ОСНОВНІ ЗАСОБИ: ТОЧКА ЗОРУ ЕКОНОМІСТА - PDF

Description
УДК 657 Бутинець Т.А., д.е.н., проф. Житомирський державний технологічний університет ОСНОВНІ ЗАСОБИ: ТОЧКА ЗОРУ ЕКОНОМІСТА Дане дослідження присвячено уточненню економічної сутності й визначення поняття

Please download to get full document.

View again

of 15
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Journals

Publish on:

Views: 21 | Pages: 15

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
УДК 657 Бутинець Т.А., д.е.н., проф. Житомирський державний технологічний університет ОСНОВНІ ЗАСОБИ: ТОЧКА ЗОРУ ЕКОНОМІСТА Дане дослідження присвячено уточненню економічної сутності й визначення поняття основні засоби, його місця серед інших споріднених економічних категорій капітал, основні фонди, основний капітал, необоротні активи Ключові слова: основний капітал, необоротні активи, основні засоби, основні фонди Постановка проблеми. Здійснення ефективних заходів щодо подальшого економічного розвитку України потребують принципово нових підходів до управління основними засобами. Стан та використання основних засобів є важливими для забезпечення конкурентоспроможності підприємства, а їх склад та структура зумовлюють можливості підприємства відносно виробничого процесу. В реаліях сучасного бізнесу користувачі прагнуть отримувати своєчасну та якісну інформацію про стан та використання основних засобів, що сприяє результативному управлінню підприємством. Така інформація створюється за допомогою бухгалтерського обліку, проте не завжди можливо отримати достовірну інформацію про господарські операції, об єктами яких є основні засоби, що є наслідком неузгодженості бухгалтерського обліку та податкових розрахунків. Основні засоби є об єктом обліку, який займає значну питому вагу в активах промислових підприємств та відіграє важливу роль в фінансово-господарській діяльності суб єкта господарювання. Вся сукупність наявних виробничих фондів складає найбільшу за питомою вагою частину національного багатства країни. Основні фонди визначають характер матеріально-технічної бази виробничої сфери на різних етапах її розвитку. Зростання і вдосконалення засобів праці забезпечують безперервне підвищення технічної оснащеності та продуктивності праці виробничого персоналу. Актуальність проблеми посилює несприятлива тенденція занепаду галузей промисловості щодо виробництва засобів виготовлення, що відбувся в Україні за останні десятиріччя. У розвинутих країнах традиційно підтримується розвиток виготовлення засобів виробництва: у Німеччині на продукцію машинобудування припадає 53,6 % обсягу промислової продукції, у Японії 51,5 %, у Великобританії 39,6 %, в Італії 36,4 %, а в Китаї 35,2 %. В Україні частка продукції машинобудування та металообробки у валовій продукції промисловості знизилася з 30,5 % у 1990 році до сучасних 10,9 % [13]. Що знаходиться у прямому зв язку з рівнем і динамікою суспільної продуктивності праці. Згідно з прийнятими в міжнародній практиці розрахунками, в Україні ВВП на душу населення у 2010 році дорівнював дол., в Німеччині він сягав дол., у Франції дол., у Японії дол., у Великобританії дол., в Італії дол. Китай з мізерних 258 дол. на душу населення у 1987 році підняв цей показник до дол. [4, р ]. Стан вивчення проблеми. На різних етапах розвитку економічної думки вченіекономісти намагалися з ясувати особливості процесу суспільного виробництва, виявити чинники економічного розвитку. По суті, вони робили спроби створити Бутинець Т.А., своєрідну формулу вічного економічного зростання та суспільного благополуччя. Важливе місце в цих пошуках займала і займає така економічна категорія як основний капітал. В економічній теорії, особливо у господарській практиці, найважливішою ознакою, що дозволяє ідентифікувати основний капітал та основні фонди як частину виробничих фондів, є особливий характер обороту їх вартості, тобто вартісний аспект займає домінуючу позицію у господарському механізмі. Основний капітал як економічна категорія це частина продуктивного капіталу, яка бере участь у виробничому процесі багаторазово, переносить свою вартість на новий продукт частинами упродовж тривалого часу. Розвиток та використання цих категорій знаходить чітке відображення у методичних підходах до проблем підвищення ефективності використання основних фондів в умовах ринкової економіки. Кожен із дослідників цього поняття намагався сформулювати власне бачення його сутності. Тому ґрунтовні дослідження змісту та специфічних ознак основних засобів є необхідною передумовою для теоретичної розробки проблем ефективності їх використання й відтворення на підприємствах у сучасних умовах господарювання. Звичайно, важливість основного капіталу в процесі суспільного розвитку була зрозуміла ще на перших етапах становлення суспільних відносин. Але спроби теоретичного обґрунтування даної категорії були зроблені в ХІІ ст. засновниками політичної економії, які звернули увагу на роль капіталу в процесі виробництва. Метою дослідження є уточнення економічної сутності й визначення поняття основні засоби, його місця серед інших споріднених економічних категорій капітал, основні фонди, основний капітал, необоротні активи. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вагомий внесок у дослідження проблемних питань трактування поняття основні засоби та їх обліку здійснили зарубіжні та вітчизняні вчені-економісти. Зокрема, М.Т. Білуха, І.О. Бланк, Ф.Ф. Бутинець, А.М. Герасимович, Б.І. Валуєв, С.Ф. Голов, В.П. Завгородній, В.Г. Лінник, В.О. Озеран, Ю.І. Осадчий, В.М. Пархоменко, М.С. Пушкар, Роберт Н. Ентоні, В.В. Сопко, С.О. Стуков, Н.М. Ткаченко та ін. Отримані ними протягом багатьох років результати теоретичних і практичних розробок із проблем удосконалення обліку основних засобів мають велике значення для розвитку вітчизняної теорії обліку. За останні роки із цієї проблеми було захищено декілька дисертацій. Роботи в більшості мають галузевий напрямок, але існує коло проблем, пов язаних з обліком основних засобів, загального характеру. Аналіз наукових праць, присвячених питанням дослідження, свідчить про відсутність комплексного підходу до вивчення обліку основних засобів. Так, проведені дослідження стосуються окремих галузей промисловості (вугільна, хлібопекарська), або мають особливу направленість відповідної сфери діяльності (лізинг). Незважаючи на ряд досліджень з питань обліку основних засобів, одне з ключових дискусійних питань залишається актуальним і сьогодні, а саме: протиріччя у визначенні основні засоби в П(С)БО 7 Основні засоби та Податковому Кодексі України (ПКУ). Викладення основного матеріалу. В політекономії для позначення поняття основні засоби використовуються різні терміни: капітал, основні виробничі фонди, засоби виробництва, основний капітал, продуктивні фонди. Необхідно зазначити, що поняття основні засоби розглядати як окрему категорію почали лише на сучасному етапі економічного розвитку. В перших працях економістів взагалі розглядалася лише категорія капіталу, до якої як одну із складових включали основні засоби. Підходи до визначення сутності даної категорії наведено в табл Таблиця 1. Підходи до визначення категорії основний капітал Теоретичне обґрунтування Коментар поняття основного капіталу Автор Ф. Кене [5, с.154] А. Сміт [15, с.205] Д. Рікардо [7, с.72] І. Фішер [16, с.341] К. Маркс [5, с. 235] Капітал не гроші, а ті засоби виробництва, які можна придбати за гроші Капітал це головна рушійна сила економічного прогресу Капітал засоби виробництва Капітал все те, що здатне протягом певного часу приносити дохід: будь-яке благо, що приносить дохід своєму власнику, незалежно від сфери застосування є капіталом Капітал це не річ, а визначене суспільне відношення, яке представлено у вигляді речей та надає цим речам специфічний суспільний характер Розмежовує складові частини капіталу: щорічні витрати, або щорічні аванси, і витрати на кілька років первісні аванси. У витрати виробництва щорічні аванси входять повністю, а первісні аванси частково. Тим самим Кене закладає основи теоретичної розробки основного й оборотного капіталу Під капіталом він розуміє запас продукції, що приносить прибуток, або за допомогою якого працею створюються нові блага. Капітал він поділяє на основний і оборотний. До основного капіталу належать машини й різні знаряддя праці, промислові й торговельні будівлі, склади, будівлі на фермах, поліпшення землі Все, що бере участь у виробництві, навіть знаряддя первісної людини, становить капітал. Капітал утворюється в процесі нагромадження, інакше кажучи, через залучення до виробництва більшої кількості створених продуктів, ніж було спожито в процесі їх виробництва і є могутнім двигуном, призначеним для використання людиною Максимально розширив коло цінностей, які можуть називатися капіталом, перелік яких доповнюється і до тепер Відніс до капіталу все, що необхідно для утримання та застосування праці інших людей з метою використання її у виробництві Ще у 1904 р. А.З. Попов [18, с. 5] зазначав, що в політичній економії не існує рівнозначного бухгалтерії поняття чистого капіталу: політична економія рахує капітали за місцем їх знаходження, а бухгалтерія і рахівництво за розпорядниками і власниками капіталів. З точки зору рахівництва важливим є знання того, кому належить ті чи інші цінності або кошти (наприклад, дебіторська заборгованість відображається в складі активів, хоча насправді ці ресурси в даний момент знаходяться на іншому підприємстві і фінансують його діяльність, тобто складають його капітал; зобов'язання ж, навпаки, до підсумку капіталу бухгалтерія не включає, хоча вони, може і тимчасово, але фінансують діяльність підприємства). Багато дослідників вважають, що капітал це сукупність засобів виробництва, які приносять дохід їхньому власникові. Капітал, пише видатний американський економіст П. Самуельсон, термін, який часто застосовують до товарів виробничого призначення..., які...перебувають у приватній власності, а дохід, що 24 отримується ними належить їх власникам [14, с. 431]. Значного поширення набув погляд на капітал як на один з факторів виробництва, що поряд з працею, землею і підприємницькою діяльністю приносить дохід. Основоположником такого підходу можна вважати французького економіста Ж.Б. Сея. З розвитком науки з явилося багато вчених-економістів, які ввели в історію таке поняття як основний капітал. А. Сміт у свої праці Дослідження про природу і причини багатства народів (1776 р.) [8, с. 79] досліджував природу капіталу, його нагромадження і застосування. Він вперше застосував терміни основний та оборотний капітал. До основного капіталу А. Сміт відносив машини та різні знаряддя праці, промислові і торгівельні будівлі, склади, будівлі на фермах, поліпшення землі (розчищення, осушення, удобрення), людський капітал капіталізована цінність придбаних і корисних здібностей усіх жителів, або членів суспільства. Віднесення А. Смітом людського капіталу до основного логічно випливає з того, що капітал у нього це виготовлені матеріальні ресурси, а здібності робітників до праці також виготовлені за допомогою використання матеріальних ресурсів. Важливим у їхніх поглядах щодо сутності капіталу є те, що ці вчені всебічно розкривають матеріально-речовий зміст цієї категорії, пов'язують капітал з різними факторами виробництва, з процесом отримання доходу. У цьому вони впритул наблизилися до розуміння сутності капіталу К. Марксом та Ф. Енгельсом. Маркс, зокрема, розглядаючи матеріально-речову структуру капіталу, зазначав, що він складається зі
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks