Українська Академія наук. Науковий вісник. Çáіðíèê íàóêîâèõ ïðàöü Iñòîðіÿ Ôiëîñîôiÿ Ïîëiòîëîãiÿ. Випуск 6 - PDF

Description
Українська Академія наук Науковий вісник Çáіðíèê íàóêîâèõ ïðàöü Iñòîðіÿ Ôiëîñîôiÿ Ïîëiòîëîãiÿ Київ Збірник засновано 2004 року Ґілея* (науковий вісник): Збірник наукових праць / Гол. ред. В.М. Вашкевич..

Please download to get full document.

View again

of 234
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Novels

Publish on:

Views: 23 | Pages: 234

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
Українська Академія наук Науковий вісник Çáіðíèê íàóêîâèõ ïðàöü Iñòîðіÿ Ôiëîñîôiÿ Ïîëiòîëîãiÿ Київ Збірник засновано 2004 року Ґілея* (науковий вісник): Збірник наукових праць / Гол. ред. В.М. Вашкевич.. К., с. Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія КВ ПР від 5 травня 2006 р. Фахове видання з історичних, філософських та політичних наук затверджено постановою президії ВАК України від 14 вересня 2006 року 1-05/8 (доповнення до переліку 18, Бюлетень ВАК України 10, 2006) Редакційна колегія: З історії: Гончар Б.М., доктор історичних наук Колесник В.Ф., доктор історичних наук Котляр Ю.В., доктор історичних наук Кривошея В.В., доктор історичних наук (відповідальний секретар) Леп явко С.А., доктор історичних наук Михайлюк В. П., доктор історичних наук Солдатенко В.Ф., доктор історичних наук, чл.- кор. НАН України Шаповал Ю.І., доктор історичних наук Макарчук С.С., кандидат історичних наук Фіров П.Т., кандидат історичних наук З філософії: Андрущенко В.П., доктор філософських наук Гавеля В..Л., доктор філософських наук Лепський М. А., доктор філософських наук Михальченко М.І., доктор філософських наук, чл.- кор. НАН України Рибачук М.Ф., доктор філософських наук Семашко О.М., доктор філософських наук Акопян В.Г., кандидат філософських наук Хімченко О.Г., кандидат філософських наук З політології: Бойко О.Д., доктор політичних наук Іванов М.С., доктор політичних наук Картунов О.В., доктор політичних наук Котигоренко В.О., доктор політичних наук. Онищенко І.Г., доктор політичних наук Римаренко С.Ю., доктор політичних наук Шкляр Л.Є., доктор політичних наук Вашкевич В.М., кандидат історичних наук (головний редактор) Відділення редакції збірника Запорізьке відділення (Запорізький національний університет, м.запоріжжя) завідувач Лепський М.А., доктор філософських наук Західне відділення (Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, м.івано-франківськ) завідувач Дичковська Г.О., кандидат філософських наук Кримське відділення (Севастопольський національний технічний університет, м.севастополь) завідувач Фіров П.Т., кандидат історичних наук Південне відділення (Південнослов янський інститут Київського славістичного університету, м.миколаїв) завідувач Хімченко О.Г., кандидат філософських наук; координатор Макарчук С.С., кандидат історичних наук Північне відділення редакції (Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, м.чернігів) завідувач Леп явко С. А., доктор філософських наук Східне відділення (Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля) завідувач Михайлюк В.П., доктор історичних наук Уманське відділення (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, м.умань) завідувач Кривошея І.І., кандидат історичних наук Друкується за рішенням Президії Української Академії Наук (протокол 30/1 від р.) * Гілея в стародавні часи територія лісової Скіфії між Борисфеном (Дніпром) і Гіпанісом (Південним Бугом). Рештки цієй «лісової квітки» залишилися до теперішнього часу на території Миколаївської та Херсонської областей. (Докладніше див.: Геродот. Історія. ІV.16-25). ЗМІСТ ІСТОРІЯ Шаповал Ю.І. Сталін та його спадщина у контексті радянської політичної історії... 6 Романюк Н.Й. Етнічні аспекти підприємництва в губерніях Південно-Західного краю Російської імперії (друга половина ХІХ початок ХХ ст.) Панченкова Н.О. Формування соціального складу ліворадикальних організацій на теренах України на початку ХХ ст Шандра І.О. Зміни в стратегії представництва інтересів гірничопромислової буржуазії Донбасу на початку ХХ ст Шаповалова І. В. Науково-історичні товариства Півдня України: Одеське товариство історії та старожитностей Махорін Г.Л. Благодійна діяльність як суспільне явище ХІХ початку ХХ століття Ядловська О.С. Архівні матеріали про діяльність Центральної Ради на Півдні України Котляр Ю.В. Німецьке та болгарське населення Півдня України у повстанській боротьбі ( рр.) Сапицька О.М. Участь жінок в селянському опорі колективізації та радянській владі ( рр.) Докашенко Г. П. Взаємовідносини інтелігенції і влади в тоталітарній державі: на матеріалах повоєнної Болгарії Горохівський П.І. Східнотрипільська культура на території Черкащини Ковальська К.В. Життєвий та творчий шлях Д.Г. Віленського ФІЛОСОФІЯ Русскін В.В. Специфіка соціологічного підходу до вивченя особистості Акопян В.Г. Моральні фактори розвитку підприємництва в Україні Вашкевич В.М. Деміфологізація історії як спосіб реалізації людської свободи Дичковська Г.О. Політичний міф: соціальна зумовленість і штучна реальність Халамендик В.Б. Інтеграція національної та європейської систем соціальної роботи: проблеми і перспективи Дзвінчук Д.І. Європейський погляд на засади сучасної освітньої політики Рябченко В.І. Викладач як основний суб єкт взаємодії зі студентом у вищій школі: проблема професіоналізму Чорний В.С. Роль релігії у формуванні патріотизму захисників Української держави Майданік І.П. Трудові міграції як стратегія поведінки української молоді Полянська В.І. Бахтін і формалісти Мітіна В.І. Теологічний функціоналізм Павла Верісага Найчук А.В. Філософсько-педагогічна думка в епоху Середньовіччя ПОЛІТОЛОГІЯ Іванов М.С. Конституційні зміни та проблеми становлення парламентсько-президентської форми правління в Україні Шкуренко К.О. Стандарти партійної демократії Ніколаєнко Н.О. Партійна система в сучасній Україні: новітній етап розвитку Бортніков В.І. Особливості розвитку партійної системи українського суспільства в контексті виборів Іванілов О.В. Категоріально-політологічна основа дискурсу альтернативності Болотнік В.Ю.Специфіка впровадження концепції міжнародних відносин Соціалістичного Інтернаціоналу «Південь Північ» в її програмних засадах та європейській діяльності Семенкова М.А. Вимірювання нерівномірності людського розвитку НАУКОВЕ ЖИТТЯ Рецензія Горбаченко Ю.М. Нова книга про козацтво. (Кривошея В. Генеалогія українського козацтва. Канівський полк. К.: Видавничий дім «Стилос», с.) Інформаційні повідомлення Михайлюк В.П. Магія майбутнього крізь дзеркало минулого Кривошея І.І. Всеукраїнська науково-практична конференція «Україна і Європейська Співдружність» НАШІ АВТОРИ ІÑÒÎÐІß ÑÒÀË²Í ÒÀ ÉÎÃÎ ÑÏÀÄÙÈÍÀ Ó ÊÎÍÒÅÊÑÒ² ÐÀÄßÍÑÜÊÎ ÏÎ˲ÒÈ ÍÎ ²ÑÒÎв Шаповал Ю.І. 15 квітня 1973 року Голова КГБ при Раді Міністрів СРСР Юрій Андропов надіслав Леоніду Брежнєву записку: «Леонид Ильич! Недавно в архивах Комитета обнаружен документ, который, помоему, представит для Вас интерес. Речь идет о замечаниях Сталина, в связи с работой комиссии Президиума ЦК КПСС, в которую входили Вы (Йдеться про створену 9 листопада 1952 року бюро Президії ЦК КПРС Комісію по реорганізації розвідувальної і контррозвідувальної служби МГБ СРСР. Ю.Ш.). Почти все замечания И.В. Сталина являются вполне актуальными сегодня, в значительной мере потому, что являются общими, а стало быть пригодными во все времена.лично мне очень импонирует его высказывание о том, что «коммунистов, косо смотрящих на разведку, на работу ЧК, боящихся запачкаться, надо бросать головой в колодец». Мысль, по форме, маленько азиатская, но по существу, верная даже в пору далекую от времен культа личности» [1,130]. Цю «маленько азиатскую мысль» Сталін сповідував все життя. «Головой в колодец» він кидав не лише комуністів. За даними, яким можна довіряти, сталінський «секвестр» (і це лише за політичними мотивами) мешканців колишнього СРСР склав 32 мільйони, з яких не менше 10 мільйонів припадає на Україну. Та, як відомо, смертні всі. Диктатори також. Сталін до певної міри прискорив власну смерть. Маніакальна підозрілість в останні роки життя призвела до того, що він фактично залишився без надійного оточення. Незмінний начальник охорони Власик був ув язнений взимку 1952 року. Тоді ж було усунуто його особистого секретаря Поскрьобишева, який віддано слугував йому близько двадцяти років. В ніч з 28 лютого на 1 березня 1953 року кремлівські керівники дивились кіно, а потому за традицією поїхали до Сталіна на дачу. Там були Лаврентій Берія, Микита Хрущов, Георгій Маленков, Микола Булганін. Пізня вечеря тривала до 4-ї години ранку. Після того, 6 IÑÒÎÐIß як гості від їхали, Сталін ліг спати. Перед тим передавши обслузі не особисто, а через нещодавно взятого на роботу охоронця Івана Хрустальова, який помре невдовзі, що й спричинить версію про навмисне вбивство «вождя народів») таке прохання: «Лягайте ви всі спати. Мені нічого не потрібно. І я також лягаю. Ви мені сьогодні не знадобитесь» [2,613]. Удар трапився вночі в одній з кімнат Ближньої дачі в Кунцево під Москвою. Його знайшли охоронці пізно ввечері 2 березня на килимі у малій їдальні, а згодом перенесли на диван у велику їдальню, де відбувалися «сановні» вечері. О 3-й годині ночі на дачу приїхали Берія і Маленков. Побачивши Сталіна, який, здавалося, спав, Берія гримнув на охоронців, щоб вони не панікували і 74-річний генераліссімус залишився помирати. Коли нарешті викликали лікарів, було пізно, хоча у Москві скликали навіть спеціальну сесію Академії медичних наук, вирішуючи, як врятувати «батька народів». Тим часом Берія, як згадує його син, побачивши вдома, як плаче його дружина, сказав: «Ти смішна, Ніно. Його смерть врятувала тобі життя. Якби він протримався хоча б ще один рік, то у живих не залишилося б жодного члена Політбюро». На це Берієва подруга життя відповіла так: «Це була б невелика втрата, не рахуючи тебе, зрозуміло» [3,315]. Сталін пішов з життя 5 березня о 21 годині 50 хвилин. Про смерть батька Світлана Алілуєва писала так: «Тато помирав жахливо й важко... Бог дає легку смерть праведникам... Агонія була страшною. Вона душила його у всіх на очах. В якийсь момент не знаю, чи так було насправді, але так здавалося очевидно в останню вже хвилину, він раптом відкрив очі й обвів ними всіх, хто стояв навколо. Це був жахливий погляд, чи то божевільний, чи то гнівний та сповнений жаху перед смертю й перед незнайомими обличчями лікарів (Академік В. Виноградов, який багато років обстежував Сталіна, сидів у в язниці. Ю.Ш.), які схилились над ним. Погляд цей обійшов усіх в якусь частку хвилини. І тут, це було незрозуміло й страшно, я дотепер не розумію, але не можу забути, тут він підняв раптом вгору ліву руку (яка рухалась) і чи то вказав нею кудись нагору, чи то погрожував усім нам. Жест був незрозумілий, але загрозливий, і невідомо, кого й чого він стосувався... У наступний момент душа, доклавши останнє зусилля, вивільнилась з тіла» [4,15]. Помирав не лише Сталін в історію відходила епоха, у центрі якої був він. Для одних мудрий і улюблений вождь, політик світово- 7 IÑÒÎÐIß го масштабу, для інших незаперечний злочинець i кат. Він залишав спадщину, якою міг пишатись. Не було на земній кулі куточка, де б не знали про його країну-монстра з її примітивними, часом антилюдяними умовами повсякденного життя, концтаборами і одночасно широко декларованими нею ідеалами свободи від експлуатації й рівності всіх людей. З її офіційними виступами проти агресії та війни і наявністю у неї кількамільйонної армії та потужної зброї, готовністю підтримувати залаштунковими зусиллями (в тому числі й військовими) «прогресивні» режими в інших регіон
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks