СТИЛІСТИКА ТА ДИЗАЙН МАСВЕРКІВ ВІКОН І ПОРТАЛІВ ЛЬВІВСЬКИХ БУДІВЕЛЬ ХV початку ХХ ст. (НА ОСНОВІ НАТУРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ) - PDF

Description
УДК (477) Т.Є. Казанцева, О.Г. Заречнюк Національний університет Львівська політехніка, кафедра дизайну та основ архітектури СТИЛІСТИКА ТА ДИЗАЙН МАСВЕРКІВ ВІКОН І ПОРТАЛІВ ЛЬВІВСЬКИХ БУДІВЕЛЬ ХV

Please download to get full document.

View again

of 7
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Humor

Publish on:

Views: 24 | Pages: 7

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
УДК (477) Т.Є. Казанцева, О.Г. Заречнюк Національний університет Львівська політехніка, кафедра дизайну та основ архітектури СТИЛІСТИКА ТА ДИЗАЙН МАСВЕРКІВ ВІКОН І ПОРТАЛІВ ЛЬВІВСЬКИХ БУДІВЕЛЬ ХV початку ХХ ст. (НА ОСНОВІ НАТУРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ) Казанцева Т.Є., Заречнюк О.Г., 2012 На основі проведених натурних досліджень проаналізовано стилістичну еволюцію масверків вікон та порталів львівських готичних та неоготичних будівель. Ключові слова: масверк вікон і порталів, стиль, готика, неоготика, Львів. The stylistic evolution of windows and portals tracery in Lviv gothic and neogothic buildings is determined based on the natural explorations. Key words: windows and portals tracery, style, gothic, neogothic, Lviv. Постановка проблеми Термін масверк в архітектурних словниках розшифровується як архітектурний готичний орнамент з циркульною побудовою всіх елементів (наприклад, [1, с. 465]). Масверк є одним з найхарактерніших та найцікавіших декоративних елементів у готиці. Первісно масверк виник як декоративне кругле вікно над біфорієм у пізньороманському стилі. У період готики ця форма еволюціонувала, набула багато схем композиційного вирішення та використовувалась не тільки для оздоблення віконних прорізів, але й порталів, фронтонів, вімпергів, парапетів тощо. На фасадах та інтер єрах львівських будівель збереглися масверки принаймні п яти століть (XIV XVI ст., XIX XX ст.). Через пожежу 1527 р. готичний Львів згорів, тому автентичних масверків збереглось небагато, що ускладнює створення цілісної картини про їхню стилістику. Головними об єктами дослідження тут є Кафедральний костел та декілька порталів у житлових будинках. Натомість у львівській архітектурі XIX XX ст. неоготичні впливи отримують неабияке поширення. На фасадах у неостилях архітектори створили різноманітні варіанти неоготичних композицій, зокрема масверків. Для звуження множини об єктів дослідження та досягнення більшої конкретизації у викладі матеріалу у цій роботі автори розглядають лише масверки вікон і порталів готичних та неоготичних будівель. Аналіз останніх досліджень та публікацій У зарубіжній науковій літературі тема масверків висвітлена досить широко. В монографіях, у яких досліджено готичний стиль чи спеціально масверки, розглянено композиційні та стилістичні особливості масверків у європейській архітектурі [2, 3, 4, 5, 6 тощо]. Натомість у вітчизняних дослідженнях тема масверків не розглядалась. У путівниках по Львові [7, 8, 9, 10] та монографіях, присвячених конкретним періодам чи особистостям [11, 12], побіжно розглядаються певні елементи архітектурного декору, властивого неоготиці. Заслуговує уваги магістерська робота Мова львівської неоготики, виконана у 2010 н. р. на кафедрі реконструкції та реставрації архітектурних комплексів Національного університету «Львівська політехніка» (автор К. Гапаляк, керівники Ю.Р. Диба, К.В. Присяжний, науковий консультант Т.Є. Казанцева). На базі виявленої автором множини неоготичних пам яток проаналізовано типологію неоготичних деталей на львівських фасадах, зокрема виділено масверки як складовий елемент мови львівської неоготики. Але загалом проблема масверків чи інших готичних елементів у львівській архітектурі не фігурує в останніх дослідженнях і публікаціях. 212 Мета статті На основі натурних досліджень готичних та неготичних будівель Львова виявити стилістичні та композиційні особливості збережених масверків Львова, їхні характерні елементи та матеріали, з яких вони виготовлені. Виклад основного матеріалу дослідження Готика (XIV XVI ст.). Найяскравішим прикладом збереженої до наших днів готичної архітектури у Львові є Катедральний костел. На його фасадах розташовані стрілчасті вікна, декоровані масверками у стилі високої готики (рис. 1). В інтер єрі вівтарної частини збереглися портали та декоративний балкон у тому самому стилі. Ці масверки складаються майже виключно з трифолієвих і квадрифолієвих форм, хоча трапляється використання п ятилистника, багатолопатевої та півциркульної арок. Усі ці масверки виконані з каменю за винятком цегляного масверку на вежі. Рис. 1. Масверки Катедрального костелу (тут і далі графіка О. Заречнюк) Також збереглися масверки в обрамленнях порталів вторинного використання у кам яницях на пл. Ринок 18, 26, 28. Ці портали виконані в пісковику. Обрамлення повторюють прямокутні абриси отворів порталів, а стрілчасті елементи трапляються лише в деталях. В обрамленнях фігурують переважно перпендикулярно перехрещені профільовані імпости з мотивами портьєрної та консольної арок (пл. Ринок, 18; пл. Ринок, 28). Крім того, на фасаді колишнього монастиря домініканів збереглося масверкове обрамлення прямокутного вікна у стилі «перпендикулярної готики». Багато неоготичних віконних обрамлень основуються на формах такого обрамлення. До масверків також можна зарахувати півциркульне обрамлення вікна з центральним вертикальним імпостом на західному фасаді колишнього костелу бенедиктинок (рис. 2). Профілювання обрамлення та заповнення вертикальної осі вказують на належність до готичного стилю. Оскільки костел споруджений у стилі ренесансу, то таке вирішення вікна постає радше готичною ремінісценцією [13, с. 36]. Неоготика (XIX І пол. XX ст.). Після тривалої паузи використання масверків у львівській архітектурі відновилось у ХІХ І половині ХХ ст. у стилі неоготики. Загалом усі неоготичні прояви слід трактувати як явище історизму. Проте для наочності викладу матеріалу всю неоготику умовно можна поділити на 4 періоди: 1) І неоготику (в архітектурі романтизму [14, с ], 2) ІІ неоготику (в архітектурі історизму [15, с. 124], 3) ІІІ неоготику (в стилі піттореск [16, с. 55]), 4) IV неоготику (в архітектурі пізньої сецесії [17, с. 40]). 213 а б в г д Рис. 2. Масверки готичних деталей: а пл. Ринок, 18; б пл. Ринок, 26; в пл. Ринок, 28; г кол. монастир домініканів; д кол. костел бенедиктинок І неоготика (романтизм) (І пол. ХІХ ст.). Романтизм виник у кінці XVIII на початку XIX ст. у відповідь на сухість пізнього класицизму. Йому характерне використання архітектурних форм доби Середньовіччя. В архітектурі Львова цей стиль не набув широкого поширення. Прикладом неоготичної архітектури цього часу є колишній палац Туркулів-Комелло (вул. Пекарська, 50а). Масверками декорований кам яний балкон на тильному фасаді палацу. Використовуються трифолієві, квадрифолієві форми, підвісна та декоративна кільоподібна арка, у вирішенні балюстради застосовується мотив риб ячого міхура. Дерев яну столярку вікон ІІ поверху вирішено як масверки простих форм. Стрілчасті вікна фланкуються пінаклями та обрамовуються слізником. ІІ неоготика історизм (ІІ пол. ХІХ ст.). Використовуючи неоготичні мотиви архітектори звертаються не стільки до львівської готичної спадщини, скільки до зразків європейської великоміської архітектури. Тому у декорі фасадів усіх досліджених будинків виявлено мотиви високої і полум янистої готики (колишній костел св. Ельжбети, рис. 3), високої і перпендикулярної (вул. Стефаника, 11), перпендикулярної і венеційської готики (пр. Шевченка, 21). Масверки, що використовуються для декору цих споруд, мають багаті та різноманітні форми. Рис. 3. Масверки кол. костелу св. Ельжбети (церкви свв. Єлизавети та Ольги) У декорі фасаду будинку на вул. Стефаника, 11 прямокутні вікна І ІІІ поверхів обрамлені масверками перпендикулярних форм, що спираються на фаски, аналогічно до обрамлення вікна колишнього монастиря домініканів. Заслуговує уваги вирішення балкону, де готичні колонки підтримують арку «хребет віслюка», в яку вписані чотири півциркульні арочки. Додатковим оздобленням є готичні рослинні мотиви. Балюстрада виконана із використанням форми «риб ячий міхур». На давньому фото [18, с. 74] видно, що несучими елементами балкону є лише консолі, і, очевидно, що решта конструкції є лише декоративною, виконаною з гіпсу. 214 Подібним є вирішення будинків на вул. Коперника, 30 та пр. Шевченка, 22. Обидва споруджені за проектом арх. Я. Шульца у стилі історизму у поєднанні з сецесійним впливом, який виражається в атектонічній композиції фасадів. На пр. Шевченка, 22 є унікальні для Львова вікна у формі портьєрної та трифолієвої арки. Всі вікна мають обрамлення з використанням стрілчастих арок, трифоліїв, квадрифоліїв, розет, рослинних орнаментів. Заслуговує уваги вирішення балкону ІІІ поверху з декоративною аркадою у стилі «венеційської готики». На вул. Коперника, 30 декоративний трифолій заповнюється сецесійним рослинним орнаментом. У колишньому костелі св. Ельжбети (пл. Кропивницького, 1) масверки мають багаті форми, ними декоровані практично усі вікна, а також світлики порталів. Масверки великих стрілчастих вікон бокових нав тридільні, з розою вгорі. Використовуються такі елементи: стрілчасті та трилопатеві арочки, трифолії, квадрифолії. Вікна, розміщені на апсиді мають простіші масверки досить типових форм. У масверках вікон веж використовується такий елемент, як «риб ячий міхур», що є характерним для стилю «пломеніючої готики». Найбагатші форми на масверку вікон, розміщених на трансепті, його форма частково повторена у вікні-розі на західному, вхідному фасаді. У стилі історизму споруджений будинок на вул. Гоголя, 7. Масверк постає тут єдиним неоготичним елементом на тлі неоренесансу. Виконаний із дерева масверк у формі трьох кіл із вписаними у них трифоліями заповнює півциркульної форми світлик над головним порталом. ІІІ неоготика піттореск (1890-ті рр.). Наприкінці ХІХ ст. в архітектурі Львова сформувався стиль «піттореск» («мальовничий» стиль, що є формою пізнього історизму, в якому вигадливо поєднуються елементи різних історичних стилів (особливо середньовічних) та народної архітектури. Характерним для стилю є використання на фасадах відкритих поверхонь цегли, природного каменю, дерева, металу, а також майолікової плитки. Особливістю масверків цього стилю є їхнє виконання з різноманітних матеріалів, що поєднувались з відкритим цегляним муруванням стін. У колишньому костелі кармеліток босих на вул. Ген. Чупринки, 70 кам яний масверк за мотивами «високої» готики прикрашає стрілчасте вікно над головним порталом. Цікавим є виконаний з білого каменю масверк, що обрамляє вікна ІІІ поверху кам яниці на вул. Смольського, 6. Тут простежується певна подібність до готичного обрамлення по пл. Ринок, 18, де також використані декоративні зворотні та підвісна арки. Зверху обрамлення завершене класичним карнизом. Мотиви «перпендикулярної готики» спостерігаються в обрамленнях порталу та вікон ІІ ІІІ поверхів будинку на вул. Пекарській, 38. Крім того, у вирішенні світлика порталу та вікна ІІ поверху використана консольна арка, що є досить рідкісним вирішенням для львівської архітектури. Як зазначалось, у «піттореску» поширеним було використання цегли. Наприклад, на вул. Бандери, 11 із неї викладені глухі вікна-рози у формі квадрифолію чи багатопелюстової розети; а на вул. Смаль-Стоцького, 25 подібні вікна викладені лекальною цеглою, що утворює цікавий орнамент. На вул. І. Франка, 98 у круглі цегляні рамки вставлені керамічні монолітні трифолії. Там само в цеглі виконані кілеподібні чи стрілчасті декоративні арки, що обрамляли біфорії з розою вгорі. Також на будинках у стилі «піттореск» можна зустріти невеликі вікна-рози, масверки яких
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks