Ольга Горбатюк, Світлана Горбулінська Інноваційні технології навчання генетики та біотехнології старшокласників профільної школи Кожна людина є - PDF

Description
Ольга Горбатюк, Світлана Горбулінська Інноваційні технології навчання генетики та біотехнології старшокласників профільної школи Кожна людина є індивідуальною особистістю з різними потенційними можливостями

Please download to get full document.

View again

of 7
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Essays

Publish on:

Views: 23 | Pages: 7

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
Ольга Горбатюк, Світлана Горбулінська Інноваційні технології навчання генетики та біотехнології старшокласників профільної школи Кожна людина є індивідуальною особистістю з різними потенційними можливостями та умовами виховання. Середня загальноосвітня школа не враховує в повній мірі генетичні та соціальні основи індивідуальності дітей. Подальший розвиток школи неможливий без інтеграції знань та диференціювання навчання. Метою державної Національної програми «Освіта» («Україна ХХІ ст.») є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій. Саме цим зумовлена зараз увага педагогів, методистів до інновацій. Термін «інновація» означає оновлення процесу навчання, який спирається, головним чином, на внутрішні фактори. Інноваційна педагогічна діяльність як особливий вид творчості спрямована на оновлення системи освіти. Вона є результатом активності людини не стільки у пристосуванні до зовнішнього середовища, скільки у зміні його відповідно до особистих і суспільних потреб та інтересів. Інноваційна педагогічна діяльність заснована на осмисленні практичного педагогічного досвіду, орієнтована на зміну й розвиток навчально-виховного процесу з метою досягнення вищих результатів, одержання нового знання, формування якісно іншої педагогічної практики. Продуктами інноваційної педагогічної діяльності є нововведення, що позитивно змінюють систему освіти, визначають її розвиток і характеризуються як нові чи вдосконалені. Одним із видів диференційного навчання, що передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення є профільне навчання. Метою профілізації є виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства [2]. Навчання біології на профільному рівні потребує чіткої системи та методології, яка поєднує в собі форми, методи та засоби навчання. Біологія як наука про життя та методи управління його законами має важливе значення. У загальноосвітній школі біологія переважно представлена курсами, які школярі вивчають протягом декількох років. Актуальною на сьогодні складовою частиною дисциплін біологічного циклу нормативного блоку є генетика, яка за останні роки досить стрімко та активно розвивається. Її вивчення передбачає розв язання основного завдання фундаментальної підготовки учнів, зокрема, опанування знань про молекулярні основи спадковості й мінливості, еволюцію, структуру й функціонування евкаріотичного геному, генетичні системні механізми онтогенезу. Ця дисципліна узагальнює знання учнів з хімії, фізики та інших біологічних дисциплін, а також тих дисциплін, які пов язані з біохімією, біофізикою та молекулярною біологією. Аналіз літературних джерел показує, що в педагогічній практиці в основному впроваджуються технології, серед яких можна виділити: особистісно-орієнтоване навчання та виховання, профільне навчання, технологію групової навчальної діяльності, теорію рівневої диференціації навчання, психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів, інформаційні технології, проективне навчання, теорію проблемного навчання, інтерактивні технології, технологію формування творчої особистості, технологію навчання як дослідження, технологію гуманізації педагогічної діяльності, теорію ігрових технологій. Проблема впровадження інноваційних технологій у навчальний процес досліджувалась у працях Поручник Л., Генкал С., Ковальової Т., Шафран О., Дичківської І. [6]. Упровадження нової ідеї, проекту або технології часто наштовхується на різні перешкоди, які названо антиінноваційними бар єрами. До зовнішніх бар єрів належать соціальні (стереотипи мислення педагогічного співтовариства), організаційні (протидія керівних органів освіти втіленню нововведень; відсутність координаційних центрів з розроблення та впровадження педагогічних інновацій), методичні (брак методичного забезпечення нововведення, недостатня поінформованість у галузі педагогічної інноватики), матеріально-технічні (навантаження педагогів, побутові умови, рівень заробітної платні). До основних внутрішніх бар єрів належать психологічні (особистісні), які приховують глибинні особистіснопрофесійні проблеми. Опір нововведенням є поширеним явищем. Він може поставати як пряма відмова від участі в інноваційній діяльності, імітація активності з одночасною демонстрацією того, що нововведення не дає позитивних результатів [7]. Найбільш поширеною в Україні є технологія розвивального навчання (Д. Ельконін, В. Давидов.) Система розвивального навчання передбачає формування активного, самостійного творчого мислення учнів і на цій основі поступового переходу в самостійне навчання. До основних цілей і завдань розвивального навчання за Д. Ельконіним та В. Давидовим належать формування теоретичної свідомості і мислення; передавання дітям не лише знань, вмінь і навичок, а й способів розумових дій; відтворення в навчальній діяльності дітей логіки наукового пізнання [5]. Ідея інтерактивних технологій (О. Пометун, Л. Пироженко) полягає в тому, що процес пізнання відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Інтерактивне навчання це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має на меті створення комфортних умов навчання, за яких учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним сам процес навчання [2]. В своїй практиці педагоги нерідко використовують різні моделі роботи учнів у групах: діалог (спільний пошук групами узгодженого рішення, використовується у класах де навчаються учні більшість з яких має середній рівень навчальних досягнень), синтез думок (пропонується для проведення в класах з достатнім та високим рівнем навчальних досягнень), спільний проект (дозволяє висвітити обрану проблему з різних боків), пошук інформації, акваріум. Проектна технологія навчання (автори: Бабанов К., Гузєєв В., Єрмаков І., Пєхота О.) орієнтує на дієвий спосіб здобуття нових знань у контексті конкретної ситуації та їх використання на практиці. Метод проектів як технологія у сучасних умовах трансформувався у проектну систему організації навчання, за якою учні набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань проектів [2]. Автор Наволокова Н. характеризує цілі й завдання проектної технології у такому аспекті: не тільки передати учням суму знань, а ще й навчити здобувати ці знання самостійно, застосовувати їх для розв язання нових пізнавальних і практичних завдань; сприяти формуванню в учнів комунікативних навичок; прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирання інформації, аналізу з різних точок зору, висування гіпотез, уміння робити висновки [5]. Технологія особистісно-орієнтованого навчання за Якимською І., Савченко О., Подмазіним С. полягає у створенні оптимальних умов для розвитку й становлення особистості як суб єкта діяльності й суспільних відносин, яка будує свою діяльність і стосунки відповідно до стійкої ієрархічної системи гуманістичних і буттєвих особистісних цінностей [5]. Отже, на нашу думку, будь-яка сучасна педагогічна технологія являє собою синтез досягнень педагогічної науки і практики, традиційних елементів минулого досвіду і того, що народжено вчителем-новатором. Сутність педагогічної технології дозволила розробити і впровадити в практику школи предметну технологію використання творчих завдань (технологія ВТЗ), яка є одним із шляхів запровадження особистісноорієнтованого навчання. Концептуальні положення технології ВТЗ орієнтація на учня і вчителя як рівноправних учасників навчально-виховного процесу; використання змісту навчального предмету як засобу виховання і розвитку; диференціація завдання за рівнями складності; творчий характер завдання за змістом, кожне завдання має спонукати до активізації розумової діяльності; створення поля комфортного навчання. Вчитель в технології ВТЗ є головною діючою особою. Вчитель в системі запровадження технології ВТЗ самодостатня, творча особистість, професіонал, головною якістю якого є повага до особистості дитини, до її права на самовизначення, власні думки і позиції. При цьому вчитель постійно звертається до особистого досвіду учня, пам ятаючи, що відповідно до положень особистісно-орієнтованої освіти за І. Якіманською, технологія ВТЗ визначає особистість як мету та фактор освітнього досвіду під час навчання, а свою задачу вбачає в необхідності розкриття природи та умов реалізації особистісно-розвивальних функцій освітнього процесу [1]. Особливе місце біологічної задачі наводять у своєму дослідженні російські методисти-біологи Бруновт Є. П. і Бровкіна Є. Т.: «Біологічною задачею вважають запитання (чому? як? навіщо? і т.д.) або пропозиції (знайдіть, доведіть, встановіть тощо), що вимагає від учня активної розумової діяльності» [1]. Біологічні задачі завжди виконують певну, передбачувану педагогічну роль у навчально-виховному процесі, а саме: активізують розумову діяльність учнів; формують творчу атмосферу пошуку на уроці; створюють позитивний психологічний клімат діалогової педагогіки; стимулюють самоосвіту вчителів і учнів; мотивують пізнання нового на уроці і в позаурочний час; готують юні особистості до сприйняття нестандартних ситуацій і пошуку їх вирішення; виступають гарантом стану успіху для звичайних учнів та досягнення ними високого рівня у навчанні; урізноманітнюють навчально-виховний процес, надаючи йому творчого характеру. Біологічні задачі різновид творчих завдань, спрямовані на активізацію розумової діяльності учнів і передбачають не репродуктивне відтворення навчального матеріалу, а володіння ним. Дуже важливий етап уроку, на якому ми, на жаль, не завжди приділяємо достатньої уваги оцінювання. Головна мета оцінки стимулювання пізнання [1, с. 8]. Окрім усного опитування, вчителі мають практикувати у своїй роботі та інші форми перевірки та врахування знань учнів: розпізнавання запропонованих об єктів, рисунків, таблиць, процесів та явищ, вказаних у таблиці, виявляти закономірності на запропонованих об єктах, повторювати матеріал уроку, монтувати схеми з деталей схем моно- і дигібридного схрещування, розв язувати задачі, виконувати письмові роботи, вправи. Педагоги рекомендують поєднувати нетрадиційні форми та методи перевірки знань з традиційними [10]. Інформаційні технології навчання надають доступ учням до нетрадиційних джерел інформації; створюють можливості для творчої діяльності, формування професійних навиків; можливість реалізувати нові форми та методи навчання. При вивченні біології в школі на сучасному етапі урок не повинен бути обмеженим підручником, класною дошкою та вчителем. Сьогодні набирають темпи комп ютерні технології у викладанні біології. Існує метод навчального проекту, під час якого учні попередньо оз
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks