- ( - ) Січень-Червень Міжнародний літературно-публіцистичний часопис українських письменників. Соборність 1 Sobоrnist

Description
- ( - ) Січень-Червень Міжнародний літературно-публіцистичний часопис українських письменників Г о л о в н и й р е д а к т о р : О л е к с а н д р Д е к о З а с т - к и г о л. р е д - р а : Дави д М а

Please download to get full document.

View again

of 260
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Science

Publish on:

Views: 42 | Pages: 260

Extension: PDF | Download: 2

Share
Transcript
- ( - ) Січень-Червень Міжнародний літературно-публіцистичний часопис українських письменників Г о л о в н и й р е д а к т о р : О л е к с а н д р Д е к о З а с т - к и г о л. р е д - р а : Дави д М а р к і ш ( в Д е р ж а в і І з р а ї л ь ) М и х а й л о С и д о р ж е в с ь к и й ( в У к р а ї н і ) Ч л е н и р е д к о л е г і ї : С е р г і й Б о р щ е в с ь к и й Л е о н і д В а й с м а н В а с и л ь Г о р б а т ю к М и к о л а З и м о м р я Ю р і й К а п о в с ь к и й С т е п а н К о л е с н и к В о л ь ф М о с к о в и ч А н т о н П а п е р н и й Г е н н а д і й С і в а к В и д а є т ь с я з р о к у В и д а є О л е к с а н д р Д е к о I S S N - У цьому числі Нові лауреати Міжнар. літпремії ім. І.Кошелівця за 2012 рік 3 Б.Фоменко.Словник укр.мови...4 Іван Дзюба. Розмова з добою.18 Дмитро Кремінь.На круги своя 26 Богдан Сушинський...37 Петро Осадчук.43 Павло Гай-Нижник.Поезії..50 Анатолій Мойсієнко.Верлібри..61 Володимир Сапон.Молоді сніги..68 Орест Князький.Лірика..81 В.Гук.роман (див.зміст).86 С.Шнайдерман.Опришкова 128 Р.Плотникова.В яру..150 М.Степаненко.Про поета 179 Й.Потьомкін.Ісус у Антипи..195 Д.Павличко.Про «Соборність»..200 О.Деко.Події, факти.208 До президента В.Ф.Януковича..215 Хто допоможе в благор.справі..224 Тарас Шевченко. Поезії..226 Д.Маркіш.Стати Лютовим 231 Луїс де Гонгора. Сонети..250 Див.: зміст с. 260 Соборність 1 Sobоrnist Спілка українських письменників Держави Ізраїль אגודת הסופרים האוקראיניים במדינת ישראל Журнал видається на громадських засадах за спонсорські кошти כתב-עת מ וצא לאור על-ידי המתנדבים בסיועם הכספ י של התורמים Подані до редакції матеріали не рецензуються і не повертаються. Редакція не веде дискусій з приводу поданих матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів і всіх інших відомостей несуть автори публікацій. Авторські матеріали висловлюють тільки точку зору автора. Редакція залишає за собою право обережно скорочувати подані матеріали та виправляти мову. Передруковувати наші публікації можна, але посилка на «Соборність» обов язкова. Усі авторські права належать авторам. Гонорар виплачується тільки за замовлені матеріали, при наявності коштів Шістнадцятий рік видання. Почав видаватися у Києві 1997 р. З 1998 до 2004 року видавався у Мюнхені, Німеччина. З 2005 року видається в Державі Ізраїль ІSSN Комп ютерний набір Міли Шнейдер Коректор Міла Шнейдер. Коректор івритської мови Антон Паперний. «Соборність» Міжнародний художньо-публіцистичний часопис українських письменників. Видавець Олександр Деко Адреси редакції: пошт.: 59110, Bat-Yam, P.O. BOX 1148 ISRAEL «Соборність» Звернення редакції часопису «Соборність». Дорогі читачі, дорогі можливі спонсори! Міжнародний літературний спонсорський часопис «Соборність» з 2009 року не отримує ні від кого ніякої фінансової допомоги. Часопис, який за п ятнадцять років видання, завоював широке міжнародне визнання, а журнальна премія імені відомого українського теоретика літуратури та прозаїка І.М. Кошелівця стала престижною, сповідує велич літератури, справедливість, дружбу між народами, підтримує престиж України й відгукується на найболючіші проблеми сучасності, сам став об єктом переслідування та дискримінації з боку ізраїльських російських українофобів. Ми будемо вдячні за будьяку спонсорську допомогу. Наші банківські реквізити: RESIVER NAME: magazine Oleksandr Deko, Sobornist; BANK ADRESS: Israel, Mizrahi, Rotshild 25, BAT-YAM; BRANCH: BAT-YAM 425; ACCOUNT: ; SWIFT: MIZBILIT; IBAN: ILS Соборність 2 Sobоrnist Положення про Міжнародну літературну премію імені Івана Кошелівця журналу Соборність Міжнародна літературна премія ім. Івана Кошелівця журналу Соборність (далі Премія), присуджується за публікацію літературних творів будь-якого жанру в журналі Соборність, що відповідають високій вимогливості, яку мав Іван Кошелівець як письменник: прозаїк, критик і теоретик літератури. Премія присуджується редколегією за кращі публікації року. Висунення на здобуття Премії здійснюють члени редколегії журналу Соборність, читачі, Національна Спілка письменників України, Спілка українських письменників Держави Ізраїль, обласні організації НСП України. Сума грошової винагороди, в залежності від спонсорської допомоги та фінансових можливостей журналу, кожного року може бути іншою, а може і не бути. Рішення редколегії про присудження Премії друкується в першому числі журналу Соборність кожного року. Лауреатам вручається Диплом. Рішенням редколегії журналу Соборність Міжнародною літературною премією ім. Івана Кошелівця за 2012 рік нагороджені: Станіслав Бондаренко (Україна) за поему-кліп «Нічна розмова з Європою, або Таємниці наших літер» Соборність, Олена Гаран (Україна) за добірку віршів Соборність, 1, Василь Горбатюк (Україна) за розділи з роману «Ще настане ваш день» Соборність , В ячеслав Гук (Україна) за роман «Симферополь Вірджинії» Соборність, , , 1-2, , , Антон Паперний (Ізраїль) за переклад книжок з української на івритську мову, що вийшли окремими виданнями: Олександр Деко. «Сніг на червоних маках» 2008, Емма Андієвська. «Сто сонетів» 2009, Іван (Йоханан) Потьомкін. «Заплутавшись у гомоні століть» 2011, Дмитро Павличко. «Єврейські мелодії» 2011 Раїса Плотникова (Україна) за оповідання «Боже яблучко», «Ти згадував її, Анджею» «Соборність», , роман «В яру згасаючих зірок» «Соборність», , Тетяна Череп (Україна) за добірку «Поезії» Соборність, 2-3, Редколегія та редакція Соборності сердечно вітає нових лауреатів Міжнародної літературної премії імені Івана Кошелівця і бажає ВАМ здоров я, творчих успіхів та особистого щастя. З роси та води! Соборність 3 Sobоrnist Борис Фоменко Спілкування без вагання Практичний словник української розмовної лексики 5000 заголовних слів і словосполучень (Закін., поч.. див. «Соборність», , 1-2, , ) У у убер, убивця, убивчий уболівальник ( не болільник); уболівання, уболівати ий, уважність, уважно [ зробити більш виразним ] ув ( р. в. мн ( р. в. мн [ який наївся, погладшав ] // читання у. -ка), у денний час, удова,-ви ( мн. удо - удо ма Соборність 4 Sobоrnist , удосконалити [ неновий ] // у. одяг, секонд-генд, узагальнення // узагальнювальні висновки, бе // на узбіччі, узгодження [із нормами, колеґами], взимку я [ смуга на краю лісу ] ( мед сурж й, улаштований, літньої пори -ниця), улюблений; пестун,(-ка), умисний, навмисно // Унадився був лис до курника ходити. (З казки), зробити наочно, уникнути, ухилятися, уособити [ втілити в собі ] [ за ким ], упадання, упевненість, упевнитися, упертість, уперто, в перший раз, уповільнити [ кроки ], уповноваження [ зроблений подібним ] Соборність 5 Sobоrnist чого ] [ з хатньою роботою ] [ фірмою ], ураження [ пошкодження ], урах Країна Вранішнього Сонця , фраґмент, урівноважити,-жаю ( мн - - // кинулися урозтіч, урочистість України Кабінет Міністрів, усвідомлювати [ розуміти сенс ] і // у. було порожньо // у. учень не,-рою // установчі збори акціонерів фірми [ у цеху заводу ] // устаткувати меблями оселю ати, утискувач,(-ка), утекти ( не, у,(-нка), утруднення Соборність 6 Sobоrnist [ отруєний газом ],(-ниця), участь // брати ( сурж. приймати ) участь; концерт за його участі [ навчений ] // кіт учений -ниця) що ] // ушкварила злива, ушкодити [ без залишку ], ущипливо // ущипливий язик [ у кого ], Ф фальш діаманти; свідчення [ в суді ] фальшиві: купюри;,-,(-ниця) фах // фермерське господарство ( приватне, орендоване ) -чим ] [ кавова чашечка ] [ банку, пошти тощо ], відділ(ок) ( не відділення ) ( мн. - - флот ( мн. - ( мн ниця), формулювати [ прискорювання розвитку подій ] ( сурж. мури Соборність 7 Sobоrnist Х, хабарник,(- - ( мн. хазя мн. хазяйки,-йок ) // 2-4 хазяйки хай хам,,(- -ка) р злодійкуватий ) -ниця) -ка),- сурж. харківці ) ( мед. sputum харч ] // ха та ( мн. мн. - -, хвалькуватий, хвастощі // хвальний відзив, хвилинка, хвилинний ( моментальний ) ( мн. у паркані ] [ важко дихати ], хибити, хибний, хибувати, похибка // Не схибуй! (З живих уст), чванитися, вихвалятися, хизування ( форс ) хис на морі ], коли Соборність 8 Sobоrnist хіть хліб ( мн. ь // 2- [ іграшка ] // х. води мн. рочка ( мн. - не хмародер, небодряп ) реліг. ) -ка) ] хор,-ру ( мн. -рів ) хорт,- прапор ] хоч -нехрам ( реліг свято ( мед. columna vertebralis мед. vertebrum ), ( реліг. -ниця), хрипко,-нина ( реліг. мн. християни,-ян ), хрін хр, хрокати [ щодо свиней ], хропіння; хропимо хрущ,- т,-коту, хряснути хто Соборність 9 Sobоrnist мн. - мн. - (хустинка) для носа ( носовичок ) ху Ц цап мн. - -зьол! ) цвях,-ха ( мн. - ер мн. - - цей центр,-ра [ кола ]; центр,-ру [ міста ] цеп мн. - - ( клейонка ) мн. церкв цех ( мн - - й [ шлюб, одяг, кодекс ] // цивільна авіація; ц. оборона [ див. ром ] ( мн. - - ( мед. scorbutus, лимон, цитриновий [ сік ] ( мн. - ва; ствол рушниці // 2-, цікавити (ся), цікавіше, цікаво // Цікавість кішечку згубила. ( Примовка ) ціл задовільно - Соборність 10 Sobоrnist цін, ціною // в яку ціну ; цінувати добро ціп мн. ціпи,-пів ), ціпок, ціпочок; ланцюґ, цнотливий, цнотливість [ недоторканість дівоча ] цоб [ вигук для волів: наліво! ], соб Ч [ колодязний зруб ] ( мн. - мн. ма, плямочка, мн. - - розмальований ),- [ від газу ] чай мн - ( мн - - -,(-ка) - ( мн. - - сурж. -4 час, мн -, ча частка істини - мн. - -, ч ( мн. - мн. - Соборність 11 Sobоrnist , чемність, чемно, ввічливо, ґречно не очікування ) ч -тів) мн ( мн - ику [ рукопису ] реліг. ) ( мн честі ( мн чий [ швидко крокувати ] ( матем ] // чисельність населення численний ( не багаточисленний ) ( мн - чи чіт чі чи - [ одягу ] ( не чистка ) // не чіпай! [ кинутися тікати ] [ носом, від сміху ] ( мн. мн. - ати мн. - [ чоловічої статі, ( не мужчина )] ( мн. - -, Соборність 12 Sobоrnist , ла : чотирьох: [ великий мішок ] - -, чуйність, чуйно, чулість, чуло // чула людина; чуле ставлення [ до кого ] прину нагріти. ( З живих уст ), чутий, почутий ( мн. - - ні чутки ні вістки, чутливість, чутливо // чутлива людина; чутлива вага ( терези ) // органи чуття; чуттєвий досвід Ш шаг,- ляг [ не вартий шал, шарф ( мн. - ( мн. - мн. шапочки,-чок ) // 2 ( обидві ) шапки, 5 шар ( мн. - невгамовне маля ]; шарпанина нервів [ ногами;,- мн. - - Соборність 13 Sobоrnist -ка) - -ка, швейцарець, швейцарка, швейцарці швець, трударка ], швидкість; - тий ( мн ] мн. -, шкаралупина ( мн. -ток ) // вовняні капчурі шкідни -ниця) уст ) [ жаль співчувати З живих [ даремно, марно ] // на це шко -ка), дря,- ( мед. мед. ( мед. gastricus ) шлюб шлях мн. -,-ча [ із силою бити ] - шовк,-ку ( мн. -, шлем Соборність 14 Sobоrnist ( мн. [ сторінка газети, журналу ] -ка), шпиґ,- штиб,- - [ колоти ] штукар,(-ка) ство // шубовсть у воду раптом людей ] -ка) [ висувний ящик ] Щ драбини ],- суп ] -виця) [ нам доля ]! ( Побажання ) ще Примовка ) - - щем кому ] ( мед.,-гля ( мн. - ) [ різкий удар пальцем [ інструмент ] солі ] тка ( мн. - - мн. - ( мн. -чок Соборність 15 Sobоrnist що [ вітрильника ] ( р. в. мн. щогл про відстань ] - мн. // раз у раз щось Ю -ка) - мн. 2- Я ( мн. - засвоїти чиїсь манери лайливо ] я [ 33-тя літера української абетки мн. - - ( мн. - / 2- молода вівця ] [ спеціаліст з ядерної фізики ] // Ядерщики погрожують ядерною зброєю. ( З газет ) як // он як -не- к- // Якби мені черевики ( З пісні ) - Соборність 16 Sobоrnist мн. - -, якість // якісна характеристика виробу; високо(низько)якісний товар якнай: яр ( сурж. гов ядина ) // ( мн. - мн. - -, яничарський [ щодо жорстоких карателів, зрадників ] мн., ярем, лейбл,-рку ( мн. - -,- не іґо ) ( мн. ( мн. - ам ( мед. [ ласкаве ] // зірочка , сонечко , ластівочка ( мн. - ( мн. -ниця) // 2 ( мн - Редакція висловлює щиру подяку автору словника пану Борису Фоменку, лауреатові літературної премії імені Івана Кошелівця, за безоплатне надання можливості публікації словника «Спілкування без вагання». Словник почав друкуватися 2010 року з рукопису, наданого автором. Коли був опублікований словник окремим виданням, автор надіслав книжку для продовження публікації. І ось наслідок: ми благополучно завершуємо публікацію. Маємо численні подяки, оскільки є місця, де живуть українці, але там нема українського слова. У таких місцях опублікований словник дуже стає в пригоді. За це ми й дякуємо панові Борису Фоменку від себе та численних читачів. Соборність 17 Sobоrnist П о е з і я, п р о п о е з і ю т а п о е т і в Іван Михайлович Дзюба. Критик, літературознавець. Автор численних книжок, що складають Золотий фонд класичної української та світової літератури. Перший міністр культури Незалежної України. Академік Національної Академії наук України. Герой України. Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка, премій ім. О.Білецького, ім. Вернадського, Міжнародної фонду Антоновичів. Іван Дзюба ДМИТРО КРЕМІНЬ: РОЗМОВА З ДОБОЮ НА КРАЮ ПРІРВИ Щоб зрозуміти поета, треба піти в його край, - сказав колись Гьоте. Радше за все, йдеться про край поетового дитинства, який дає йому оберіг пам яті на дорогу в широкий світ. Краєм дитинства і юності Дмитра Кременя було Закарпаття з його тривкою етнокультурою найзахіднішої (а, може, й найдревнішої?) гілки українського роду. А потім його життєва і творча доля чинилася в зовсім іншому краї нашої землі на Побужжі. Мені здається, це має певне значення для розуміння його поезії. Територіально-ландшафтний розліт: Іршава, Рахів, Ужгород Казанка, Ольвія, Миколаїв (або ще: Говерла Кінбурн), - це не тільки діапазон фізичної природи української землі, а й діапазон її історичної пам яті, діапазон української психоемоційності, ментальності. Це й розростання кореневої системи поетового світу. Більше того, можна припускати, що саме ця душевна транспозиція, погляд із карпатського загір я дали можливість поетові побачити південноукраїнський світ гостріше й пережити глибше, ніж це здебільше буває з призвичаєним до своїх, хоч яких фантастичних, місць людом. (Так само Борис Мозолевський, щасливий відкривач скіфської пекторалі, побачив скіфський степ під українським небом як ніхто до нього.) У всякому разі, жадоба і запал, з якими поет відкривав для себе південну степову Україну та переймався нею, вів його не лише в скіфсько-еллінську глибину її історії, в міфологію Гіпербореї та Понта Евксінського, амазонок і золотого руна, у виміри середземноморсько-кавказько-азійської причетності, - але й реверсом навертав до інших українських Соборність 18 Sobоrnist земель: Подніпров я, Полісся, Поділля, до всього простору нашого історичного буття. Але це в поезії діятиметься поступово, мірою здобуття власної особистості. Починалося ж із освоєння «поверхні» степового ландшафту та його житейських реквізитів у контексті звичної для української радянської поезії романтичної риторики; у перших збірках ( Травнева арка, 1978; Південне сяйво, 1982) з відчутним комсомольським присмаком. Зобов язливі декларації («Я собі світ одкриваю до краплі, //В краплі роси, в краплі води») ще не підтверджуються матерією вірша. Але вже входить у його поезію море спершу як джерело небуденних вражень, а потім і як стихія позаособових викликів та коригуючий вектор національного покликання: український степ манить до моря, степова культура тяжіє до середземноморської. Починає звучати мотив історичної пам яті, з являються запитання до минулого задля його реконструкції та визначення лінії життя, а там озивається і біль віків. Води Причорномор я промовляють античною таїною, і поет, поринаючи в них, марить древніми містами, які вже давно потонули, і в предковічному румовищі часу бачить тіні, над якими не владний час, - але вже як над тінями лиш Невдовзі мотив потонулості, Атлантиди як символу неповоротних втрат людства та зусиль побачити й відчути те, що за «пітьмою й намулом» часу, стане одним із постійних у його поезії. Течія часу пульсує в збірці Шлях по зорях (1990) то рікою Геракліта, то стогоном Дніпра, то Ольвійським метрономом, то Старокозацьким літописом. У світову всепроминальність болісно вписуються сюжети українських втрат де древо роду вічна омела //Вже душить, наче гадь Лаокоона. Таке тверезо-драматичне світопочування надає моральної ціни й чуттєвої переконливості і його інтимній ліриці музиці любові. Самовладну любовну ненаситність як правду чистого почуття він протиставляє ситій любові снобів на цій пропахлій псиною землі (тоді ще не було запущено на повну потужність конвеєр сексу, але саме його мав на увазі поет). Любов, може, дорожча за скіфське золото, яке є в поезії Дмитра Кременя і символом високості духу. А ще і рівноцінне золотому диву мистецтво сородичів музик і живописців, яким буде присвячено чимало його віршів: Та доки живий ти, щоденно проси у природи // Не просто повторень святих неповторень життя ( Останній вечір у Манайла, закарпатського чарівника пензля). Соборність 19 Sobоrnist Такі недавні і вже далекі! 90-роки минулого століття змінили обличчя України, але гримас болю на ньому не поменшало. Омріяна і здобута нарешті державна незалежність виявилася проблематичною: глибокого оновлення суспільства не відбулося, влада надовго опинилася в руках другого ешелону радянської партноменклатури, яка на зміну розвинутому соціалізму запровадила дикий капіталізм ; та й колоніальне минуле не звітрилося; українець не став господарем своєї землі; до історичної травмованості національної ідентичності додалися й глобальні випробування. Шевченкова ідея про Україну без холопа і без пана не здійснилася. Пани, щоправда, почасти змінилися дехто потрапив у панство з холопства: нові слуги народу ( Але той, хто вийшов із народу, //Більше не повернеться в народ, - пізніше зіронізує поет). Та іншої України в нас немає, і поет повниться її болями. Вони для нього невід ємна частина світового буття, імпульси якого пронизують духовну структуру особистості. Своє переживання образу сучасної України в силовому полі отих світових імпульсів поет подає в книзі Пектораль, відзначеній Державною премією України імені Тараса Шевченка 1999 року. Назва книги багато що говорить українському читачеві, оскільки славетна скіфська пектораль, розкопана в кургані нашого степу. це той культурний символ, завдяки якому українська історія вписується в еллінсько-скіфський історичнокультурний простір. Водночас це і символ минущості найвищих злетів людського духу, минущості, якої нікому не уникнути: За сто століть, як викопають нас, Ми будемо тихенькі, наче скіфи.. За сто століть зустрінемось і ми На золотій, на скіфській пекторалі! Тож один із наскрізних мотивів і цієї збірки, і кількох наступних протистояння пам яті нестримному плинові часу, що безжально змиває в небуття все колись суще. Я в століттях живу, я лечу крізь віки, - це його поетове заперечення марноти. Він витворює свою часову ретроспективу і перспективу, у перехресних вимірах яких події та постаті дістають часом несподівані ознаки, іноді гротескні. Самі собою зроджуються історичні контамінації бурлескного характеру, на канонічні знаки минулого «відгукуються» потвори нової доби. У вірші про Овідія з являються «хроніст імперський римського ЦК» і омонівець комонний із когорти ; в рефлексіях на українські Соборність 20 Sobоrnist теми поряд з касогами та ордою Батия омонище п яне ; в саду Гетсиманському хоч хрущі травневі не гудуть, як в українському, в Шевченка, але є і білий хліб. І біла хата. І серп. І молот. Прапори, отож шлях на Голгофу наче московською Красною площею під отецькими поглядами згори пам ятних і нам Синедріона і Пилата. Така географія і хронографія абсолютів світового зла. І в картині світу поруч опиняються пантеони й гулаги, а храмом скурвленої ери стає секс-шоп. Отож за гротеском історичних контамінацій глибший план: взаємопідсвічування епох, трагічний сарказм часу. Не тільки минуле озивається в сучасному, а й сучасне кидає свій зболений, а часом і глумливий погляд на минуле, яке нині вже не те, що було колись, у собі й для себе. І часом поетові здається, що він іде по всесвітній трупарні і гукає собі на поміч самого себе. А що врятує? Що врятує? - питається він. Пам ять людства про самого себе? Але ж хто розтопить непам яті кригу?. І чи вдасться відновити високість духу, якщо взявшись возводити храм, возводимо хлів? Це не є азартний песимізм чи претензія на якийсь суд історії (суд над історією?). І не натхненні світовпорядкувальні візії чи епічні картини часоплину в дусі, скажімо, потужної
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks