СОФІЯ КИЇВСЬКА: Візантія. Русь. Україна - PDF

Description
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського Національний заповідник «Софія Київська» СОФІЯ КИЇВСЬКА: Візантія. Русь. Україна Збірка статей

Please download to get full document.

View again

of 214
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Homework

Publish on:

Views: 50 | Pages: 214

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського Національний заповідник «Софія Київська» СОФІЯ КИЇВСЬКА: Візантія. Русь. Україна Збірка статей На пошану доктора історичних наук професора Надії Миколаївни Нікітенко Київ 2011 УДК : ( ) Затверджено до друку Вченою радою Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України (протокол 4 від р.). Редакційна колегія: Д. іст. наук, проф., чл.-кор. НАН України П. С. Сохань (відп. ред.); канд. іст. наук О. О. Маврін (заст. відп. ред.); д. іст. наук, проф. Ю. А. Мицик; д. іст. наук, проф. В. І. Ульяновський; канд. іст. наук Д. В. Бурім; дійсний член Української академії архітектури Н. М. Куковальська; канд. іст. наук І. Є. Марголіна. Упорядники: Д. С. Гордієнко, В. В. Корнієнко Софія Київська: Візантія. Русь. Україна. Збірка статей на пошану д. іст. наук, проф. Н. М. Нікітенко / Від. ред. д. іст. наук, проф., чл.-кор. НАН України П. С. Сохань; упоряд. Д. Гордієнко, В. Корнієнко. К., с. ISBN Збірка підготовлена на пошану доктора історичних наук, професора Надії Миколаївни Нікітенко. Тематика статей охоплює питання, що входять до кола наукових інтересів дослідниці. Насамперед, це археологічні, мистецтвознавчі, епіграфічні, історіографічні дослідження Софії Київської, історії реставрації її монументального живопису. Ряд статей присвячено висвітленню окремих питань історії та культури Візантії, Русі та України, а також історіографії Русі та Візантії. Книга призначена для істориків, археологів, мистецтвознавців, студентів вищих навчальних закладів та всіх, хто цікавиться історією Візантії, Русі та України. УДК : ( ) ISBN Автори статей, 2011 Гордієнко Д. С., Корнієнко В. В., 2011 Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, 2011 ВІД ЩИРОГО СЕРЦЯ Софія Київська пам ятка світового значення, що включена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, в 2011 році відзначила своє тисячоліття. І головна заслуга в цьому належить доктору історичних наук, професору, заслуженому працівникові культури України Надії Миколаївні Нікітенко. Софія Київська унікальна в своєму роді. Вона виникла як палладіум Русі, ознаменувавши найвищий розквіт держави Володимира Великого, найвищий злет державності та культури Русі. В той же час, це пам ятка, що збудована візантійськими майстрами, явивши в собі вершину розвитку архітектурного мистецтва Македонського ренесансу. За доби гетьмана Івана Мазепи собор набув барокових рис, явивши тим самим зразок розквіту самобутнього козацького бароко, втіливши розквіт української культури XVII XVIII ст. Саме цим і зумовлений вибір назви збірки «Софія Київська: Візантія. Русь. Україна». Адже в нашій культурі немає іншої пам ятки, яка б так органічно поєднувала в собі тисячолітній розвиток української культури і державності. Який би не взяли період в історії України, завжди в центрі уваги буде Софійський собор. Прийняття християнства за Володимира Святого у візантійському зразку визначило на весь подальший розвиток характер української культури. Однак, виникнувши на візантійському підґрунті, в подальшому розвитку національна культури набула самобутніх рис, що чітко її вирізняє з-поміж культу інших народів світу. Саме Софійський собор як митрополичий центр, навіть у період переходу політичного центру Русі в Галицько-Волинську державу і у Володимиро-Суздальську Русь уособлював тяглість традиції держави Володимира Святого. Так само в період бездержавності українського народу, коли церква перебрала на себе функції українських (русинських) політичних інститутів, Софія ставала центром власної ідентичності. Навіть іноземці, як наприклад, Мартин Груневег чи Єрік Лясота, відвідуючи Київ, обов язково занотовували у своїх щоденниках відвідування Софійського собору. Як жодна інша українська пам ятка Софія Київська була в центрі наукових досліджень. Тисячу років існує Софія, сотні років 3 СОФІЯ КИЇВСЬКА: Візантія. Русь. Україна вона є об єктом дослідження. В історію софієзнавства назавжди будуть вписані імена Євгена Болховітінова, Павла Лебединцева, академіка Дмитра Айналова, Григорія Логвина, Сергія Висоцького та багатьох інших. Однак, як в історії Русі епохальним було правління Володимира Святого, так у дослідженні Софії Київської, знаковим став прихід на роботу в Софійський заповідник у грудні 1977 р. Надії Миколаївни Нікітенко. Саме їй судилось відкрити нову сторінку в дослідженні Софії Київської. Так з явились перші публікації у «Византийском временнике» [Никитенко Н. Н. К иконографической программе однофигурных фресок Софийского собора в Киеве // Византийский Временник Т. 48. С ; її ж. Программа однофигурных фресок Софийского собора в Киеве и ее идейные истоки // Византийский Временник Т. 49. С ]. Згодом захист кандидатської дисертації в інституті всесвітньої історії РАН під керівництвом всесвітньовідомого візантиніста Геннадія Григоровича Літавріна [Никитенко Н. Н. Историческая проблематика в росписи Софии Киевской. Автореф. к. ист. н. М., с.], а у 2002 р. докторської в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України (м. Київ) «Русь-Україна і Візантія у монументальному комплексі Софії Київської: історико-соціальний та етноконфесійний аспекти». Епохальною подією в науковому світі стало видання першої монографії Надії Миколаївни «Русь и Византия в монументальном комплексе Софии Киевской. Историческая поблематика» (К., 1999, 2 е вид.; К., 2004). У цій праці вона не лише запропонувала нову обґрунтовану концепцію побудови собору: закладення за Володимира, а завершення за Ярослава, а й порушила і відповіла на цілу низку загадкових питань, пов язаних з історією, архітектурою, живописом тощо Софії Київської. Професор Надія Миколаївна Нікітенко, уперше в історії дослідження Софії започаткувала новий, комплексний підхід до її вивчення. Новаторська концепція Надії Миколаївни приймалась і приймається в науці неоднозначно. Однак від маже повного не сприйняття на початках народження цієї концепції вона знаходить все більше прихильників, свідченням чого стала велелюдна міжнародна науково-практична конференція «Софійські читання», присвячена тисячоліттю Софії Київської (Київ, травня 2011 р.). Прикметно, що так само як в давньоруському літописанні були вискоблені діяння Володимира Святого за цілі роки, так 4 Від щирого серця у візантійських джерелах вискобленим був один з найвизначніших імператорів в її історії Василь II Болгаробійця. Одначе саме Софія Київська зі своїм унікальним монументальним розписом у дослідженнях Надії Миколаївни відкриває «забуті» сторінки вітчизняної та світової історії. І ця джерелознавча складова спонукає до перегляду всієї історії як Русі, так і Візантії кінця Х початку XI ст. Насамкінець, хочемо побажати Надії Миколаївні високому професіоналу, найкращому у світі знавцю Софійського собору, щирій і чуйній людині, відкритій до всього нового, світлого, доброго, подальших творчих успіхів, нових знахідок і відкриттів. Хай береже Вас свята Софія! З повагою та любов ю автори збірки Надежда Верещагина ОБРАЗ ГРОБА ГОСПОДНЯ В АЛТАРНЫХ КОМПЛЕКСАХ ДРЕВНИХ ХРАМОВ КИЕВО-ЧЕРНИГОВСКОГО АРЕАЛА В формировании архитектуры, планировки и внутренней декорации христианского храма основная роль изначально отводилась литургическим устройствам 1. Основным компонентом храмовых алтарных композиций является престол и киворий (надпрестольная сень), связанный тематически и конструктивно с престолом. Богословская символика кивория многозначна. Одно из древнейших толкований принадлежит св. Герману, патриарху константинопольскому ( ), по словам которого, киворий «поставляется в церкви для того, чтобы служить сокращенным изображением и распятия, и погребения, и Воскресения Христова» 2. Если алтарный престол понимался как символ погребальной пещеры, то киворий как погребальное надгробие. Архетипическим образцом алтарного комплекса был иерусалимский архитектурный меморий Гроба Господня, созданный императором Константином Великим в гг. Композиционное 1 В современной науке выражение «литургические устройства» подразумевает все элементы интерьера церкви, связанные с обрядами, что соответствует широкому пониманию литургии как христианского обряда. См. напр.: Хрушкова Л. Г. Раннехристианские памятники Восточного Причерноморья (IV VII века). М., С. 400; Мазуренко М., Мусин А. In memoriam // Христианская иконография Востока и Запада в памятниках материальной культуры Древней Руси и Византии: Памяти Т. Чуковой. СПб., С Св. отца нашего Германа, патриарха Константинопольского, последовательное изложение церковных служб и обрядов, и таинственное умозрение о их значении // Писания св. отцев и учителей церкви, относящиеся к истолкованию православного богослужения. СПб., Т. 1. С Н. Верещагина ядро мемориала составляла погребальная пещера, собственно и представлявшая собою гроб со «святая святых» каменным ложе, некогда принявшем тело Христово. Пещеру осенял шатер-кувуклий (от греч. koubouklion опочивальня), возведенный над ней в соответствии с античной традицией. В свою очередь, над этими святынями высился величественный храм-ротонда Воскресения (Анастасис). Погребальная пещера, кувуклий-киворий и храм составляли единое литургическое целое Гроб Господень или «Новый Иерусалим» свидетельство смерти и воскресения Христа. Обобщающим символом Гроба Господня стал образ погребального надгробия кувуклия-кивория, в плане представлявшего собой четырехугольник, опиравшийся на четыре колонны и завершавшийся коническим покрытием. Его изображение встречается вплоть до IX в. и представлено, в частности, на знаменитой сирийской мозаике V VI вв. (Национальный музей, Копенгаген) и палестинских евлогиях VI VII вв. 3 Именно этот тип четырехстолпного кувуклия в общехристианской традиции стал «каноническим» для надпрестольной алтарной сени. Древнейшие изображения надпрестольного кивория в восточнохристианской Церкви сохранились в мозаичных композициях «Евхаристия» в храме св. Георгия в Солуни (IV в.) и в Православном баптистерии в Равенне (сер.v в.). Верх кивория опирается на четыре колонны между которыми находится завеса 4. В западной Церкви самое раннее известие о кивории относится ко времени папы Григория Великого ( ), устроившего надпрестольную сень на четырех серебряных колонках в базилике св. Петра 5. Если крутое пирамидальное завершение кивориев в Византии устойчиво держится до XII в., а затем сменяется купольным, то на Западе это происходит значительно позднее. Исследователями давно отмечено, что при квадратном плане надпрестольной сени с четырьмя опорами, ее покрытие делалось восьмигранным 6. 3 Evangelatou Maria. The Holy Sepulchre and iconophile arguments on relics in the ninth-century Byzantine Psalters // Восточнохристианские реликвии / Ред.- сост. А. М. Лидов. М., Fig. 7, Красносельцев Н. Очерки из истории христианского храма. Казань, С ; Петровский А. В. Киворий // Христианство. Энциклопедический словарь: В 3 т. М., Т. 1. С Красносельцев Н. Указ. соч. С Holtzinger H. Die artchristliche Architectur in systematischer Darstellung. Stuttgart, S СОФІЯ КИЇВСЬКА: Візантія. Русь. Україна Рис. 1. Мозаика «Евхаристия» в главном алтаре Софии Киевской Киворий мо
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks