. Саме до Свято-Юрської кафедральної церкви були звернені погляди Руси й далекого світу. Звідти чекали пастирське слово, що вказувало шлях українському народу. Саме з уст Андрея Шептицького вперше за багато років пролунало українською мовою Слово Боже у Києві, коли він у березні 7 1912 року правив панахиду у пам'ять Т. Г. Шевченка. І це тоді, коли заборонялось навіть вживати слово Україна . А суміш церковної та української мов людина не завжди розуміла. Освічена частина суспільства цілком по-новому поглянула на Церкву, яка зуміла здійнятися над консерватизмом і стати на крок попереду свого часу. Іноземні дипломати і прогресивна інтелігенція з обуренням сприйняли факт переслідування Шептицького за релігійні переконання. Сам же він використав своє перебування у російській в'язниці у роках як нагоду для поширення ідей Унії. На засланні згуртував однодумців і після Лютневої революції та свого звільнення висвятив для України та Росії окремих грекокатолицьких священників. Посеред драматичних обставин цей світоч національної церкви ніколи не занепадав духом, а продовжував боротьбу за утвердження ідеалів християнства і свого народу. Під час Другої світової війни Андрей Шептицький піднімав питання про об'єднання всіх християн України навколо Київського патріархату в автокефальну Церкву в Україні у єдності з Римським престолом. При цьому ідею возз'єднання церков висував не як релігійну необхідність, а як необхідність національно-політичну , але не знайшов розуміння з боку окремих ієрархів та української інтелігенції. Митрополит Андрей Шептицький очолював українців греко-католиків, але став загальнонаціональною постаттю і серед духовних провідників у ХХ столітті посідає одне з найчільніших місць. Ніколи він не писав від імені галичан, а завжди виступав від імені усього українського народу, у творчі сили якого вірив з самого по
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks