ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ БАНКІВСЬКОГО ПРАВА і БАНКІВСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА - PDF

Description
ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ БАНКІВСЬКОГО ПРАВА і БАНКІВСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА О. П. Орлюк ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ БАНКІВСЬКОГО ПРАВА і БАНКІВСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА Київ Юрінком Інтер 2003 ББК Рецензента: Кузнецова

Please download to get full document.

View again

of 103
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Health & Lifestyle

Publish on:

Views: 25 | Pages: 103

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ БАНКІВСЬКОГО ПРАВА і БАНКІВСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА О. П. Орлюк ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ БАНКІВСЬКОГО ПРАВА і БАНКІВСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА Київ Юрінком Інтер 2003 ББК Рецензента: Кузнецова Н. С, доктор юридичних наук, професор, академік АПрН України; Кубко Є. Б., доктор юридичних наук, член-кореспондент АПрН України, провідний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького HAH України Орлюк О. П Теоретичні питання банківського права і банківського законодавства. К.: Юрінком Інтер, с. ISBN У монографії автор намагається теоретично осмислити проблеми визначення категорій «банківське право» і «банківське законодавство» та встановити їх співвідношення. Здійснюється ґрунтовний аналіз джерел банківського права та шляхи його розвитку. Визначено місце, яке займає банківське законодавство у системі законодавства України. Також розглядаються проблеми, що виникають у правозастосовчій практиці у сфері банківської діяльності та шляхи їх подолання. Розраховано на викладачів та студентів юридичних та економічних навчальних закладів, працівників банківського сектору та читачів, що цікавляться проблемами банківського права. ББК ISBNT66^667*-Ö92-5 Орлюк О. П., 2003 Художнє оформлення Юрінком Інтер, 2003 ПЕРЕДМОВА При створенні банківської системи перед Україною постала проблема розробки національного банківського законодавства. Перехід країни до ринкових відносин у сфері організації та функціонування народного господарства вимагає, в свою чергу, приведення банківського законодавства у відповідність з потребами ринкової економіки. Водночас, враховуючи інтеграційні процеси, пов'язані зі здійсненням банківської діяльності, неможливість нормального розвитку кредитно-фінансових установ у відриві з міжнародним грошово-фінансовим ринком, національне банківське законодавство повинно створюватися на базі основних принципів, вироблених міжнародною банківською практикою, накопиченим досвідом правового регулювання в зазначеній сфері. Потреба в гармонізації банківського законодавства України та зарубіжних країн виникає, в першу чергу, через зв'язки між вітчизняними та іноземними банками, які постійно розвиваються. І теоретики, і практики в галузі банківської діяльності погоджуються з думкою, що створення повноцінного банківського законодавства є запорукою належного управління економікою держави, побудови механізму сучасної кредитної системи України та якісно впливає на формування правової держави. На сьогоднішній день банківська система України функціонує на основі цілісної системи нормативно-правових актів, які визначають терміном «банківське законодавство». У наукових працях під банківським законодавством переважно розуміють систему нормативних актів, що охоплює норми, які регулюють діяльність банків та інших кредитно-фінансових інститутів, а також їх відносини з клієнтами (відносини при встановленні структури й функцій кредитно-банківської системи, здійсненні основних банківських операцій, питання правового регулювання розрахункових, кредитних, валютних відносин та операцій з цінними паперами, а також організацію банківського контролю за господарською та фінансовою діяльністю підприємств, організацій). - З Фактично, банківське законодавство являє собою сукупність законів та підзаконних нормативних актів, що забезпечують правове регулювання банківських відносин. Це значний масив різних за юридичною силою, формою і сферою дії нормативних актів, які мають визначену ієрархічну систему. В свою чергу, система банківського законодавства це сукупність законів та підзаконних нормативних актів, тобто сукупність джерел права, форма вираження правових норм. Систематизоване законодавство значною мірою виключає можливість для неправильного або свавільного застосування правових норм, є передумовою для того, щоб всі суб'єкти відносин додержувалися правових норм. При визначенні правових засад регулювання банківської діяльності одним із теоретичних напрямів дослідження є встановлення співвідношення між поняттями «банківське законодавство» і «банківське право». При цьому слід пам'ятати, що право як зумовлений компонент культурного розвитку суспільства та необхідний політичний (юридичний) інструмент державного управління існує не тільки в правосвідомості. Критерієм його об'єктивності є, передусім, система відносин, в які люди вступають не лише тому, що вони свідомо їх обрали, а й тому, що цього вимагають реальні умови суспільного життя. Метою цієї монографії і є теоретичне дослідження категорій «банківське право» та «банківське законодавство», місця банківського законодавства в системі права України, а також онтологічно-правових форм та гносеологічних аспектів банківської діяльності. Селіванов В., Діденко Н. Діалектика приватного та публічного в правовому регулюванні // Право України С Розділ І БАНКІВСЬКЕ ПРАВО І БАНКІВСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО: СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ ГЛАВА Теоретичне розуміння категорії «банківське право» Право це особлива форма соціального регулювання, що має певне цільове спрямування. Однією з основних цілей права є сприяння досягненню діалектичної взаємодії об'єктивно обумовлених соціальних інтересів (як приватних, так і публічних) у процесі їх реалізації у будь-якій формі соціальної взаємодії. Такою формою соціальної взаємодії може виступати держава, тобто йдеться про існування державно-організованого суспільства. Правові норми, в свою чергу, є засобами реалізації соціальних цілей'. У сучасній правовій науковій літературі існує певна проблема щодо визначення банківського права це правовий інститут чи галузь права, який характер цього правового утворення чи є воно комплексним? Слід зауважити, що ця дискусія не є новою тенденцією й має певне теоретичне підґрунтя. і Ще М. М. Агарков у своїх лекціях зазначав, що під терміном «банківське право» можна розуміти сукупність юридич- \ них норм, які регулюють організацію та діяльність банків (кредитних установ). До організації та до діяльності кредитних установ мають застосовуватися норми, які регулюють майновий обіг взагалі, та норми, безпосередньою метою яких є врегу- Див., наприклад на підтвердження такої позиції: Неновски Нено. Право и ценности / Под ред. д. ю. н. В. Р. Зорькина. М., 987. С. 89; Ehrlich Е. Gezetz und lebendes Recht. Berlin: Duncker und Humblot, P лювання тих або інших питань банківського права. Тобто банківське право, в основному, являє собою спеціальний розділ торгівельного права, присвячений банкам. Г Цілий ряд авторів відносить банківське право суто до фінан- I сового права, або банківське законодавство лише до внутрішньогалузевого законодавства, яке є складовою фінансового законодавства 2.. С. Гуревич вважає банківське право підгалуззю фінансового права. Однак навряд чи можна погодитися з такою думкою. Поль Марі Годме так визначав предмет фінансового права: «Фінансове право галузь публічного права, предметом якого є норми, які регулюють державні фінанси» 3. При цьому автор цілком справедливо підкреслює публічний характер фінансового права в країні, що має розвинуту ринкову економіку. Вже в кінці XIX ст. фінансове законодавство виділилося з адміністративного права в самостійну галузь права, яка доповнювала інші галузі публічного права: конституційне право, звідки вона вилучила частину (бюджетне право), і адміністративне право, з яким також тісно пов'язана (місцеві фінанси, фінансова юрисдикція, організація управління фінансами). Виникає питання: чи можна, виділяючи банківське право, обмежитися лише питаннями, що мають відношення до фінансового права? Певна річ, не можна заперечувати величезну роль адміністративно-правових та фінансово-правових норм у складі банківського законодавства, але це зовсім не означає, що можна вилучити з його меж норми приватного права, тобто норми, що регулюють самі основи банківської діяльності. Лоуренс Фрідмен зазначав про зростання публічного права в США, що, на його думку, тісно пов'язано зі зростанням адміністративної держави. Вважають, що це стосується не тільки американського права, однак немає підстав розглядати банківське право суто як підгалузьірінансового права. Представники теорії господарського права довгий час обстоювали позицію, відповідно до якої банківське право є невідокремленою складовою частиною господарського права як самостійної галузі права. Зокрема, І. А. Тинчук розглядає позич- Агарков М. М. Основы банковского права: Курс лекций. М, 994. С Див., зокрема: Гуревич И. С. Очерки советского банковского права. Л., С. 2-4; Хропанюк В. Н. Теория государства и права / Под ред. профессора В. Г. Стрекозова. М, 998. С Годме П. Финансовое право. М., 978. С ки, а також відносини з кредитування як складову частину системи господарських зобов'язань. М. Л. Коган також вважає, що відносини, в яких беруть участь банки, є господарсь- ко-правовими. Слід зазначити, що наведено думки 70-х рр. і XX ст., тобто дореформеного періоду, тому в основу виділен- і ня господарського права як самостійної правової галузі було ' закладено співвідношення організаційно-планових та майно-, вих елементів у сфері соціалістичного виробництва. і К. Гавальда і Ж. Стуфлє вважають банківське право самостійною галуззю права. Однак ми вважаємо за доцільне погодитися з позицією Л. Г. Єфімової, яка зазначає, що суспільні відносини, що певною мірою регулюються банківським правом, не можна визнати настільки своєрідними, щоб вони могли становити предмет окремої галузі права. Л. Г. Єфімова зазначає, що термін «банківське право» застосовується до сукупності нормативних актів, що регулюють порядок організації і діяльності кредитних установ Росії, головним чином банків, а також порядок здійснення ними банківських операцій 2. На наш погляд, зазначений підхід приводить до небезпеки змішування галузі права і галузі законодавства, бо під банківським правом Л. Г. Сфімова розуміє банківське законодавство. ТГА. Тосунян спочатку обстоював таку саму позицію, оскільки зазначав, що «сукупність юридичних норм, якими регулюється створення і діяльність кредитних організацій, в першу чергу банків, а також тих норм, що регламентують банківські операції, не є ні галуззю, ні підгалуззю права, оскільки вона не відповідає критеріям галузі права, визнаним в нашій юридичній науці. У ній відсутні специфічні, тільки їй притаманні предмет і метод правового регулювання». Тому її, цю сукупність юридичних норм, автор розглядає лише як «комплексну галузь законодавства» 3. Однак уже в наступній своїй праці він дещо змінив свій погляд і зазначає, що є цілком правомірним розглядати банківське право як комплексну галузь законодавства, яка поступо- Гавальда К., Стуфле Ж. Банковское право: учреждения, счета, операции, услуги. М., 996. С Ефимова Л. Г. Банковское право: Учебное и практическое пособие. М., С Тосунян Г. А. Банковское дело и банковское законодательство в России: опыт, проблемы, перспективы. М., 995. С 4 во переростає в галузь права, розуміючи під ним, з одного боку, сукупність цивільно-правових норм, які регулюють товарно-грошові відносини, що складаються при здійсненні банками та іншими фінансовими інститутами, які
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks