ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СФЕРИ ФАРМАЦЕВТИКИ ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ ІЗ ПРИЄДНАННЯМ УКРАЇНИ ДО УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ 1 - PDF

Description
УДК [ :60+61]:339.9 JEL: 0340 Груздова Т.В., молодший науковий співробітник, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Юхновська Т.М., молодший науковий співробітник, ДУ «Інститут економіки

Please download to get full document.

View again

of 15
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Scrapbooking

Publish on:

Views: 22 | Pages: 15

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
УДК [ :60+61]:339.9 JEL: 0340 Груздова Т.В., молодший науковий співробітник, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Юхновська Т.М., молодший науковий співробітник, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СФЕРИ ФАРМАЦЕВТИКИ ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ ІЗ ПРИЄДНАННЯМ УКРАЇНИ ДО УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ 1 Досліджено актуальні питання формування та розвитку високотехнологічних сфер (фармацевтики та біотехнологій). Виявлено особливості функціонування вищезазначених сфер у країнах ЄС як пріоритетних напрямів розвитку економіки. Із приєднанням України до Угоди про асоціацію з ЄС у сферах фармацевтики та біотехнологій розкрито перспективи імплементації міжнародних норм та стандартів у національну правову систему. Запропоновано та обґрунтовано комплекс заходів для подальшого перспективного розвитку фармацевтичної та біологічної галузей в Україні у співпраці з країнами ЄС. Ключові слова: високотехнологічна сфера, фармацевтика, біотехнології, дослідження та розробки, нематеріальні активи, Угода про асоціацію з ЄС, міжнародне співробітництво. Постановка проблеми. Розвиток сфер фармацевтики та біотехнологій у країнах ЄС, інших розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, посідає одне з центральних місць у системі сучасних цінностей та якості життя, забезпеченні їх продовольчої та національної безпеки. Водночас ці сфери демонструють значні потенційні переваги в усіх секторах світової економіки. Запровадження ефективної державної політики, забезпечення досить потужної нормативно-правової бази, впровадження дієвих механізмів стимулювання інноваційного розвитку в даних сферах є основою для значної конкурентної переваги різних галузей національних економік країн ЄС, в результаті чого біологічна галузь цих країн посідає друге місце в світі після США. У цьому контексті набуває актуальності приєднання України до Угоди про асоціацію з ЄС. Це передбачає реалізацію ряду важливих реформ, запровадження європейських стандартів і норм, що підвищить рівень та якість життя, забезпечить умови для посилення ефективності державного регулювання у сфері контролю, обігу та якості інноваційної та наукомісткої продукції, створеної з використанням біотехнологій. Аналіз наукових досліджень і публікацій. Проблемні питання, пов'язані з розвитком сфер фармацевтики та біотехнологій, імплементація нормативно-правової бази країн ЄС у законодавчу базу України розглянуто в працях таких вітчизняних і зарубіжних вчених, як Г. Андрощук [1], А. Барміна [2], К. Дмітрік [3], С. Щеголь [4] та інші. Науковці розкривають актуальність науково-дослідних розробок (перспективних інновацій) іноземних і українських виробників фармацевтичної та біологічної продукції, порівнюють конкурентні можливості та прогнозують перспективні варіанти розвитку, досліджують проблеми та перспективи імплементації нормативно-правової бази країн ЄС у законодавчу базу України. Метою статті є обґрунтування особливостей функціонування сфер фармацевтики та біотехнологій у країнах ЄС, визначення та розкриття перспектив імплементації нормативно- 1 Статтю підготовлено в межах відомчої наукової теми ДУ «ІЕП НАНУ»: «Імплементація високих технологій в економіку України» (реєстраційний номер 0112U004938). Груздова Т.В., Юхновська Т.М., ISSN Х. Український соціум (50) правової бази країн ЄС до законодавчої бази України для забезпечення розвитку вітчизняних сфер фармацевтики та біотехнологій. Виклад основного матеріалу. Фармацевтика та біотехнології є сучасними високотехнологічними сферами промисловості різних країн світу та одними із ключових факторів створення сучасної інноваційної економічної системи багатьох країн, у тому числі країн ЄС, забезпечуючи основу для значних конкурентних переваг, стимулюючи економічне зростання та створення нових робочих місць. Розробки в галузі біотехнології застосовуються в медицині, виробництві харчових продуктів, сільському господарстві, лісовому господарстві тощо. За розрахунками експертів Європейської комісії щодо стану витрат на дослідження і розробки (ДіР) в промисловому секторі встановлено, що серед вибірки Топ-2000 компаній ЄС, США, Японії та деяких інших країн за обсягом інвестицій перше місце посідають сфери фармацевтики та біотехнологій, зокрема у 2012 р. питома вага витрат на ДіР становила 18,1%. У регіональному розрізі питома вага витрат на ДіР у сферах фармацевтики та біотехнологій є такою: в ЄС 17,5%, у США 22,1%, в Японії 10,8%. Це свідчить про те, що за рівнем економічного розвитку біологічна галузь ЄС посідає друге місце в світі після США, особлива увага в європейському підході до розвитку біотехнологій приділяється його екологічному напряму. Кількість підприємств, які займаються біотехнологіями в країнах ЄС, становить більше 1700, із них 180 публічні компанії. Згідно з рейтингом Європейської комісії в Топ-50 компаній за обсягом витрат на ДіР у світі за результатами 2012 р. увійшли компанії, що працюють у сфері фармації та біотехнологій країн ЄС: «Sanofi SA (ADR)» (Франція); «Bayer» (Німеччина); «Boehringer Ingelheim Corporation» (Німеччина) [3, с. 16]. Згідно з даними аналітичної компанії «Citeline», серед компаній, які входили в Топ-20 інноваційних фармацевтичних компаній у 2012 р., були: «Sanofi SA (ADR)» (Франція) 6-е місце (178 розробок), «Bayer» (Німеччина) 15-е місце (91 розробка), «Boehringer Ingelheim» (Німеччина) 19-е місце (69 розробок), «Merck KGaA» (Німеччина) 20-е місце (58 розробок) [4, с. 12]. Ці компанії успішно освоюють стратегічний напрям розвитку біотехнологічний ( генно-модифікованих організмів і виробництво продукції на їх основі), використовується для лікування хвороб, які раніше вважалися невиліковними, що забезпечує їх конкурентоспроможність у довгостроковій перспективі. Їм належить величезний портфель інноваційних лікарських засобів, про що свідчить частка нематеріальних активів у загальній вартості активів, яка у 2012 р. становила: «Sanofi SA (ADR)» 58%, «Bayer» (Німеччина) 36,5%, «Boehringer Ingelheim» (Німеччина) 31%, що забезпечує їм переваги не тільки на фармацевтичному ринку України, але й на ринках інших країн світу. Слід зазначити, що Німеччина випереджає сусідів по ЄС за кількістю інститутів, дослідницьких установ і вузів, що спеціалізуються в сфері біотехнологій. У 2013 р. в Німеччині розробкою біотехнологій було зайнято близько 700 підприємств, у тому числі 130 міжнародні концерни, 570 німецькі підприємства [5]. Також необхідно відмітити, що країнами ЄС розроблено досить потужні державні програми, спрямовані на розвиток інфраструктури розробки та комерціалізації технологій, у тому числі біотехнологій, вибору стратегії започаткування та розвитку власного бізнесу, будування стратегічного партнерства, захисту прав інтелектуальної власності, маркетингу, ліцензування, венчурного фінансування та інвестування компаній, виявлення можливостей, де нові технології можуть бути додатково розроблені та будуть експлуатуватися в приватному й державному секторах для комерційних і соціальних допомог. Наприклад, у Польщі створено державну програму «Патент плюс (Patent plus)», спрямовану на модернізацію процесу передачі технологій з науково-дослідних підрозділів в економіку через підтримку отримання патентної охорони винаходів, пов'язаних з науково-дослідними підрозділами [6]. У Німеччині програма «НаноФорлайф», спрямована на розробку на основі нанотехнологій 64 нових високоточних і більш дешевих методів діагностики й терапії, насамперед важких захворювань (державна підтримка становить близько 24 млн євро). Також у рамках програми «НаноФаб» (кошти держпідтримки 323 млн євро) розробляються технології та устаткування для виробництва мікросхем нового покоління з використанням літографування твердим ультрафіолетовим випромінюванням (EUV-Літографія) [1]. Отже, розбудова високотехнологічної частини економіки з використанням біотехнологій забезпечує побудову Біоекономіки. У 2012 р. було оголошено новий напрям розвитку ЄС Стратегія і План дій щодо розвитку сталої Біоекономіки до 2020 року. Зокрема, проведений аналіз програм і проектів 7-ї Рамкової програми ЄС (7 РП ЄС) дозволяє стверджувати, що ключове питання вирішується в межах напряму «харчові продукти, с/г та біотехнології» (скорочено «біотехнології»). За весь час дії 7 РП від України було відкрито 150 проектів, в яких виконували дослідження та розробки 205 учасників. Максимально задіяти науково-технологічний потенціал Україна змогла в пріоритеті «Співпраця» відкрито 99 проектів (або 66% від загальної кількості) та «Можливості» відкрито 28 проектів (або 18,7% від загальної кількості). Аналіз розподілу за пріоритетними напрямами показав, що 10,7% становлять проекти напряму «навколишнє середовище (включаючи зміни клімату)»; 10% «транспорт (включаючи аеронавтику)» та «міжнародна співпраця»; 8,7% акції «Марії Кюрі» та «нанонауки, нанотехнології, матеріали та нові виробничі технології»; 8% «біотехнології». За підсумками аналізу напряму «біотехнології» з'ясовано, що в 7 РП було відкрито 12 проектів від України, або 2,3% від загальної кількості проектів за напрямом «біотехнології» 7 РП (табл. 1). Аналіз розподілу кількості учасників від України за напрямом «біотехнології» у 7 РП (16 виконавців) у регіональному розрізі засвідчив, що 44% та 38% займали Центральний та Південний регіони відповідно, тоді як виконавці із Заходу та Сходу становили, відповідно, 6% та 13%. За офіційними даними 7РП, у структурі всіх учасників з України 57% займали державні організації, 43% приватні. Розподіл у напрямі «біотехнології»: 75% державні та 25% приватні організації, у тому числі 25% комерційного та 75% некомерційного сектору. Як відомо, загальний бюджет 7 РП становив 50,521 млрд євро, в тому числі пріоритету «Співпраця» 32,4 млрд євро, тоді як окремий напрям «харчові продукти, сільське господарство та біотехнології» 1,935 млрд євро. З'ясовано, що загальна вартість проектів, в яких задіяна Україна (150 проектів), становила 748,4 млн євро. На проведення ДіР у 7 РП від України було внесено 30,9 млн євро (або 0,06%). Вартість проектів за напрямом «біотехнології» становила 42,4 млн євро (5,7% від загальної вартості проектів, в яких задіяна Україна), у тому числі було вкладено українською стороною 1,4 млн євро (або 3,3%). У контексті фінансування варто зазначити і внески від ЄС. У проекти за участю України розподіл внесків від ЄС є таким: 76,3% в пріоритет «Співпраця»; 16,1% «Можливості»; 2% «Люди» та 5,6% в напрям Euratom від загальної суми внесків від ЄС. За напрямом «біотехнології» від ЄС було виділено 33,1 млн євро. За підсумками аналізу 7 РП вважаємо, що науково-технологічний потенціал України був задіяний у проведенні ДіР за напрямом «біотехнологія», що дало можливість реалізувати потенціал вітчизняних учасників, розширити їх науковий кругозір і відкрити перспективи щодо участі в програмі «Горизонт 2020». Європейські аналітики зазначили, що кожне інвестоване євро в біоекономіку програми «Горизонт 2020» приноситиме близько 10 євро в доданій вартості. Щодо фармацевтичного виробництва України, то воно фактично на 80% зорієнтоване на випуск генеричних лікарських засобів і продовжує залишатися таким. Хоча деякі генеричні препарати і перевершують за ефективністю та
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks