Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ - PDF

Description
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ«ІСТОРІЯ УКРАЇНИ» ТА ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ

Please download to get full document.

View again

of 27
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Books - Non-fiction

Publish on:

Views: 24 | Pages: 27

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ«ІСТОРІЯ УКРАЇНИ» ТА ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ ВСІХ НАПРЯМІВ ПІДГОТОВКИ Вінниця ВНТУ Методичні вказівки до вивчення курсу «Історія України» та тематика контрольних робіт для студентів заочної форми навчання всіх напрямів підготовки. / Уклад. А. І. Безуглий, А. Б. Пономаренко Вінниця: ВНТУ, с. Методичні вказівки призначені для студентів першого курсу всіх бакалаврських напрямів заочної форми навчання. Мета: допомогти студентам отримати ґрунтовні знання з історії України. Укладачі: Андрій Іванович Безуглий Алла Борисівна Пономаренко Редактор В. Дружиніна Kоректор З. Поліщук Відповідальний за випуск В. О. Корнієнко 2 ВСТУП В умовах становлення України як суверенної демократичної держави курс Історія України є одним із фундаментальних в системі підготовки спеціалістів будь-якого профілю, оскільки він є світоглядним і відіграє важливу роль у формуванні національної самосвідомості і національного самопізнання, вихованні патріотизму, моральності, працьовитості, інших високих рис людської особистості. Програма курсу передбачає вивчення процесів формування українського етносу, його генезису, етапів становлення державності, методів і форм боротьби за її збереження і розвиток. Курс Історія України знайомить студентів із значним внеском українського народу у розвиток світової цивілізації. Основною метою вивчення курсу є: розширення і систематизація наявних історичних знань, піднесення їх до наукового рівня; ознайомлення з джерельною базою, історіографією, системою спеціальних наукових дисциплін, методологією історичної науки, новими концепціями і підходами до висвітлення історичних проблем; осмислення історії України з нових позицій, повернення із забуття ряду подій, явищ, осіб, героїчних вчинків наших предків, правди про захисників, будівничих, духовних просвітників рідної землі; допомога студентам у написанні контрольних робіт з історії України. Мета, поставлена перед собою авторами, визначає і структуру методичних рекомендацій. Вони містять: тематику та сітку годин курсу; стислий теоретичний матеріал з кожної теми семінарського заняття, де висвітлені ключові моменти теми, показані причини, зміст та наслідки найважливіших подій даного періоду, сформульовані висновки; методичні рекомендації щодо написання контрольних робіт; тематику контрольних робіт та плани до них; списки літератури, рекомендованої до використання при підготовці з тієї чи іншої теми. Успіхів Вам та натхнення у вивченні курсу «Історія України». 3 ТЕМАТИКА ТА СІТКА ГОДИН КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ» (заочна форма навчання) Програмна тематика курсу Кількість годин Лекції Семінари І. Киівська Русь. Феодальна роздрібненість. Литовсько-польська 2 доба української історії. 1. Київська Русь та її місце в історії українського 2 народу. ІІ. Національно-визвольна війна українського народу 2 середини XVII ст. 2. Боротьба українського народу за національне визволення 2 (середина XVII ст.) ІІІ. Українська національно-демократична революція років. 3. Україна в роки національно-демократичної революції 2 ( рр.). IV. 4. Україна в роки Другої світової війни. 2 2 V. Економічний, соціально-політичний та культурний 2 розвиток України у другій половині 40-х на початку 90-х років. VI. Національно-державне відродження українського 2 народу. Всього з курсу 12 8 Основна література, рекомендована до всіх контрольних робіт 1. Базильчук Г. К. Словник-довідник з історії / Базильчук Г. К. К. : Міжрегіон. акад. упр. персоналом, с. 2. Білоцерківський В. Я. Історія України : навчальний посібник / Білоцерківський В. Я. К. : Центр навчальної літератури, c. 3. Бойко О. Історія України: Посібник / Бойко О. К. : Академвидав, с. (Альма-матер). 4. Горєлов М. Цивілізаційна історія України / М. Горєлов, О. Моця. К. : ТОВ УВПК «ЕксОб», с. 5. Грушевський М. Ілюстрована історія України з додатками та доповненнями / Грушевський М. Донецьк : ТОВ «БАО», с. 6. Грушевський М. С. Історія України Руси : [в 11 т., 12 кн.] / Грушевський М. С. К. : Наук. думка, (Пам ятки іст. думки України). 4 7. Дашкевич Я. Постаті : Нариси про діячів історії, політики, культури / Дашкевич Я. Львів : Піраміда, с. 8. Дорошенко Д. Нарис історії України : [в 2 т.] / Дмитро Дорошенко. К. : Глобус, Економічна історія України : Історико-економічне дослідження : в 2 т. / [ред. рада: В. М. Литвин (голова), Г. В. Боряк, В. М. Геєць та ін.; відп. ред. В. А. Смолій]. К. : Ніка-Центр, Єфименко О. Історія України та її народу / Єфименко О. К. : Мистецтво, с. 11. Історія України / [керівник авт. кол. Ю. Зайцев]. Львів : Світ, с. 12. Історія України : навчально-методичний посібник для семінарських занять / [ за ред. В. М. Литвина]. К. : Знання-Прес, с. 13. Історія України : нове бачення / [В. Ф. Верстюк, О. В. Гарань та ін.; під ред. В. А. Смолія]. К. : «Альтернативи», с. 14. Історія українського козацтва : нариси : в 2 т. / [редкол.: В. А. Смолій та ін]. К. : Києво-Могилянська академія, Т с. 15. Новий довідник : Історія України / [упоряд.: С. Крупчан, Т. Крупчан, О. Скопненко, О. Іванюк]. 2-ге вид. К. : ТОВ «КАЗКА», с. 16. Політична історія України : навчальний посібник / [за ред. В. І. Танцюри]. К. : Академвидав, с. 17. Полонська-Василенко Н. Історія України : в 2 т. / Н. Полонська- Василенко. К. : Либідь, с. 18. Реєнт О. П. Історія України у схемах і таблицях : навч. посіб. для вузів і шкіл / О. П. Реєнт, В. М. Шевченко. К., с. 19. Світлична В. Історія України : навчальний посіб. / Світлична В. К. : Каравела, с. 20. Семененко В. І. Історія України з прадавніх часів до сьогодення / В. І. Семененко, Л. О. Радченко. Х. : Торсінг, с. 21. Субтельний О. Україна: історія / Субтельний О; [пер. з англ. Ю. Шевчука]. 3-тє вид., перероб. і доп. К. : Либідь, с. 22. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України / Яковенко Н. К. : Критика, с. 23. Яцюк М. В. Історія України: словник довідник / Яцюк М. В. Х. : ХНАМГ, с. 5 ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇХ ПІДГОТОВКИ ТЕМА 1 Київська Русь та її місце в історії українського народу. Галицько-Волинське князівство 1. Східні слов'яни: походження, розселення, суспільна організація, матеріальна та духовна культура. 2. Утворення, політичний розвиток та причини занепаду Давньоруської держави. 3. Галицько-Волинське князівство (ХІІ перша половина ХІІІ ст.) : Роман Мстиславич, Данило Галицький. 1. Баран В. Д. Історичні витоки українського народу / В. Д. Баран, Я. В. Баран. К. : Генеза, с. 2. Головко О. Б. Корона Данила Галицького: Волинь і Галичина в державно-політичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього та класичного середньовіччя / Головко О. Б. К. : Стилос, с. 3. Княжа доба: історія і культура / [відп. ред. Л. Войтович]. Львів : Ін-т українознавства ім. І. Крип якевича НАН України, Вип с. 4. Котляр М. Ф. «Вещий» Олег в історичній пам яті / М. Ф. Котляр // Український історичний журнал С Котляр М. Ф. Князі ізгої та удільна роздробленість на Русі / М. Ф. Котляр // Український історичний журнал С Ричка В. Володимир Святий в історичній пам яті / Ричка В. К. : Скіф, с. 7. Ричка В. М. Візантійські походи київських князів в історичній пам яті східного слов янства / В. М. Ричка // Український історичний журнал С Ричка В. «Вся королевская рать»: (Влада Київської Русі) / Ричка В. К. : Ін-т історії України НАН України, с. 9. Толочко П. П. Ярослав Мудрий / Толочко П. П. К. : АДЕФ-Украина, с. 10. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України / Яковенко Н. 2-ге вид., перероб. та розшир. К. : Критика, с. 6 Розглядаючи перше питання, варто зазначити, що єдиного погляду щодо походження слов ян немає. Формування слов янського етносу на території сучасної України відбувалося поетапно і тривало довгий час. Давні автори називали слов ян венедами, антами та склавинами. Відомий літопис «Повість минулих літ» подає назви східнослов янських племен поляни, древляни, уличі, тиверці, волиняни, сіверяни, дуліби, білі хорвати. У VІ VIII ст. ці племена поступово об'єднуються в союзи, які стають державними об'єднаннями князівствами. Вони й послужили основою для створення великої ранньофеодальної слов'янської держави Київської Русі. Розкриваючи передумови виникнення держави у східних слов'ян, варто виділити: зручне географічне розташування; створення союзів племен (найбільший союз полян); перетворення Подніпров я на економічний центр руських земель; утворення чіткого кордону розселення слов ян; подальший розвиток ремісництва, торгівлі, землеробства, скотарства; соціальне розшарування суспільства; формування класу великих землевласників земельної аристократії; заснування та забудова міст; виникнення нових соціальних відносин феодальних. Висвітлюючи друге питання можна виділити такі основні періоди в історії Київської держави: 1. Період становлення і розвитку Давньоруської держави. Значне розширення меж Русі. Розвиток феодальних виробничих відносин (друга половина ІХ кінець Х ст.). 2. Період розквіту Київської Русі. Зміцнення державного управління. Завершення об єднання племен східних слов'ян навколо Києва (кінець Х середина ХІ ст.). 3. Період феодальної роздробленості та занепаду Давньоруської держави. (друга половина ХІ ХІІІ ст.). У процесі формування феодальних відносин виділилися окремі суспільні верстви: Великий князь руський володар усієї землі й держави; залежні від нього світлі князі та бояри; дрібніші феодали, які перебували у залежності від них. Далі йшли селяни-виробники. Основною категорією населення були феодально залежні селяни. Існували різні ступені залежності: селяни-закупи, які відробляли свої борги, та селяни-рядовичі, які укладали ряд (договір). Крім залежних селян була ще одна категорія залежних людей дворова челядь, раби або холопи. Необхідно підкреслити, що існувала й зовнішня загроза для кордонів Київської Русі кочові племена (хозари, печеніги, половці) та західні сусіди. Великої шкоди політичному, суспільному, економічному та культурному процесам в середині ХІІІ ст. завдала монголо-татарська навала. 7 Починаючи з XI ст. Русь вступила в період феодальної роздробленості. Причини її корінилися у: виробничих і суспільних відносинах, які розвивалися на базі піднесення продуктивних сил у сільському господарстві й ремеслі; прагненні князів до поширення своєї влади; сепаратизмі окремих земель; відсутності чіткого механізму передачі влади; нерозвиненості засобів комунікації, слабкому управлінні та контролі над територіями; відсутності сильного, харизматичного лідера; великій кількості претендентів на княжий престол. Висвітлюючи третє питання, важливо показати, що в першій половині ХІІІ ст. у Південно-Західній Русі підноситься Галицько-Волинське князівство. За князювання Романа Мстиславича землі Галичини і Волині були об єднані у єдине Галицько-Волинське князівство, яке за короткий час досягло великої могутності та впливу. Данило Галицький продовжив політику свого батька, спрямовану на об'єднання земель Південно-Західної Русі. На жаль, процеси централізації та політичного піднесення були перервані монголо-татарською навалою. При розгляді політичного ладу Галицько-Волинського князівства необхідно підкреслити, що державна влада належала великому князю, який опир
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks