ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ХІМІЧНОЇ ОСВІТИ В ХХІ СТОЛІТТІ - PDF

Description
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ

Please download to get full document.

View again

of 286
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Entertainment

Publish on:

Views: 24 | Pages: 286

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІКУМ ЕКОНОМІКИ І ХІМІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ХІМІЧНОЇ ОСВІТИ В ХХІ СТОЛІТТІ (матеріали науково-методичного семінару) 2011 Основні тенденції розвитку хімічної освіти в ХХІ столітті. Матеріали науково-методичного семінару. Донецьк, Редакційна колегія: Бойків Н.Ю., заступник директора з навчально-виховної роботи Донецького державного технікуму економіки і хімічних технологій; Скриннік М.В., завідувач навчально-методичного кабінету Донецького державного технікуму економіки і хімічних технологій; Чернявська О.В., викладач Донецького державного технікуму економіки і хімічних технологій До видання ввійшли тези виступів учасників науково-методичного семінару, організованого Донецьким державним технікумом економіки і хімічних технологій при сприянні Управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації та Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. На семінарі були розглянуті такі питання: особливості теорії та практики викладання хімічних дисциплін; стан шкільної хімічної освіти; соціально-гуманітарна освіта у міжнародний рік хімії; взаємозв'язок хімічних і технічних дисциплін. Матеріали семінару будуть цікаві та корисні викладачам, методистам загальноосвітніх шкіл і вищих навчальних закладів. Збережено стиль, орфографію та пунктуацію авторів. Шановні колеги! Науково-методичний семінар «Основні тенденції розвитку хімічної освіти в ХХІ столітті» підсумовує заходи, присвячені проведенню Міжнародного року хімії. Хімія наука цікава та велика. Хімічна освіта на сьогодні є невід ємною частиною української освіти. Донецька область славетна своїми шахтарями, металургами, медиками, хіміками, екологами. Для опанування всіма цими професіями необхідне знання хімії. А навчають цій чудовій науці ті люди, які беруть участь у семінарі. За плечима кожного великий педагогічний досвід, яким вони поділяться один з одним. Бажаю успіху, плідної роботи, творчого натхнення всім учасникам заходу. З повагою, начальник обласного Управління освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації Ю. І. Соловйов МІЖНАРОДНИЙ РІК ХІМІЇ: ВІД ДАВНЬОГО ЄГИПТУ ДО СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ. ПОГЛЯД ІСТОРИКА Екбер М.Б., Донецький державний технікум економіки і хімічних технологій З перших днів появи хімічної практики до людей, що займалися науковими експериментами, суспільство ставилося або критично, звинувачуючи їх у чорній магії, або незаслужено звеличуючи й ототожнюючи хіміка з месією, який повинен змінити і врятувати цей недосконалий світ. Але, мабуть, жодна наука не переживала стільки зльотів і падінь, стільки поклоніння і ганьби, як хімія. У Давньому Єгипті хімічним мистецтвом займалися найшановніші та найосвіченіші жерці, які складали рецепти лікарських, косметичних, муміфікуючих засобів і описували взаємодії речовин, що лежать в основі хімічних процесів, життєво необхідних і богообраним фараонам, і простим смертним. У Давній Греції ідеї про можливість перетворення свинцю в золото були висловлені Демокрітом (V IV вв. до н. е.), якого називають першим грецьким хіміком. У Давньому Римі вчені, що займалися хімічним мистецтвом, мали незаперечний авторитет. Вони зуміли переконати суспільство в тому, що жадана мрія пересічного громадянина про простий і доступний спосіб здобуття «найдорогоціннішого з найдешевшого» золото із заліза буде вирішеною в дуже близькому майбутньому. Проте саме це і призвело до того, що римський імператор Діоклетіан ( рр.) влаштував справжні гоніння на хіміків, оскільки боявся, що вони, зумівши отримати велику кількість дешевого золота, підірвуть хистку економіку Римської імперії, що базувалась на значному золотому запасі. Він наказав спалити всі книжки з хімії і відправив усіх хіміків і християн до в'язниць, на вогнища, на поживу хижакам до імператорських зоопарків. У цей час християни і хіміки страждали разом. А потім, коли позиції церкви зміцнилися, вона почала сама боротися з хімією, називаючи її «лженаукою» і звинувачуючи її у зв'язках з язичництвом. У V ст. 6 християни-фанатики заборонили мистецтво хімії і майже повністю знищили Александрійський Музеон Будинок Муз з найбільшою бібліотекою того часу. Практично всі давні наукові рукописи Александрійської бібліотеки згоріли, ось чому так мало справжніх книг того часу дійшли до наших днів р. папа Іоан XXII фактично піддав хімію анафемі, заборонивши займатися «незаконними алхімічними експериментами» р. значну кількість домініканців було відлучено від церкви за те, що вони не засудили алхімію і не спалили протягом восьми днів свої книжки. Після скандальної декреталії 1317 р. церква спробувала пом'якшити ситуацію. Так, авторитетний суддівський чиновник Римської курії того часу Олдрадо Та Понті вказував, що «алхімія це справді мистецтво до тих пір, поки визнає владу Бога», підкреслюючи, що церква проти лише «незаконних алхімічних експериментів». Проте розібратися, що означають «законні і незаконні хімічні експерименти», було дуже складно. До речі, цей проклін церкви офіційно так до сих пір і не був знятий з науки хімії. Багато вчених, відданих хімічним ідеям, емігрували з Європи в арабські країн, які довгий час були більш лояльними і демократичними по відношенню до науки. У Російській імперії взагалі не було алхімії. Російські царі і православна церква не допускали в країну алхіміківавантюристів з середньовічної Європи. Навіть у наш час у повсякденній лексиці саме слово «хімік» часто набуває лайливого забарвлення і за своїм значенням прирівнюється до слова «шахрай». За радянських часів хімія то проголошувалася «великою чарівницею» і прапори «хімізації народного господарства» завзято розвивалися над барикадами науково-технічної революції, то звинувачувалася в отруєнні людей пестицидами, хімічними волокнами і пластичними масами. Боротьбу з хімією, хімічною галуззю промисловості і хімічними продуктами в середині ХХ ст. оголосили галасливі і жваві «зелені». Та хіба можна звинувачувати хімічну науку в тому, що із залізної руди все-таки можна зробити плуг орача і меч завойовника, а періодичний закон з однаковим успіхом може бути використаний для створення ядерної енергетики і атомної бомби? Не можна звинувачувати залізо в тому, що залізним ножем було вбито людину. Не можна накласти тотальну заборону на виробництво хімічних препаратів лише на тій підставі, що, на жаль, багато хімічних 7 підприємств побудовано без дотримання правил техніки безпеки, а деякі хімічні речовини використовуються не за призначенням і можуть справді завдати шкоди довкіллю. Треба створити такі умови, щоб власникам хімічних підприємств було вигідно закривати екологічно недоцільні виробництва і відкривати технологічні лінії, дотримуючись концепції стійкого розвитку. Лауреат Нобелівської премії з хімії 1981 р. Роалд Хоффман сказав: «Учені представляються мені персонажами класичної трагедії. За своєю природою вони приречені на пошук і творіння. Неможливо зупинити вивчення світу, який нас оточує, і самої людини. Якщо ти не відкриєш цю молекулу, хтось інший зробить це. Проте я вважаю, що саме на вчених лежить вся повнота відповідальності за використання результатів наукових досліджень... Відповідальність перед людством робить хіміка Людиною розумною». У квітні 2008 р. на засіданні Виконкому ЮНЕСКО одноголосно була прийнята резолюція про підтримку пропозиції ІЮПАК (IUPAC International Union of Pure and Applied Chemistry) з оголошення 2011 р. Міжнародним роком хімії. У резолюції зазначається ключова роль хімії у розв'язанні найважливіших проблем сучасності. Міжнародний рік хімії повинен підкреслити важливість хімічної науки в сучасному суспільстві і сприяти формуванню позитивних образів хімічної промисловості і вченого-хіміка, який сьогодні часто подається засобами масової інформації в образі злого генія, повинного у всіх можливих і неможливих катаклізмах і бідах сучасності. Досить пригадати нав'язливу фразу з рекламних роликів «Хімії ні!». Оголошення 2011 р. Міжнародним роком хімії повинно допомогти суспільству усвідомити, наскільки важливий подальший розвиток хімії для зростання добробуту людей, для боротьби з хворобами і бідністю, для підтримки екологічного здоров'я нашої планети, для підвищення якості життя людей. І, можливо, найголовніше - рік хімії повинен сприяти залученню в хімічні і суміжні спеціальності нового покоління талановитих студентів, а в наукові хімічні центри захоплених і відданих науці дослідників. Організація об'єднаних націй, яка оголосила рр. «Десятиліттям освіти для стійкого розвитку», має намір протягом Міжнародного року хімії підкреслити важливість хімічних знань для всіх сфер сучасного життя, привернути увагу суспільства до глобальних проблем зміни клімату, задуматися над відповідальністю 8 науки за проблеми економічного зростання. Міжнародний рік хімії, крім того, відмічений 100-річним ювілеєм присудження Нобелівській премії з хімії Марії Склодовській-Кюрі за відкриття радію і полонію. Визнання досягнень цієї видатної жінки повинно служити чудовим прикладом молоді, сприяючити вибору науки і, зокрема, хімії для своєї кар'єри р. це рік століття створення в Парижі Міжнародної асоціації хімічних товариств, яка допомогла хімікам розв'язати деякі питання міжнародної співпраці, обміну науковою інформацією, а також розставити всі крапки в питаннях номенклатури хімічних сполук, стандартизації атомних мас, фізичних констант. Матеріальна природа нашого світу базується на хімії. У сучасному техногенному суспільстві неможливо обійтися без продукції хімічної галузі промисловості, без неї неможливо уявити собі сьогодення і майбутнє. ОСНОВНЫЕ ВОПРОСЫ ТЕОРИИ И ПРАКТИКИ ПРЕПОДАВАНИЯ СПЕЦКУРСА «АНАЛИТИЧЕСКАЯ АТОМНО- АБСОРБЦИОННАЯ СПЕКТРОСКОПИЯ» Алемасова А.С., Рокун А.Н., Алемасова Н.В. Донецкий национальный университет Идеальная методологическая модель преподавания спецкурса в ВУЗе или техникуме выглядит следующим образом: - спецкурс построен на научных публикациях и разработках автора (патенты, статьи, аттестованные и внедренные методики, акты о внедрении); - в чтении спецкурса заинтересованы предприятия и организации региона, которые принимают на работу выпускников кафедры; - спецкурс читается в рамках госбюджетных и хоздоговорных тем кафедры, постоянно пополняясь новым материалом, новыми актуальными проблемами; - авторы курса подготовили и издали учебник или учебное пособие с грифом МОН, разработали оригинальную программу, ведут курсы 9 повышения квалификации для специалистов организаций, предприятий, лабораторий. Реализовать эту модель сложно, однако возможно. Именно так осуществляется преподавание курса «Аналитическая атомноабсорбционная спектроскопия» для магистров кафедры аналитической химии на протяжении многих лет. Идея читать такой спецкурс возникла после того, как кафедра стала методическим центром по внедрению ат
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks