Тарас Шевченко і Рівненщина - PDF

Description
рас і Рінщи рас і Рінщи Під сого другого приїзду країну ( рр.) Т. Г. актино спіробітнича з Киїською археографічною комісією (по за Тимоа комісія для розгляду даніх акті) хужник і збирач фольклорно-етнографічних

Please download to get full document.

View again

of 8
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Fashion

Publish on:

Views: 99 | Pages: 8

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
рас і Рінщи рас і Рінщи Під сого другого приїзду країну ( рр.) Т. Г. актино спіробітнича з Киїською археографічною комісією (по за Тимоа комісія для розгляду даніх акті) хужник і збирач фольклорно-етнографічних матеріалі. В розпорядженні ід 21 ересня 1846, писаному киїським герал-губертором (Археографіч комісія була зіт канцелярії губертора) і ручено ідідати різні місця Киїської, Подільської, Волинської губерні з метою зібрати місцеи фольклор, слідити змалюати історичні кургани, урочища архітектурні пам ятки. Вгалі порожі Т.Г.Шеченка по Волині Поділлю малосліджени. Залишилося лише кілька куменльних сідчень, позчених дами порожі. сьогодні стеменно снолено, перши маршрут Кобреої порожі ліг Поділля у кінці ересня. їха шляхом, и у ту пору зася Великим польським трактом. 1/8 рас і Рінщи Після 3-го жотня иїха Житомира. Вирішиши обхідні службоі спраи у губернському місті, жи мандріку хідному прямку, аби ідідати олинськи кра. цьому шляху уперше ступи рінську землю. З історичних джерел атор «Кобря» з слану минушину краю (XVI ст.), багату изчними суспільними культурними подіями, з де і з ноітньої історії, фольклору краян, їх зичаї. то же рас Григороич міг чути опоіді ш кра ід трьох люде із кола ого близьких зомих. Ці люди Микола Костомаро, Пантелемон Куліш Петро Чукеич різни, але сі го 1846 чителюали у Рінські гімзії. Мабуть, перед поїздкою Шеченка жотні 1846 Костомаро ради ому тримуатися маршруту екскурсії по Волині (Корець, Острог,, Кремець, Почаї), и ироби сам, мандруючи тих місцях у 1844 році. Ікше чим пояснити то факт, рас Григороич маже потори це маршрут? Більш ірогідно, саме цього переїзду (а зоротні розі, спіши їхати Києа погоди, осіннього безріжжя) зупиняся з метою оглянути численні архітектурні пам'ятки, поспілкуатися з селями, поцікаитися особлиостями їх духоної матеріальної культури. Після Ноограда-Волинського ступною снцією тракту Корець. Це елике тиш містечко, ому понині збереглися руїни середньоічної тердині князі Корецьких XIVXVI ст., ної обриисті кручі д річкою Корчиком: 'їз ежа, руїни стін мку оборонних мурі, еликі альні приміння. 2/8 рас і Рінщи то ці руїни чи прикметнішою особлиістю Корця. В економічному ідношенні містечко помітно пало поріняно з другою полоиною минулого століття крито фарфоро-фаянсои од, більше мислое приємсто Корця, е у сі слаилося соєю дукцією тільки Росії, а у Єропі. грані осточного паду була сукон мануфактура, де працюали кріпаки князя Й.Чарториського, кілька місяці, у березні 1847 о ки припинила сою роботу. міг чути опоіді ремісникі ажку, стерпну працю мануфактурах. Поряд із цим у родні пам'яті жиими події героїчної минушини Корця, приклад, опоіді и изольної іни рр., спалахнуло род посння (1649 р.), і ого уники лилися у ісько Богда Хмельницького. Тоді ж при штурмі це ісько переторило руїну мок князі Корецьких. Може, тому Т. Шеченка склалось раження Корець місто минулого, ід ого лишилося то саме тільки рунои ( очароательные разалины, уажи М. Костомаро). Це раження фіксоа одні з ого поісте Прогулка с уольстием и без морали : полях Волыни и Полии ы то любуетесь жиописными разалими дрених массиных мко и палат, когда еликолепных, как, пример, Остроге или Корце. В Корце даже церкоь, хранили бальмироаных трупо графо Корецких, сама собою разалины прератилась. Что же м гоорят? О чем сидетестуют эти угрюмые сидетели шедшего? О деспотизме и рабсте! О хлопах и магх!.. Бедя, малосилья Волынь и Полия! О охраняла соих распителе приступных мках и роскошных палах . 3/8 рас і Рінщи інші Антонія, церка (зліа прао): Кузьми іце Дем'я руїни Корецького мку, Сято-Троїцьки мостир, с. мкоих Важають, кімти Кузьми мостир мостиря. пам'ятки для Дем'я руїн базиліан, Можлио, приїжджих сроини: поряд у століття, Корці без зупиняся зпостоялим пису будинок кручі у центрі ти атора, Корці зберігся дором ико и руїн постоялому нині. исочіли зходися кілька мку приписують рас малюнкі. стояла буділі дорі шні Григороич Шеченку. ошат данього при к, католицьки корчмі, зберігся дере'я праосланого огляда декостел малюнок церка укостел, Корці ді Гололю ступни ідрізок шляху (58 ерст) приі мандріника поштоі Острога. руїни дреносте. ціннішими споруди даніх «похмурими укріплень Т.Г. зст. шньої сідками Вже шкоди культоих архітектури дельно 'їзді минулого». споруд. огляну Острога. Це споруди уагу Пізніше, порожани рештки Замкоої уже зменитих гори, слання, приернули снції острозьких Вигоду еличні за 1821 Крім (ткоо ш-кляштора, мостир мку,. XVI збереглися уагу Чимало Воскресенська Т.Г.Шеченка нині), католицьки приернули історичним церка XVIпам'яткам костел сроинні ст. у передмісті XVXVII Острога ежі Ное століть, Красні місто, дано руїни ітроїцьки Суі єзуїтської пожежею горахці 4/8 рас і Рінщи ежа, антиуніатських спенськи прао): костел. Богояленськи собор, Кругла ежа, Луцька ежа, рська країні. Острог історичних колегія східносло'янської ідноле релігіно-осітніх перемогами Кошеич-Сагадачни, згадується ихоанцем цікаи (зліа перша джерел. ажок зцієї її1994р.). дипломатичним Шеченка ш. діячі, осередкі землі країні Зродного Зі 1576 За стін письменникі-полемісті. (Нині передусім ім'я тих ища Острозької країни ого лантом даніх посння ціольни школа, 1636-го XVIXVII і один українськи ш згадуа і лиако Острог з ажлиіших уніерситет икладали ишло ікі. існуала Тут Він гетьман учися (Сеерин), п'ятим «Гадамаках». з греко-сло'яно-латинська осіченіші Острозька іми Петро культурно-осітніх держаних, еличиною и це місто сланими теж академія, люди ці з містом багатьох же поемі центрі Кошеич-Сагадачни, (зліа прао): Острозька академія, Іан Феро, Сеерин лиако, Петро Безперечно, українського сало удіяли ти мочазні місто менш селянсько-коцьке «Букар».(Фото)В изольної потерпало жахлиою, жорстокої гох центром сідки іни М.Косинського ід ніж праительки изольної рас архітектурні щадної и, посння інших Григороич Іа місцях боротьби, експлуації Анни-Алоїзи (посння пам'ятки С.лиака, рр. Фероича тогоної існуала цікаи ноі аздебільшого подижницьку острожани 1591 ласникі. и Ходкеич. колегія країни (Фероа), 1593 дані іпереторилися Кріпосницька працюа Острог традиції їїрр.), діяльність актиними селення у прись, Феро, ого оплотом дісність униками «Острозьку росіського руїни. рр. иступило послих місто А була ключились поітое Вони їх Біблію» раз Думаємо, учили. Місцеі з першодрукаря Острозі жителі Т.Г.Шеченка могли розпоісти, це учили один об'єкт сноа чотириклас поітое 5/8 рас і Рінщи фундатором діяльності сение! спочатку Чацького: Кремецького Ты любил доклас «Мир челоека...». праху приходське ліцею. тоему, деєм благородны угульчі, поісті Чацьким, Чацки! польським Ты да исоку сітителем, мир оцінку и и Від поштоі снції Ґульчу і зходили Варкоичі бити шлях стелися Дуб. Гільча спиняся ідда Ще Острога середині попити Злбуніського мандріки, ХІХ оди століття із стеменно джерела. раону, стояла ластиостями Було ніхто шні каплиця те чизє, ні іібре скільки приаблює честь але теж «Варк» сятого галі стерджують, імо християнських спраді джерельної єусторін джерело, є о паломникі. рас оди е ипи тепер. Місто ноі губернії, мальоничо иклика Неприступни приляга понюася посчалась рас облоги и Бульба. зслаиться с інтерес сить фортеці розшоа Іки, ода, зручним, ою. мок то Шеченка а розиними, другі зчудіними орогами піночі Під полоині ни мком расоі перш рінині, поітоим упереани ходу земеллі Григороичу се ті численні століття прилягає и, центром, архітектурни князем оточени мислоістю К.І.Острозьким: еличезни земні пишни третім исоким річки схоок комплекс ходи, палац Іки. еличиною алом приітни жителі і крамарстом. икладені князі Із змиколая, мку-палацу. дреносте дох ілюбил зглибоким, поісті Любомирських. Волинські мок, камем. М.Гоголя роом, ці Під ходи и у розшоані ікоцьких ЗКутузо. ом по'яно З гоні кінця зчні Богда Буна іськоі Хмельницького століття іволині, Крионоса. історичних сили. місцеі поді 1700 ажлии XVII ельможі році прикорнни стояли століть. рятуались шеди, Під пункт, у мку пізніше де ід паді Петро Порою сло і пишні тож пересенням м олинськими кам'яних з їжджалося ких бали, центром економічного будинкі, ярмаркі шидко ого театральні ми контрактоих торгілі ласником улиці збагачуалося (они 30 розкіту иглядало тисяч иси. люде ярмаркі имоні Генріх Контракти багатшим ходили була зросло. багатьох упечорськи, Любомирськи. інші осння і Економіч приносили сить ходили узміст січні) черть упорядкоаним Польщі, зіруїни лаштоуалися 1799 ласникам міць еликі. країни, поріняно століття. контрактоі сла Білорусії сяткоі ідідання еликі упадати зизольної це іншими ярмарки, то. прибутки, концерти, зіни Під Окрім зберігали мостир Костянтин Мостир Росії гідну (1893 мку, історію кармеліток кармеліток. сліди Острозьки, р.) сік рас лишася даньої ого Григороич жорстокої XVII Мабуть, могли а зичано уніатським, ігуменом століття пожежі, розпоісти Кобря релігіної огляну Іо ід умостир ої з'язку цікаили уто. боротьби, місцеі беррдині чим жителі. Луцьку сильно ги містилася браму Патроном крити. потерпіло, Преображенського тої іxvi після ж цін пори. мостиря ст., приклад, переходу костел бібліотека. Буділі сь XVII мостиря, Волині згорі ст., І мостир беррдині, прао): Спасіська приміння церка. шнього мостиря кармеліток, Луцька брама, Мальоничі краєиди поблизу Дуб, місця мастерно де спостеріга одужуа ідтори голони рас угригороич, поісті геро «Варк». тору. їжджаючи ким скажімо, дубенською є легенда опис землею. хутора Сиджу, очеретом зору кругом зумис еличезні хутора оду. руба,, і(зліа бастіони греблею, собі дубои березі, одроги б осадженою любуюся понити ліс коло Карпатських хідни, еличким греблі, зі сь обох пеж. маленьки бокі гір. тільки зорим Асрими чоник, одному ском, ербами, перекинути місці далеко кітчаним є че поопускали сіка, гори зеленим синіють, дном. ніби сої іття мо А Ці Я ожиа, дилячись цю чуу чаріницю природу... Донині расоу серед криницю. жителі к сіл зиають Підлужжя, джерельце Птича Дубенського ці урочищі біля раону побутує Підлужжя. розпоідають, го сиді біля приходи джерела, Кобр дума гамуати писуа спрагу. Асіці пишись сого зоши. чистої Заобрії студеної Сюди, оди, 6/8 рас і Рінщи сюжетом цієї кілька легенди, Підлужжя. стори жиопис полотно мку), Далі дання ідіда порожанин Радзиилі, Археографічної місць їха дубенськи комісії карті Кремець Рінщини: митець малюнки Микола Почаї, Лари. КозинТимчак (де де зоротному і зберігалися кількашляху лишки дні,, иконуючи дренього очеидно, поштоою село розшоа сосноим розпоідали месника-арка. поісті, Шеченка Волині. устільки села і зустріся Вербы Острі, з яилися здається, Дід бором. узорушлиою снцією цьому безлання зі Пляшеа,, ром ступні річці моірно Гадаємо, більше В краї. тракту. усому аікі, з-д каторжником, из Верба. Переаючи і-рядки: хилюючою Дуб була Іки, гадують разі, жорстокого поісті Містечко огляну розкиданим зідти, Острог, «Варк» арком була Вербу містечко, Верба сланні де па. деле ця поа Корец порядкоаним зустріч, серед згадується (нині Можлио, уником поеми ишому Кос-Аралі, село, імих Ногород-Волынски...». «Варк» Дубенського чу розмоу мандруючи «Из родного м ось Кременца поселенням, перекази місць з пише селями, ідучи одноменної по раону) переання посння Волині. поему пошел под і родного Варк, яверба, Елеком, Тиняючись чужині Под стрі я д
Related Search
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks