Покровська Ірина Леонідівна (м. Київ) Національно-культурна специфіка лексичної системи сучасної турецької мови - PDF

Description
Покровська Ірина Леонідівна (м. Київ) Національно-культурна специфіка лексичної системи сучасної турецької мови Дослідження мовних картин світу, тобто відображення світу у свідомості того чи іншого етносу

Please download to get full document.

View again

of 8
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Software

Publish on:

Views: 25 | Pages: 8

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
Покровська Ірина Леонідівна (м. Київ) Національно-культурна специфіка лексичної системи сучасної турецької мови Дослідження мовних картин світу, тобто відображення світу у свідомості того чи іншого етносу є одним з напрямків сучасної лінгвістики, що знаходиться на етапі становлення. Основоположником теорії про мову як спосіб інтерпретації світогляду вважається В. фон Гумбольт, який висунув ідею, що в кожній мові закладене самобутнє світобачення. На даний момент встановлено, що специфіка національних мов виражається лексичними, граматичними, функціональними та дискурсивними засобами. Окреме місце в історії формування такого напрямку лінгвістики, як вивчення мовних картин світу, посідає теорія мовної відносності (гіпотеза Е.Сепіра Б.Уорфа). Як зазначає Якименко М.В., значна активізація дослідження мовних картин світу і виділення цих вчень майже в окрему галузь лінгвістики (пов язаної водночас із психолінгвістикою і лінгвокультурологією) припадає на ті роки, коли з являються ґрунтовні студії Н.Д. Арутюнової, Б.О. Серебренникова, О.С. Кубрякової, В.І. Постовалової, Ю.С. Степанова, В.М. Телії, А.О. Уфимцевої та інших [Якименко 2007, 4-5]. Актуальність даного дослідження полягає у дослідженні лексичних особливостей турецької мовної картини світу з опором на українську, визначенням тих семантичних категорій, які зумовлені власне самобутністю етнокультури та свідомості турецького етносу. Слід зазначити, що у сучасній українській лінгвістичній тюркології дослідженню національної специфіки граматичних основ турецької мови присвячені праці С.В. Сорокіна [Сорокін 2003, ; Сорокін 2006, 65-71], лексичну специфіку турецької мови представляють такі наукові розробки, як дисертаційна робота І.Л. Покровської та передуючі їй статті, зазначені в авторефераті дисертантки [Покровська 2007], доповіді на конференціях: Г.І.Шаглі Фрагменти тюркської мовної картини світу (Міжнародна конференція Перші наукові читання пам яті Омеляна Пріцака, м. Київ, 4 квітня 2008 р.), А.В. Костюк Реалії турецької мови (Всеукраїнська наукова конференція Світоглядні горизонти філології: традиції та сучасність, м. Київ, 11 квітня 2007 р.). Питання вираження турецького світогляду через призму української мови залишається невивченим, нерозкриті навіть основні категорії, які можуть стати темами окремих ґрунтовних лінгвістичних досліджень. Новизна дослідження полягає у вивченні лексичних аспектів мовної картини світу турецького народу через запропоновану автором систематизацію лексичних груп, які відображають специфіку лексичної системи (включаючи фразеологію) сучасної турецької мови. Мета дослідження полягає у вивченні основних груп лексики турецької мови, які можуть дати чітку уяву про специфіку турецької мови у контексті інших мов, зокрема української, з якою і проводиться зіставлення. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконаннях таких конкретних завдань, як виокремлення груп національно маркованої лексики (реалій, конототивних та фонових слів, фразеологізмів, ідеографічних синонімів, спеціалізованих термінів, утворених за допомогою власне тюркських словотворчих засобів). Національно маркований лексичний пласт сучасної турецької мови, з нашої точки зору, доцільно поділяти на такі групи: 1) реалії (відомі також під назвами лексичні лакуни, етнографічні лакуни) специфічні для турецького етносу назви понять та явищ. Реалії можна поділити на географічні (об єкти фізичної географії: тур. Van gölü солоне озеро на місці котловини тектонічного походження на території ілів (областей) Бітліс та Ван. Площа 3713 км 2, висота над рівнем моря 1720 м. Назва мотивована від назви міста. Паралельні назви Арджиш, Тірріх, Тоспітіс, Хілат), етнографічні (побутові лексеми, що номінують предмети побуту (назви страв, напоїв, посуду, видів житла, засобів пересування): kadayıf кадаїф (кондитерський виріб з тіста з сахарним сиропом), kaftan кафтан (різновид халату), культурні (назви музичних інструментів, народних свят та звичаїв, міфологічних персонажів та релігійних діячів): zürna духовий музичний інструмент, Keloğlan герой національних казок (букв. переклад: лисий хлопець), Hıdrellez свято Хидрелез (у мусульман день Хизир-Ільяса, перший день літа (6 травня), суспільнополітичні (назви органів влади, установ та організацій, політичних партій): CHP (Cumhuriyet Halk Partisi) Республікансько-народна партія (партія створена Мустафою Кемалем у 1923 році) тощо. С. Влахов, С. Флорін поділяють всі реалії також за часовим критерієм (сучасні та історичні (архаїзми), а також місцевим критерієм (локальні характерні для певного регіону [Влахов, Флорін 1980, 15]. Наприклад, в ізмірському діалекті (тур. İzmir lehçesi) синонімом до лексеми simit (укр. бублик) є слово gevrek, що у турецькій літературній мові має варіант перекладу крихкий, а до лексеми incir (укр. інжир) слово yemiş, що у літературній мові перекладається як фрукти) та мікрореалії (притаманні окремому селу чи району міста: Akmerkez yanında görüşelim Давайте зустрінемося біля Акмеркезу. Слід зазначити, що не для мешканців району Етілер, що у Стамбулі, потрібен лінгвокультурологічних коментар типу Акмерез великий торгівельний центр у районі Етілер (м. Стамбул) ). 2) фонові слова це слова, лексичні фони яких не збігаються, хоча поняття є еквівалентними для різних мов. Наприклад, лексема çorba у всіх словниках перекладається на російську мову, як суп. Проте даний переклад не є зовсім адекватним, оскільки для турків çorba це однорідна суміш з перетертих овочів, для росіян же суп це рідина з різними за розміром шматками овочів. Так, словосполучення yeşil erik (букв. переклад: зелена слива) у турецькій мові позначає сорт сливи, що дозріває найпершим, в українській же ментальності зелена слива це визначення недозрілого плоду. 3) конототивні лексеми слова, що мають спільне денотативне і відмінне конототивне значення. Деякі дослідники називаютьє їх ще квазіунікальними реаліями, тобто за їх визначенням це спільні по предметно-логічному значенню, проте різні по конотатичному аспекту лексичні одиниці. Питання про те, як здійснюється взаємозв язок мови з національною культурою, різними дослідниками вирішується по-різному: то у вигляді національно-культурного компонента (Є.М. Верещагін, В.Г. Костомаров), то у вигляді фонових знань (Ю.О. Сорокін). В.М. Телія вважає, що цей зв язок реалізується через національно-культурну конотацію [Телія 1986, 5]. В.О. Маслова зазначає, що така культурно маркована конотація виникає як результат інтерпретації асоціативно-образної основи фразеологічної одиниці чи метафори шляхом співвіднесення її з культурнонаціональними еталонами та стереотипами [Маслова 2001, 38]. Національно-культурна конотація виражається шляхом співвіднесення з культурними кодами і також надає колориту всьому тексту. На основі національно забарвлених фразеологічних одиниць будується велика кількість фразеологізмів, метафор, архетипів, символів, порівнянь тощо. До конототивних лексем належать анімалістична та кольорова символіка, фольклорні, історичні та літературні алюзії. Так, лексема вовк у турецькій мові має конотації працьовитості та досвідченості, що є наслідком міфологічних вірувань древніх тюрків у спільного предка-вовка. Зоонім вовк використовується у таких фразеологічних виразах, як işin kurdu olmak (букв. бути собакою своєї справи) з їсти собаку (набути великого досвіду), Kurda neden boynun kalın demişler, işimi kendim görürüm de ondan (букв. У вовка запитали: Чому у тебе шия товста?, а він: Бо я сам виконую усю роботу ) Все в роботі, як віл у ярмі, позитивні конотації зазначених фразеологізмів зрозумілі лише при тлумаченні того, що згідно з турецькими легендами тюркське плем я походить від вовка, і вовк є тотемом турецького народу. У турецького народу зазначені фразеологізми, безперечно, займають важливе місце. 4) фразеологізми (у широкому розумінні, включаючи прислів я та приказки) словосполучення та речення, які у метафоричній формі зображують дійсність. Наприклад, İnek aynaya bakar gibi bakmak (букв. як корова дивиться у дзеркало) дивитися, як корова на нові ворота, Keçide de sakal var (букв. у цапа також є борода) Язик має і коняка, та не балака. Культурологічна цінність фразеологізмів, як зазначають Є.М. Верещагін та В.Г. Костомаров, складається з трьох складових [Верещагин, Костомаров 1990, 85-86]: а) фразеологізми відображають національну культуру комплексно, тобто своїм ідіоматичним значеннями, всіма компонентами разом. Таким чином, лише носій мови, спираючись на знання своєї національної культури, може правильно дешифрувати уявлення, покладені в основу фразеологізму, які залишаються незрозумілими для іноземця (дане твердження стосується фразеологічних парадоксів, ідіом, наприклад, турецький фразеологізм keçileri kaçırdı (букв. вкрав кіз), перекладається на українську мову зовсім іншими образами: як з білої гарячки ; б) національно-культурна специфіка виражається розчленовано, тобто окремими компонентами фразеологізмів. Особливо так проявляються фонові схеми тих фразеологізмів, стрижневий компонент яких містить екзотизм для іноземної аудиторії (наявність у складі фразеологізмів слів-реалій: Sinek pekmezciyi tanır (букв. муха знає того, хто продає бекмез (бекмез зварений до густоти меду виноградний сік)) Летіти, як мухи на мед ; в) фразеологізми відображають народну культуру своїми прототипами, оскільки генетично вільні словосполучення описували окремі звичаї, традиції, подробиці побуту та культури етносу тощо. Прототипи фразеологізмів можуть розповідати про дитячі ігри, полювання та рибну ловлю, типову для країни флору та фауну: Ağustos böceğinden ibret al, yaz boyu zırlar (букв. бери приклад з цикади, яка ціле літо дзижчить) Як хочеш лози, так у Пилипівку вози. Як зазначає І.Л. Покровська, на загальну маркованість фразеологізмів впливають слова-реалії національно специфічні лексичні одиниці мови [Покровська 2007, 15]. Серед досліджуваних фразеологізмів з компонентомреалією кількість ФО досить невисока близько 20 фразеологічних одиниць з 900, що досліджувалися (тобто 2 %). Прикладом таких фразеологізмів може бути вираз sazına bülbül konmak (букв. посадити соловейка на саз)] заливатися соловейком (словом-реалією в даному фразеологізмі виступає лексема саз струнний щипковий інструмент народів Сходу). Крім того, в основі багатьох турецьких фразеологізмів лежать популярні художні твори, байки, оповідання, фольклорні жанри, історичні події турецького народу: Abbas ın kör kazı gibi atıştırmak (букв. ковтати жадібно, як сліпий гусак Аббаса) (Аббас I [ гг.] іранський шах, у роки правління якого Іран повернув собі землі, які раніше були завойовані Османською імперією) хапати, як гуска (переклад з тур. мій. І.П.). 5) ідеографічні синоніми лексеми або словосполучення, які відрізняються додатковими відтінками значень. Наприклад, турецьке слово küçük маленький має низку синонімів неідіоматичного (küçücük малесенький, ufak tefek манюсінький) та ідіоматичного характеру (biblo gibi [kız] (букв. як дрібничка [дівчина]) маленька, тендітна [дівчинa], boncuk gibi [göz] (букв. як намистина [око]) маленьке [око], kutu gibi [ev] (букв. як коробка [будинок]) маленький, але зручний, охайний [будинок] та ін.). Джерелом поповнення синонімії турецької мови художнього стилю є перифрази (від греч. perífrasis описовий вираз, іно
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks