УДК /.743: doi: / О. Г. Родинський, Т. В. Демченко, О. В. Мозгунов, К. В. - PDF

Description
ПАТОЛОГI О I Я Pathologia. 2015; 3 (35): 4 9 Відновлення моторної функції в постраждалих унаслідок травматичних ушкоджень периферичної нервової системи (ПНС) є глобальною медико-соціальною проблемою [1

Please download to get full document.

View again

of 6
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Nature & Wildlife

Publish on:

Views: 35 | Pages: 6

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
ПАТОЛОГI О I Я Pathologia. 2015; 3 (35): 4 9 Відновлення моторної функції в постраждалих унаслідок травматичних ушкоджень периферичної нервової системи (ПНС) є глобальною медико-соціальною проблемою [1 5], від її вирішення залежить ОГЛЯДИ / REVIEWS УДК /.743: doi: / О. Г. Родинський, Т. В. Демченко, О. В. Мозгунов, К. В. Писаревська Cучасний погляд на ідею використання гамма-аміномасляної кислоти та її метаболіта для відновлення моторної функції ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» Ключові слова: гамма-аміномасляна кислота (ГАМК), гамма-гідроксимасляна кислота (ГГОМК), периферичні нейропатії, відновлення, ноотропи, травми нервової системи. З метою вивчення можливостей використання гамма-аміномасляної кислоти та її метаболітів як медичних препаратів за умов пошкодження периферичної нервової системи здійснили огляд спеціалізованої літератури. Розглянули сучасні проблеми відновлення функцій денервованих м язів і широкий спектр ефектів ГАМК та її метаболітів, що могли б бути корисними в умовах травми. Як природна ендогенна сполука з елементами ноотропної, антигіпоксично-антиоксидантної, органопротективної, анаболічної та антиноцицептивної активності, ГАМК відповідає всім критеріям, поєднання котрих могло б сприяти процесам посттравматичного відновлення. Здатність ГАМК підвищувати концентрацію Са 2+ після травми може впливати на експресію генів, напрям руху конуса росту, а, можливо, й знижувати клітинну загибель від субоптимального цитозольного Са 2+. Це свідчить про те, що ГАМК має селективність дії щодо пошкодженої структури та може cтати доволі перспективним агентом для відновлювальної терапії. Современный взгляд на идею использования гамма-аминомасляной кислоты и её метаболита для восстановления моторной функции А. Г. Родинский, Т. В. Демченко, A. В. Мозгунов, К. В. Писаревская С целью изучения возможностей использования гамма-аминомасляной кислоты и её метаболитов в качестве медицинских препаратов в условиях повреждения периферической нервной системы провели обзор специализированной литературы. Рассмотрели современные проблемы восстановления функций денервированных мышц и широкий спектр эффектов ГАМК и её метаболитов, которые могли бы быть полезными в условиях травмы. Как естественное эндогенное соединение с элементами ноотропной, антигипоксично-антиоксидантной, органопротективной, анаболической и антиноцицептивной активности, ГАМК соответствует тем критериям, сочетание которых могло бы способствовать процессам посттравматического восстановления. Способность ГАМК повышать концентрацию Са 2+ после травмы может влиять на экспрессию генов, направление движения конуса роста, а, возможно, и снижать клеточную гибель от субоптимального цитозольного Са 2+. Это свидетельствует о том, что ГАМК имеет селективность действия по отношению к повреждённой структуре и может быть довольно перспективным агентом для восстановительной терапии. Ключевые слова: гамма-аминомасляная кислота (ГАМК), гамма-гидроксимасляная кислота (ГГОМК), периферические нейропатии, восстановление, ноотропы, травмы нервной системы. Патология (35). С. 4 9 The modern view of the idea of gamma-aminobutyric acid and its metabolite use to restore the motor function А. G. Rodinskij, Т. V. Dемchenko, A. V. Моzgunov, К. V. Pysarevska Aim. The literature review is devoted to the idea of using gamma-aminobutyric acid and its metabolites as medicines in conditions of peripheral nervous system injury. We examined the modern problems of denervated muscles restoration and a wide range of GABA effects which could be useful in conditions of injury. GABA and its metabolites have elements of nootropic, antihypoxic, organoprotective and anabolic activity. It is obvious that traumas of peripheral nerves lead to degeneration of injured fibers and significant disorders of metabolism at a number of regulatory levels. Regeneration of the nerve and the rate of recovery of muscle activity depend significantly on the level of resistivity of the injured nerve tissue and on possibilities for supply of this tissue by additional energetic reserves. Under the above-mentioned conditions, disorders are determined, to a significant extent, by the development of hypoxia. This is why elucidation of the phenomenology and mechanisms of action of GABA and its metabolites (agent are having, as was mentioned above, protective and antihypoxic properties) on the nerve/muscle apparatus and its links under conditions of traumatization of a large nerve is urgent. GABA and its metabolites have an antinociceptive activity which helps not only in inhibition of central and spinal neurons, but also helps to decrease pain sensitivity of patient after traumatic neuropathy to forming of motivation to recovery rehabilitation. Besides above mentioned, the ability of GABA to increase concentration of Ca2 + after injury was discussed. This ability may affect the expression of genes, the direction of the growth cone, and, perhaps, reduce cell death. Conclusion. This indicates that the GABA has a selectivity of action to the damaged structure and can be prospective agent for regenerative therapy. Key words: gamma-aminobutyric Acid (GABA), gamma-hydroxybutyric Acid (GHBA), Peripheral Neuropathies, Recovery of Function, Nootropic Agents, Nervous System Injuries. не тільки втримання працездатних сил на різних видах виробництва, але і якість життя людей, які постраждали. В основі цієї проблеми розвиток посттравматичної невропатії та важкі розлади руху, котрі нерідко супро- О. Г. Родинський, Т. В. Демченко, О. В. Мозгунов, К. В. Писаревська, Cучасний погляд на ідею використання гамма-аміномасляної кислоти та її метаболіта для відновлення моторної функції воджуються набуттям інвалідності [6,7,8]. Особливість проблеми відновлення функцій денервованих м язів у тому, що цей процес є доволі тривалим, оскільки залежить від багатьох причин, зокрема від швидкості регенерації нервових волокон, ремоделювання рефлекторних дуг сегментарних рефлексів, а також від нормалізації порушених метаболічних процесів у ушкоджених ланках системи управління рухами [7], тому функціональні результати після первинного відновлення ПН не завжди бувають задовільними [5, 9]. Ступінь функціонального відновлення кінцівки у людини не завжди відповідає неврологічному відновленню. У 21% випадків високого ступеня неврологічного відновлення (відновлення провідності нерва), функція кінцівки виявляється порушеною через больовий синдром, трофічні виразки, вторинні зміни м язово-суглобового і сухожильного апарату. Адже травма периферичного нерва призводить до порушення проведення аферентних та еферентних імпульсів унаслідок пошкодження аксону та мієліну нервового волокна, а патогенетичну основу пошкодження нервового волокна становить ішемія [10], котра слугує стартовим сигналом запуску каскаду біохімічних «помилок» [7,11,12], що призводять до формування структурних та функціональних порушень [13]. У сучасному науковому світі велика увага приділяється дослідженням, котрі присвячені пошуку біологічно-активних речовин, що сприяють обмеженню порушень рефлекторних і метаболічних процесів, пов язаних із денервацією [14,15]. Мета роботи На основі сучасної фахової літератури простежити можливу роль перспективних агентів для подолання наслідків травматичних ушкоджень ПНС. Як такі агенти розглядаються ноотропні препарати з їхніми нейропротекторними, протиапоптичними, антигіпоксичними та антиоксидантними ефектами, реалізація котрих особливо актуальна за умов травми [16,17]. Більша частина ноотропних препаратів має у своїй структурі молекулу гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) та діє на обмінні процеси в організмі, тому їх розглядають як засоби «метаболічної терапії». Ноотропні ГАМК-ергічні речовини чинять протигіпоксичний ефект, модифікуючи біохімічні реакції так званого «ГАМК-шунта». ГАМКшунт становить собою обхідний шлях між двома послідовними метаболітами циклу трикарбонових кислот α-кетоглутаровою та янтарною кислотами, а в умовах дефіциту кисню постачає додатковий фонд окисленого НАД +, необхідного для окислення лактату в піруват, зменшуючи токсичну дію лактату на ферментні системи клітин і запобігаючи накопиченню аміаку. Ідея використання ГАМК та її метаболітів як медичних препаратів це частина стратегії пошуку лікарських засобів зі структурою, подібною саме до ендогенних сполук, що дає можливість гарантувати селективність їхньої дії та низьку токсичність [18]. Наявною є селективність ГАМК відносно тканини, що травмована, тому значний інтерес викликає можливість дії цієї сполуки в умовах постденерваційної периферичної невропатії. Через те, що пряме використання ГАМК із терапевтичною метою ускладнюється її нездатністю перетинати ГЕБ, найчастіше використовують близьку до неї за хімічною будовою сполуку, її відомий метаболіт гамма-гідроксимасляну кислоту (ГГОМК), натрієва сіль котрої оксибутират натрію (ОБН) легко перетинає ГЕБ, перетворюючись на ГАМК. Як природна ендогенна сполука з елементами ноотропної, антигіпоксично-антиоксидантної та органопротективної активності [19], зокрема в скелетном язовій тканині, анаболічної та антиноцицептивної [20,21,22] активності, ця сполука відповідає усім критеріям, поєднання котрих могло б сприяти процесам посттравматичного відновлення. Крім того, на ранніх онтогенетичних стадіях розвитку нейронних структур ГАМК може діяти як несинаптичний трофічний фактор, сприяючи диференціюванню нейронів. На ряді модельних систем invivo та іnvitro продемонстровано, що дія ГАМК може призводити до збільшення довжини дендритів, стимулювати їхнє розгалуження та збільшувати щільність синаптичних контактів [23]. Не виключено, що подібні ефекти може мати і близька за хімічною природою до ГАМК ГГОМК. Однак, за умов периферичного введення, ГГОМК має здатність не лише перетворюватися на ГАМК[24], але також діяти через власні рецептори, тобто по ГАМКнезалежному механізму, тому важливим для клініки залишається питання: як саме ГГОМК функціонує в межах ГАМК-ергічної гальмівної системи та поза нею. Створення ГАМК-подібних препаратів і вивчення їхніх ефектів дає змогу говорити про існування двох основних функцій ГАМК медіаторної та метаболічної. З медіаторною є пов язаною безпосередня участь ГАМК як гальмівного трансмітера ЦНС, а метаболічна або трофічна функція полягає в забезпеченні клітин енергією та стійкістю до гіпоксії. Вважається, що саме ця функція ГАМК є пов язаною з її природнім метаболітом ГГОМК. Проте ГГОМК демонструє також суттєві нейромодулюючі ефекти щодо ЦНС, безпосередньо впливаючи на роботу дофамінергічної та ГАМК-ергічної церебральних систем. ОБН сприяє «розгальмовуванню» дофамінергічної системи унаслідок зниження на неї дії гальмівних ефектів ГАМК, що призводить до накопичення та викиду великих порцій дофаміну медіатора «руху». Усі ці обставини дають можливість розглядати ОБН як перспективного агента для використання в умовах денервації та відновлення моторної активності. Поряд з тим кількість робіт, котрі присвячені вивченню впливів ГГОМК на регенеруючі тканини у процесі встановлення нових центрально-периферичних зв язків після їх травматичного порушення, є вкрай обмеженою. Відомо, що на клітинному рівні ГГОМК посилює основні анаболічні процеси та енергопродукцію, а також активний транспорт амінокислот та вуглеводів до клітини. Під дією ГГОМК збільшуються розміри мітохондрій та зростає їхня «робоча міць». Як джерело енергії, мітохондрії починають у підвищеній кількості утилізувати 5 О. Г. Родинський, Т. В. Демченко, О. В. Мозгунов, К. В. Писаревська молочну кислоту нарівні зі звичайними енергетичними джерелами (типу глюкози). Зрозуміло, що ГАМК (як синаптична, так і екзогенна) має здатність до нового, протилежного гальмівному гіперполяризуючому впливу, ефекту деполяризації нейронів шляхом тривалого (понад тиждень) збільшення концентрації внутрішньоклітинного Са 2+ у 4 рази в пошкоджених нервових клітинах. При цьому деполяризаційний вплив ГАМК виникає не лише внаслідок активації поте
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks