Науково-технічний збірник PDF

Description
Науково-технічний збірник 104 ятливих умов для залучення в регіон представництв великих міжнародних і загальнонаціональних ЗМІ; спонсорству телепрограм, які відбивають у позитивному ключі різні аспекти

Please download to get full document.

View again

of 8
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Economy & Finance

Publish on:

Views: 47 | Pages: 8

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
Науково-технічний збірник 104 ятливих умов для залучення в регіон представництв великих міжнародних і загальнонаціональних ЗМІ; спонсорству телепрограм, які відбивають у позитивному ключі різні аспекти розвитку або специфіки регіону; створенню офіційного Інтернет-порталу, який представляє регіон. 1.Імідж України і Росії в умовах політичних змін // Сайт «Українська правда» [Електронний ресурс]. Режим доступу: 2.Качинська Н. Політичний імідж держави: структурні та комунікаційні компоненти феномену / Н. Качинська [Електронний ресурс]. Режим доступу: info/journal/ Кондратьева Е.Г. Особенности и проблемы создания и продвижения региональных брендов [Электронный ресурс] / Е.Г. Кондратьева // Вестник Северо-Кавказского гос. техн. ун-та Режим доступа: 4.Оболенцева Л.В. Дослідження організаційно-економічного механізму забезпечення регіонального іміджу // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Економічна серія С Панкрухин А.П. Как приходят к осознанию необходимости маркетинга региона/ Панкрухин А.П. [Электронный ресурс]. Режим доступа: 6.Почепцов Г.Г. Имиджеология / Г.Г. Почепцов. М.: Рефл-бук; Киев: Ваклер, с. 7.Хижняк Л.М. Конструювання іміджу регіону як шлях виходу з соціальноекономічної кризи [Електронний ресурс] / Л.М. Хижняк // Соціальні технології Режим доступу: 8.Черная И.П. Маркетинг имиджа как стратегическое направление территориального маркетинга / И.П. Черная // Маркетинг в России и за рубежом C Щурко О. Чинники формування міжнародного образу держави: принципи класифікацій / О. Щурко [Електронний ресурс]. Режим доступу: info/shchul. Отримано УДК В.В.АБРАМОВ, М.О.СОЛОДУХІНА Харківська національна академія міського господарства СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ ТУРИСТСЬКИХ ПОСЛУГ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ Аналізується стан ринку туристських послуг АР Крим, визначено перспективи його розвитку. Анализируется состояние рынка туристских услуг АР Крым, определены перспективы его развития. An analysis of the tourism market of Crimea and the definition of the prospects for itsdevelopment. Ключові слова: туристський продукт, туристська послуга, туристський ринок, туристський комплекс. 366 Комунальне господарство міст Туристський бізнес у світовій спільноті займає одне з перших місць по прибутковості та значущості для всього співтовариства. В Україні він перебуває на стадії глибокої структурної перебудови, інституційного становлення, формування внутрігалузевих, міжгалузевих та зовнішньоекономічних зв язків, системи державного регулювання туристської діяльності. У цих умовах необхідне визначення сучасного стану та нового вектора розвитку регіональних ринків туристських послуг, їх активної інтеграції в систему світового туристського руху. Проблеми й особливості розвитку туризму, передумови виникнення, принципи функціонування підприємств рекреаційно-туристського комплексу, класифікація їх форм і видів, організація діяльності у ринкових умовах, методологія розробки і реалізації державної та регіональної туристської політики, світовий досвід організації туризму висвітлено в наукових працях таких вітчизняних і зарубіжних учених: І.В. Зорін, В.А. Квартальнов, Т.П. Каверіна, Г.А. Папірян, М.Портер [1-3] та ін. Водночас, питання стосовно сучасних умов функціонування підприємств курортно-туристського господарства не досить повно розглянуто. Існує потреба у поглибленому науковому дослідженні фактичних аспектів формування туристського продукту, виявлення доцільних щодо розвитку регіонального туристського ринку заходів, визначення пріоритетів та окреслення шляхів підвищення ефективності використання рекреаційно-туристського потенціалу регіонів України. Актуальність дослідження ринку туристських послуг та визначення перспектив його розвитку визначена динамічними змінами туристського попиту й пропозиціями і також процесами інтернаціоналізації та інтеграції. Метою дослідження є аналіз стану ринку туристських послуг АР Крим і визначення перспектив його розвитку. Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення наступних завдань: визначення місця туризму в економічній системі держави і регіону; комплексне дослідження в їзного, виїзного та внутрішнього туризму в регіоні; аналіз та оцінка інфраструктурного забезпечення туристського ринку регіону; визначення пріоритетних напрямків розвитку регіонального туристського ринку; визначення економічних та правових передумов активізації туризму та розробка інструментів підвищення ефективності туризму в 367 Науково-технічний збірник 104 регіоні. Об єкт дослідження процеси функціонування туристського ринку в Автономній Республіці Крим. Предмет дослідження результати функціонування курортнотуристського комплексу і механізми активізації туризму в регіоні. Теоретичну та методологічну основу дослідження становлять положення сучасної економічної теорії, праці вітчизняних та зарубіжних учених з проблем ринкової та регіональної економіки, розвитку туристського ринку регіону, його елементів і механізмів управління. У процесі дослідження для вирішення поставлених завдань використані загальнонаукові методи: економіко-статистичні методи, порівняння (при аналізі соціально-економічних передумов, можливостей і мотивів розвитку туристського ринку у АРК та визначенні пріоритетних напрямків рекреаційно-туристської діяльності). Крим має у своєму розпорядженні істотні рекреаційні можливості, в основі яких лежить вигідне географічне положення, унікальні природні лікувальні ресурси, багата історична і культурна спадщина. Близько 30% рекреаційних ресурсів України сконцентровано в Криму, і це при тому, що площа регіону складає всього 4,3% території країни. В Криму понад 500 пляжів, 5 ландшафтних зон, 3 кліматичні зони, 23 озера з лікувальними грязями, 23 розвіданих джерела мінеральної води [4]. Проте, велика частина цих можливостей в даний час не розвивається і не використовується повністю. Впродовж рр. АР Крим займає одне з провідних місць у туристському бізнесі України (друге за рейтингом) щодо обслуговування іноземних і вітчизняних туристів, екскурсантів, а також за об'- ємами надаваних туристичних послуг. В середньому 5-6 млн. туристів щорічно прибувають до Криму (у 2010 р. 5,7 млн. осіб) (таблиця). Туристська галузь в автономії є пріоритетною, частка платежів до бюджету від курортних регіонів складають 47% всіх надходжень по Криму. Збір платежів до бюджетів усіх рівнів від курортних регіонів у 2010 р. склав 2407,1 млн. грн., що більше ніж у 2009 р. на 378,7 млн. грн., або на 18,7%. Збір платежів до бюджету від підприємств санаторно-курортного і туристського комплексів в 2010 р. склав 320,6 млн. грн., що більше ніж у 2009 р. на 49,9 млн. грн., або на 18,4% (таблиця). У санаторно-курортному і туристському комплексі Автономії зайнято понад 40 тис. чол. [4]. Найважливіші показники, що характеризують роботу підприємств рекреаційного комплексу АРК за рр., наведено в таблиці. 368 Комунальне господарство міст Основні показники, що характеризують роботу підприємств рекреаційного комплексу АРК за рр. п/п Показники 2009 р р. 1 Кількість зареєстрованих санаторнокурортних установ і туристських підприємств, що мають власну базу розміщення 2 Кількість суб'єктів туристської діяльності, що мають право на здійснення туроператорської і турагентської діяльності 3 Об'єм реалізації всіх видів послуг (у цінах, що діють), млн. грн. 4 Збір платежів до бюджетів всіх рівнів від курортних регіонів, млн. грн. 5 Збір платежів до бюджету від підприємств санаторно-курортного і туристичного комплексів, млн. грн. 6 Чисельність тих, що працюють в санаторно-курортних (оздоровчих) установах і на туристських підприємствах, тис. чол. 7 Кількість відпочиваючих всього, млн. чол. Зокрема 7.1 Чисельність організованих відпочиваючих, млн. чол. 7.2 Чисельність неорганізованих відпочиваючих, млн. чол. Відхилення 2010 р. до 2009 р. + (-) % ,1 3662,7 4328, ,0 18,2 2028,4 2407, ,7 18,7 270,7 320,6 + 49,9 18,4 42,0 44, ,8 5,02 5,72 + 0,7 13,9 1,07 1,16 + 0,09 8,4 3,95 4,56 + 0,61 15,4 Кількість зареєстрованих санаторно-курортних установ і туристських підприємств, що мають власну базу розміщення в 2010 р. порівняно з 2009 р. залишилась незмінною і склала 656 од. Кількість суб'єктів туристської діяльності, що мають право на здійснення туроператорської і турагентської діяльності в 2010 р. збільшилося на 4,1%, або на 24 суб'єкти. Об'єм реалізації всіх видів послуг в 2010 р. зріс порівняно з 2009р. на 666,0 млн. грн. (у цінах, що діють), або на 18,2%. У 2010 р. в Криму відпочили 5,72 млн. чоловік, що більше ніж у 2009 р. на 0,7 млн. чол., або на 13,9%. У 2010 р. санаторно-курортні установи і туристські підприємства, розташовані на території Автономної Республіки Крим, становили комплекс, до якого входили 656 об'єктів. Санаторії в основному зосереджені на Південному березі Криму і курорті Євпаторія. Із загальної 369 Науково-технічний збірник 104 кількості підприємств комплексу тільки 256 призначені для цілорічного функціонування, 400 сезонні, що складає 62,0%. На території АРК функціонують здравниці, що відносяться до власності інших держав (Узбекистану, Білорусі, Російської Федерації). Основним засобом розміщення традиційно є санаторно-курортні установи (553 об'єкти) довготривалого мешкання, розраховані на 119,5 тис. місць; у м.севастополі налічується близько 200 об'єктів на 13,3 тис. місць. Основна ємкість санаторіїв зосереджена в районі Великої Ялти і Саксько-Євпаторійської групи курортів, пансіонати набули поширення в містах Алушта, Ялта, Судак, Феодосія, на узбережжі Сімферопольського і Бахчисарайського районів. У районах нового освоєння провідним типом підприємств стають бази відпочинку. Коефіцієнт завантаження установ санаторно-курортного комплексу АР Крим протягом останніх п'яти років мав негативну динаміку: якщо в 2005 р. він складав 65,1%, то в 2010 р. зменшився до 58,2%. У сезони рр. був затребуваний відпочинок в приватному секторі (рис.1). 2005р 13,8 45 2,6 26,7 10,2 1,7 2006р 14,8 44,2 1,8 27,1 11,8 0,3 2007р 15,2 45,4 1,5 26,2 11,5 0,3 2008р 14,6 45,2 1,3 34,3 4,5 0,1 2009р 15,9 41,9 1,3 35,8 4,9 0,2 0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100% гостиниці Приватні міста розміщення турбази, молодіжні табори санатории, пансіонати з лікуванням бази відпочинку кемпінги, мотелі Рис.1 Зміна структури розміщення туристів, що відвідали АРК в рр., % З кінця 1990-х і початку 2000-х років структура здравниць зазнавала змін, пов'язаних з ослабленням лікувальної функції курортів і посиленням оздоровчої і розважальної функцій. У Криму зберігає свою актуальність проблема сезонності функціонування більшості структурних підрозділів туристсько-рекреаційного комплексу (середній коефіцієнт сезонності по Криму 0,45) [5]. Основною причиною відвідувань Криму залишається відпочинок. 370 Комунальне господарство міст Різке скорочення мотивації туристів відбулося в секторі спортивного туризму: частка туристів, що прибувають із спортивно-оздоровчими цілями, впала з 8,1% у 2002 р. до 3,4% у 2008 р. Основними причинами з'явилася повна відсутність крупних спортивних подій; моральне старіння інфраструктури в гірничо-лісовій зоні Криму; невисока прибутковість активного туризму при значній складності в організації [5]. Туристське і екскурсійне обслуговування в АР Крим здійснюють 608 суб'єктів підприємництва, в тому числі 190 туроператорів. Майже 90% туристських підприємств зосереджено в п'яти кримських мі
Related Search
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks