Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності PDF

Description
2. Щиборщ К.В. Бюджетирование деятельности промышленных предприятий России. М.: Дело и Сервис, КовтунС.Е. Бюджетирование на предприятии. Практическое руководство по самостоятельному внедрению.

Please download to get full document.

View again

of 6
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Science

Publish on:

Views: 19 | Pages: 6

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
2. Щиборщ К.В. Бюджетирование деятельности промышленных предприятий России. М.: Дело и Сервис, КовтунС.Е. Бюджетирование на предприятии. Практическое руководство по самостоятельному внедрению. Ж.: Энциклопедия бухгалтера и экономиста, 1 (205), Гаврилова О. Типичніе ошибки процесса бюджетирования. Ж.: Консультант, 3, Ключові слова: бюджетування, прямі і накладні витрати, постійні та змінні витрати, кошторис витрат, стаття бюджету, зведений бюджет підприємства. Ключевые слова: бюджетирование, прямые и накладные расходы, постоянные и переменные расходы, смета затрат, статья бюджета, сводный бюджет предприятия. Key words: budgeting, direct and overhead costs, fixed and variable costs, estimated charges, budget item, consolidated budget of the enterprise. УДК 33: Конащук В.Л., к.е.н., доцент, Запорізька державна інженерна академія, м. Запоріжжя ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ Конащук В.Л. Фінансове забезпечення інноваційної модернізації підприємств електроенергетики. В роботі розроблено організаційно-економічні засади фінансування модернізації підприємств електроенергетики. Пропонується виконати таку модернізацію в рамках загальнонаціонального проекту. Запропоновано створити національний фонд, що виконуватиме функції єдиного інвестора проекту. Подано інструментарій для мобілізації фондом фінансових ресурсів. Конащук В.Л. Финансовое обеспечение инновационной модернизации предприятий электроэнергетики. В работе разработаны организационно-экономические основы финансирования предприятий электроэнергетики. Предлагается выполнить такую модернизацию в рамках общенационального проекта. Предложено создать национальный фонд, который будет выполнять функции единого инвестора проекта. Представлен инструментарий для мобилизации фондом финансовых ресурсов. Konashchuk V. Financial providing of innovative modernization of enterprises of electroenergy. Organizationally-economic principles of financing of modernization of enterprises of electroenergy are developed in work. It is suggested to execute such modernization within the framework of national project. It is suggested to create a national fund which will execute the functions of unique investor of project. A tool is given for mobilization of financial resources a fund. Постановка проблеми. До проблем енергетичної галузі чутливою є не лише економіка, але й суспільство в цілому. Це, перш за все, пояснюється не тільки ключовою роллю енергетики в забезпеченні функціональності сучасного виробництва, але й залежністю всіх систем життєзабезпечення суспільства від стабільності та надійності енергопостачання. В той же час ефективність виробництва енергії на вітчизняних Конащук В.Л., енергетичних підприємствах є вкрай низькою через високий рівень морального та фізичного зносу основних фондів, а також в наслідок технологічної відсталості галузі, що свідчить про необхідність її техніко-технологічної модернізації. Актуальність такої модернізації на інноваційній основі посилюється також у зв язку з високим рівнем залежності країни від імпорту енергоносіїв. Очевидною є необхідність наукового обгрунтування як техніко-технологічних аспектів такої модернізації, так і організаційноекономічних, в тому числі пов язаних з фінансуванням модернізаційних процесів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі інноваційної модернізації економіки в цілому й окремих галузей присвячена значна кількість наукових праць, у тому числі й таких відомих вітчизняних вчених, як Амоші О.І., Антонюка Л.Л., Гальчинського А.С., Геєця В.М., Ткаченка В.А., Тяна Р.Б., Федулової Л.І., Холода Б.І. та інших. Конкретно розвитку та модернізації електроенергетичної галузі присвячені наукові публікації в різних аспектах економічному, екологічному (Коробко Б., Оніпко О.), технологічному, безпековому (Денисюк С., Кириленко О., Стогній Б.) [1; 2; 3; 4]. Починаючи з 1992 року, приймалася низка програмних документів щодо розвитку енергетики на рівні Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, зокрема й Енергетична стратегія України [5]. Проте й по сьогодні не існує консенсусу ні серед науковців, ні серед урядовців з питань стратегії і тактики розвитку паливно-енергетичного комплексу країни в цілому й електроенергетики зокрема, а проблеми її модернізації на інноваційній основі залишаються дискусійними. Для їх вирішення необхідні подальші дослідження як на теоретико-методологічному, так і на науково-практичному рівнях всіх аспектів розвитку електроенергетичної галузі. Мета статті - розроблення організаційно-економічних засад фінансування модернізації електроенергетичної галузі країни на основі системного підходу. Для досягнення мети роботи використано логічний та структурний аналіз. Викладення основного матеріалу. Модернізація підприємств електроенергетики на інноваційній основі може бути здійснена як складова крупномасштабного загальнонаціонального інвестиційного проекту модернізації енергетичної галузі. Цей проект повинен розроблятися і реалізовуватися на основі еколого-економічної концепції модернізації електроенергетики, запропонованої в попередніх роботах автора [6]. Крім того, такий проект повинен супроводжуватися як мінімум двома підтримуючими проектами, теж загальнонаціонального масштабу: 1) проектом модернізації енергорозподільчої галузі, що повинен вирішити дві проблеми зменшення втрат енергії в енергорозподільчих мережах і підвищення надійності енергопостачання; 2) проектом реалізації потенціалу енергозаощадження. Останній проект має здійснюватися в напрямах: - масового впровадження енргоощадних технологій у виробництві й побуті; - розроблення та масового застосування енергоакумуляційних технологій з метою використання енергії «нічного провалу» і зглажування пікових навантажень в мережі; - структурних змін в економіці за рахунок пріоритетного розвитку сфери обслуговування та низькоенерговитратних галузей промисловості, в першу чергу машинобудування і легкої промисловості, а також агропромислового комплексу. Сам процес розроблення національного проекту модернізації підприємств електроенергетики має відбуватися в рамках взаємодії трьох суб єктів: безпосередньо енергогенеруючих підприємств, національного диспетчерського центру і держави як стратега розвитку енергогенеруючих потужностей країни (наприклад, в особі Міністерства енергетитки), і як регулятора процесу енергоспоживання (в особі Національної комісії регулювання енергетики). У кожного з цих суб єктів своє завдання в процесі розроблення національного проекту модернізації підприємств енергетики. Зокрема, держава в особі Міністерства енергетики повинна сформувати стратегічні орієнтири розвитку енергетичної галузі з урахуванням паралельного виконання 44 підтримуючих проектів. Основою цих орієнтирів має стати надійний стратегічний прогноз макроекономічного розвитку країни на середньострокову і довгострокову перспективи. Енергогенеруючі підприємства, в свою чергу, повинні розробити локальні проекти модернізації і розвитку енергогенеруючих потужностей на інноваційній основі. Основним принципом розроблення таких проектів має бути реалістична оцінка наявних і доступних ресурсів і їх збалансування в системі «витрати підрядних ресурсів витрати часового ресурсу». При цьому повинні бути враховані прогнози розвитку техніки і технологій під впливом науково-технологічного прогресу, а також тиск часового фактору, породжений теж науково-технічним прогресом і конкуренцією, в тому числі й на глобальному рівні. Національний диспетчер має технологічно збалансувати подані проекти модернізації розвитку енергогенеруючих потужностей з метою дотримання оптимального співвідношення базових, маневрових і резервних потужностей та інших параметрів для забезпечення стійкого функціонування і розвитку національної енергосистеми. Таким чином, Міненерго формує економічну складову національного проекту модернізації енергетики, національний диспетчерський центр технологічну складову, енергогенеруючі компанії інноваційно-інвестиційну складову. Всі ці складові збалансовують з урахуванням можливостей зосередження зусиль держави по залученню ресурсів, після чого проект деталізується по об єктах, термінах, підрядних і фінансових ресурсах, відповідальних виконавцях. Такий проект повинен бути довгостроковим, але в межах не більше десяти років. Крім основного призначення такий проект повинен спричинити потужний мультиплікаційний ефект у всій економіці, причому, найбільш вітчутним буде прискорення розвитку галузей, що визначають науково-технологічний прогрес. Це пояснюється високим рівнем наукомісткості сучасних енергоощадних і енергогенеруючих технологій, а також технологій екологізації виробництва електроенергії. Важливою складовою реалізації національного проекту модернізації підприємств електроенергетики буде фінансове забезпечення. Зважаючи на масштабність самого проекту, з одного боку, та явно недостатній інвестиційний ресурс самих енергогенеруючих підприємсв з іншого боку, фінансування проекту перетворюється на проблему, яка може бути системно вирішена лише на основі консолідованих зусиль держави і суспільства. Одним з варіантів вирішення ціє проблеми може бути створення єдиного інвестора національного проекту модернізації підприємств електроенергетики у вигляді Національного фонду інвестування модернізації енергогенеруючих підприємств (далі Фонд). Механізми його створення і функціонування мають стати предметом окремого дослідження, але основні принципи формування і функціонування такого Фонду повинні бути такими: - Фонд здійснює діяльність на правах органу центральної виконавчої влади; - діяльність Фонду здійснюється на основі державних гарантій; - Фонд підзвітний і контролюється на паритетних засадах державою і громадськістю; - єдиним критерієм успішності функціонування Фонду є виконання національного проекту з модернізації підприємств електроенергетики у відповідності із запланованими термінами, обсягами робіт, бюджетом. Найважливішим з наведених принципів є принцип обопільної відповідальності і контролю над діяльністю фонду з боку держави і громадськості. Цей принцип має уособлювати консолідовану позицію українського суспільства стосовно ідеї підвищення енергоефективності систем виробництва і життєзабезпечення як ключової для забезпечення конкурентоспроможності національної економіки в глобалізованому економічному просторі. Саме енерговитратність національної економіки та національної інфраструктури стає в сучасних умовах не тільки загрозою національній безпеці, але й основним чинником низького рівня конкурентоспроможності української економіки. 45 Власне, ідея енергоефективності в розгорнутому вигляді має реалізовуватись в таких напрямах: - підвищення ефективності генерування електро- та теплоенергії; - енергоощадність (упровадження енергоощадних технологій в побуті та на виробництві); - раціоналізація енергоспоживання (підвищення ефективності використання існуючого енергетичного потенціалу); - конверсія енергоспоживання (перехід на споживання відновлювальних енергоресурсів та енергоресурсів, що реалізуються на конкурентних ринках). Реалізація ідеї енергоефективності відіграє
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks