«Особливості сприйняття реклами дітьми середнього та старшого шкільного віку» - PDF

Description
ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОЇ І ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ «Особливості сприйняття реклами дітьми середнього та старшого шкільного

Please download to get full document.

View again

of 48
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Government Documents

Publish on:

Views: 71 | Pages: 48

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОЇ І ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ «Особливості сприйняття реклами дітьми середнього та старшого шкільного віку» курсова робота студентки 36 групи соціально-психологічного факультету заочної форми навчання Хильман Анни Олегівни Науковий керівник: Климчук Віталій Олександрович Житомир 2009 Зміст Вступ....3 Розділ І Теоретичний аналіз проблеми сприйняття реклами дітьми серед-нього та старшого шкільного віку.../ Реклама: її різновиди, класифікація, функції, особливості та специфіка створення Особливості рекламної діяльності: в історичному контексті та її взаємозв язок з іншими науками Соціально-психологічний процес сприйняття реклами методи та засоби рекламного впливу 14 Розділ 2. Вивчення реклами, як чинника формування особистісних характеристик учнівської молоді Психологічні особливості учнівської молоді Реклама, як чинник формування свідомості молоді «Соціальні типи молодих людей, сформовані під впливом реклами»...36 Розділ 3. Експерементальне дослідження впливу реклами на особистісні xaрактеристики учнівської молоді..39 Висновок...47 Список літератури Вступ. Реклама сьогодні є не лише засобом інформування про нову марку, спо-живачів, властивості товару і тому подібне, але і невід'ємним елементом масо-вої культури. З моменту свого виникнення вона постійно випрацьовувала спо-соби дії на поведінку індивіда і груп людей і за вельми тривалу історію якісно еволюціонувала, минувши шлях від інформування до напучення і далі - до вироблення умовного рефлексу, до підсвідомого навіювання і, нарешті - до проектування символічного зображення. Реклама все частіше втручається в життя людини, управляючи їм на свідомому і підсвідомому рівнях. При цьому вона виходить за рамки комерційних інтересів і нав'язує споживачам систему певних стандартів, точку відліку життєвих цінностей, світоглядних ідей і уявлень. В.Г. Зазикін виділяє чотири компонента психологічної дії реклами: 1) когнітивний (отримання нової інформації за рахунок процесів переробки інформації: відчуття, сприйняття, уваги, асоціативного мислення, пам'яті); 2) афектний (формування емоційного відношення, спонукаючого бажання, переживання); 3) регулятивний (спонука до конкретних дій); 4) комунікативний (інтеграція в процеси інформаційного спілкування, активній діяльності, обміну думками та ін.). З безлічі рекламних засобів телевізійна реклама - сама різностороння. Її унікальність визначається, по-перше, поєднанням звукової і зорової дії і, подруге, величезною аудиторією. Існує декілька варіантів телереклами: рекламні ролики, розміщення логотипу, емблеми, девіза рекламодавця на екрані, рядок, що біжить, спонсорування популярних передач та ін. На думку фахівців, найбільш потужною психологічною дією володіють рекламні ролики. С.Г. Кара-Мурза відзначає заколисуючий ефект 3 телевізійної реклами, що забезпечує пасивність сприйняття. З його точки зору, поєднання тексту, образів, музики і домашньої обстановки сприяє релаксації, знижує розумову активність і критичність сприйняття інформації. Деякі автори звертають увагу на етичну сторону реклами. Зокрема, Е.Я. Малишев відзначає, що реклама дорогих продуктів, предметів розкоші, недоступних більшості населення, приводить до негативних емоційних реакцій. Дуже часто в сучасній вітчизняній рекламі фігурують речі, про які,згідно з законами етики, публічно не говорять. Багатократне повторення подібних сюжетів також може створювати пригноблюваний психічний стан телеглядачів. Якщо врахувати до того ж спільний психологічний фон вітчизняного телебачення, який вносить дисбаланс до суспільних і міжособових стосунків людей, знижує опірність людини різним захворюванням, то це стає ще і медичною проблемою. З упевненістю можна передбачити, що, запускаючи тонкі механізми людських емоцій і мотивації, реклама, по суті, формує образ сучасної людини. Особливо велика дія реклами на беззахисну психіку дитини. При цьому діти, в порівнянні з дорослими, не в змозі ефективно протиставляти такій дії власні установки, погляди, етичні критерії, чим і обгрунтовується актуальність даної теми. Мета курсової роботи полягає у вивченні механізмів сприйняття реклами (в основному телевізійної) дітьми середніх і старших класів, та її вплив на формування поведінки. Для досягнення мети передбачається вирішення наступних завданя: 1. Провести теоретичний аналіз проблеми сприйняття реклами дітьми середнього та старшого шкільного віку; 2. Обгрунтувати методологічні підходи до вивчення реклами як соціального інституту, включаючи передумови його еволюційного становлення, соціальні функції; 4 3. Охарактеризувати рекламу,як чинник формування особистісних характеристик учнівської молоді. Об'єкт: учні середніх і старших класів. Предмет: дія реклами на молодь, що навчається, чинники і тенденції цього впливу. Гіпотеза: ми передбачаємо, що ефект 25 кадру реклами має цілеспрямований вплив на молодь, що вчиться, з метою формування стандартизованого образу молодої людини. За основу у роботі була використана література психологічного, педагогічного, соціологічного напрямків. Роботи, де в тому або іншому трактуванні розглядується інституціоналізація реклами, зводиться лише до декількох авторів: Е.В. Ромат, О.А. Феофанов (у роботах розглядується функціональний аспект), В.Л. Музикант, Д.К. Шигапова (в праці розглядуються елементи інституту реклами, інтерпретація їх в рамках економічної традиції). Окремим аспектам вивчення дії реклами на молодь присвячені роботи наступних авторів: А. Тарасов досліджує соціальну стратификацию молоді під впливом рекламних брендів. Е.В. Півнєв розглядує соціалізацію і соціальну самоідентифікацію молоді у взаємозв'язку соціальних цінностей і норм покоління батьків і дітей. Чинники дії інституту реклами на молодь і формування ціннісних орієнтацій залишаються практично невивченими. 5 Розділ І Теоретичний аналіз проблеми сприйняття реклами дітьми середнього та старшого шкільного віку Інтерпретація поняття реклама передбачає поєднання різних підходів. Відзначимо також, що в останнє десятиліття реклама розглядується не ізольовано, а як частка широкого комплексу каналів і засобів просування товару від виробника до споживача. У літературі для цих цілей використовується термін комплекс маркетингових комунікацій або інтегровані маркетингові комунікації . Сенс концепції інтегрованих маркетингових комунікацій полягає в прагненні збільшення ефективності дії на споживачів за рахунок доповнення традиційної реклами іншими формами комунікацій, кожна з яких має специфічні методи просування товару. Використання терміну інтеграція передбачає злиття в єдине ціле різних форм комунікації в єдине ціле в рамках спільної маркетингової стратегії, оскільки вони застосовуються для досягнення єдиної мети. Питання про класифікацію видів маркетингової комунікації належить до дискусійних, але зазвичай розрізняють чотири компоненти: рекламу (advertising), стимулювання збуту (sales promotion), зв'язки з громадськістю (public relation), прямий маркетинг (direct marketing). [1] Деякі автори включають в маркетингові комунікації і інші компоненти, зокрема, особисті продажі.[2] У вужчому сенсі поняття реклами означає особливу форму комунікації між рекламодавцем і споживачем, що передбачає поширення інформації про товари і послуги за допомогою різних каналів, включаючи традиційні ЗМІ і спеціалізовані рекламні канали. Проте і оскільки дослідженнями в області реклами, як було вказано вище, займаються фахівці різних профілів, існує безліч ракурсів, з яких можна визначити поняття реклама . Приведемо визначення, які безпосередньо стосуються впливу реклами на психіку споживача. 6 Автори популярного підручника Сучасна реклама К.Бове і У.Аренс визначають рекламу таким чином: це неперсоніфікована передача інформації, що зазвичай оплачувана і зазвичай має характер переконання про продукцію, послуги або ідеї відомими рекламодавцями за допомогою різних носіїв .[3] Важливою ланкою в цьому визначенні є згадка про характер переконання і спрямованість на масову аудиторію.. Визначення реклами, пропоноване іншими американськими фахівцями Біля. Уеллсом, Дж. Бернетом і С.Моріарті як би об'єднує два наведених вище. Реклама це сплачена, неособиста комунікація, здійснювана ідентифікованим спонсором і що використовує засоби масової інформації з метою схилити (до чогось) або вплинути (якось) на аудиторію . [4] Їх колеги Д.Росситер і Л.Перси розглядують рекламні комунікації як непряму форму переконання, що базується на інформаційному або емоційному описі переваг продукту. Її завдання створити у споживачів сприятливе враження про продукт і зосередити їх думки на здійсненні покупки . [5] Як видно, тут акцент робиться на характері переконання, ув'язненому в рекламному обігу. Розвиваючи цю думку, американський фахівець з психології масових комунікацій Річард Харріс визначає рекламу як типа комунікації, призначеного для переконання (тобто він надає те або інша дія на слухача або глядача). Цей ефект може позначатися на поведінці (ви купуєте рекламований товар), установках (вам подобатися така продукція), або реклама надасть на вас когнітивну дію (ви дізнаєтеся про властивості даного товару .[6]. На думку професора І.Я.Рожкова, реклама це вид діяльності, або призведена в її результаті інформаційна продукція, що реалізовує збутові або інші цілі промислових або сервісних підприємств, громадських організацій або окремих осіб, шляхом поширення сплаченою ними і індентификующій їх інформації, сформованої так, щоб надавати посилену направлену дію на масову або індивідуальну свідомість з метою викликати певну реакцію вибраної аудиторії . [7] Досить просторове визначення, що поєднує 7 онтологічну суть реклами як діяльності і рекламного продукту, що має впливаючі властивості. Основу цих властивостей розкриває О.А.Феофанов, відзначаючи, що реклама це комплекс психологічних заходів дії на свідомість потенційних споживачів з метою активного просування на ринок об'єктів реклами, будь то товар, послуга або політичний діяч, а також з метою створення позитивного іміджу фірмі, організації і окремим інститутам суспільства [8]. Характер такої дії прямо розкривається у визначенні реклами в роботі Історія реклами В.В.Ученової і Н.В.Старих. Реклама відгалуження масової комунікації, в руслі якого створюються і поширюються інформативнообразні, експресивно-сугестії тексти, адресовані групам людей з метою спонукати їх до потрібного рекламодавця вибору і вчинку [9]. Автори одного з перших вітчизняних підручників по рекламі І.Я. Гольдман і Н.С. Добробабенко дають таке визначення реклами: це будь-яка форма неособистого уявлення і просування комерційних ідей, товарів і послуг, сплачена чітко вказаним рекламодавцем . [10] На думку Е.В.Ромата, реклама це специфічна область соціальних масових комунікацій між рекламодавцями і різними аудиторіями рекламних звернень з метою активної дії на ці аудиторії, яка повинна сприяти вирішенню певних завдань реклам
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks