МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МИСТЕЦТВ ІМЕНІ І. П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО. ВАЩЕНКО Олена Вікторівна - PDF

Description
МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МИСТЕЦТВ ІМЕНІ І. П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО ВАЩЕНКО Олена Вікторівна УДК :785.7(47) 19 КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНА МУЗИКА А. ШНІТКЕ: ПРИНЦИПИ

Please download to get full document.

View again

of 19
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Entertainment

Publish on:

Views: 104 | Pages: 19

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МИСТЕЦТВ ІМЕНІ І. П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО ВАЩЕНКО Олена Вікторівна УДК :785.7(47) 19 КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНА МУЗИКА А. ШНІТКЕ: ПРИНЦИПИ КОМПОЗИТОРСЬКОГО МИСЛЕННЯ Спеціальність Музичне мистецтво АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства Харків 2016 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано в Харківському національному університеті мистецтв імені І. П. Котляревського Міністерства культури України. Науковий керівник: кандидат мистецтвознавства, доцент Анфілова Світлана Генадіївна, Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, доцент кафедри історії української та зарубіжної музики Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор Самойленко Олександра Іванівна Одеська державна музична академія імені А. В. Нєжданової, проректор з наукової роботи кандидат мистецтвознавства, професор Коханик Ірина Миколаївна Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, завідувач кафедри теорії музики Захист відбудеться «26» грудня 2016 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К у Харківському національному університеті мистецтв імені І. П. Котляревського за адресою: 61003, м. Харків, майдан Конституції,11/13. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського за адресою: 61003, м. Харків, майдан Конституції, 11/13. Автореферат розісланий «18» листопада 2016 року. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат мистецтвознавства, доцент Чернявська М. С. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Вивчення спадщини А. Шнитке сьогодні виходить на новий етап, про що можна судити з низки останніх музикознавчих праць К. Акішиної, О. Демченка, О. Чигарьової, де виявляється тенденція до масштабних узагальнень, прагнення представити творчість А. Шнітке як «єдиний текст» (О. Чигарьова); залучення значного масиву творів композитора, раніше позбавлених уваги музикознавців; висунення понять «стильових констант» (О. Чигарева), «концептів» (О. Демченко), «семантики емоцій» (К. Акішина), що сприяють виявленню стрижневих ідей музичних задумів композитора. Продовжує цю лінію і дане дослідження, зосереджуючись на узагальнюючій категорії, однак, на відміну від попередніх праць, в центрі уваги опиняється проблема композиторського мислення А. Шнітке, що ще не набула спеціальної розбудови. Мислення, певною мірою виступаючи в даній роботі альтернативою іншому інтегруючому поняттю «стиль», разом з тим не виключає останнього. Обидві категорії знаходять своє місце в системі композиторської творчості, займаючи найбільш високі позиції в його ієрархії. В той же час, використання мислення як стрижневого поняття, на відміну від стилю, дозволяє уникнути ситуацій «термінологічного дискомфорту», викликаних, по-перше, складністю взаємовідносин полістилістики як техніки і одиничного стилю як її операнда; по-друге, суперечливим статусом терміну «полістилістика»; по-третє різновекторністю стильових проявів постмодерністського мислення, ключового для даної роботи, що реалізується в широкій амплітуді індивідуальних стилів. Не випадково в науковій літературі фактично не використовується словосполучення «постмодерністський стиль», тоді як «постмодерністське мислення» стало широко вживаним фразеологізмом. Більше того, поняття «мислення» може включати як різні типи логіки (дедуктивної, індуктивної, ігрової), так і принципи діалогізму, «двополюсності», установки (зокрема на деперсоналізацію та заперечення творчого «Я»), що забезпечує йому високий рівень універсальності. Це свідчить про гнучкість і широту цього поняття, здатного до охоплення різноманітних проявів творчих інтенцій композитора, починаючи від вибору музичної мови, жанру і закінчуючи індивідуальним концептуальним рішенням. Заслуговує уваги і той факт, що перехід до узагальнюючої фази в «шніткознавстві» створює ілюзію вивченості творчості композитора, хоча в ній і до сьогоднішнього дня залишаються певні музикознавські «лакуни», що вимагають заповнення. До таких, зокрема, слід віднести сферу камерно-інструментальної музики, яка, на відміну від симфонічної творчості (роботи Д. Тиби, В. Бараш, Т. Урбах), не ставала об'єктом спеціального дослідження. Єдиний виняток становить дисертація О. Захарової, яка розглядає принцип діалогу на матеріалі значного числа ансамблів композитора за участю фортепіано, органу, клавесина, тоді як інші роботи мають переважно фрагментарний характер. В результаті камерно-інструментальна музика А. Шнітке виявляється дослідженою нерівномірно. Так, на фоні Другої скрипкової сонати, Першого струнного квартету, «Moz-Art», майже не вивченими видаються Нульова і Третя скрипкові, три фортепіанні, Друга віолончельна сонати, ряд п єс-«присвят» «Вітальне рондо», «Мадригал пам яті Олега Кагана», «До 90- річчя Альфреда Шлеє», а також твори для семи інструменталістів «Септет» і «3х7». Ця дисертаційна робота спрямована на компенсацію існуючої фрагментарності аналітичних спостережень, оскільки містить спробу осягнути масштабні жанрові групи творів і розглянути їх в контексті принципів композиторського мислення, виявити спільність опусів, що розрізняються як за жанровими орієнтирами, так і за часом створення, і дати уявлення про різні сторони камерно-інструментальної творчості композитора, що і визначає актуальність запропонованої теми. Зв язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом науково-дослідної та методичної роботи Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського та відповідає комплексній темі кафедри історії української та зарубіжної музики «Класична та сучасна композиторська і виконавська творчість у науковому просторі історичного музикознавства» на рр. (протокол 2 від р.). Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради ХДУМ імені І. П. Котляревського (протокол 4 від р.). Мета дослідження полягає у виявленні принципів композиторського мислення А. Шнітке в камерно-інструментальній музиці. Композиторське мислення в дослідженні розуміється як механізм відбору жанру, стилю, техніки, що керується рядом принципів, для створення художньої концепції. В роботі пропонується висунути наступні завдання: розглянути існуючі в музикознавчих працях уявлення про категорію музичного мислення і дати їм оцінку; аргументувати позицію звернення до поняття мислення в контексті творчості А. Шнітке й уточнити його зміст; намітити шляхи координації понять стилю і композиторського мислення, а також їх співвідношення в умовах індивідуальної композиторської творчості; диференціювати і систематизувати принципи композиторського мислення А. Шнітке; узагальнити відомості, наявні в науковій і музично-критичній літературі про камерно-інструментальну музику А. Шнітке; дослідити особливості взаємодії жанрової традиції і технік письма ХХ ст. в смичкових квартетах і скрипкових, віолончельних і фортепіанних сонатах А. Шнітке; виявити риси еволюції жанру сонати в творчості А. Шнітке; визначити характер взаємодії особи композитора і адресата в п єсахприсвятах; розкрити жанрові і композиційно-драматургічні витоки різнотембрових ансамблів; підсумувати спостереження про принципи композиторського мислення в різних камерно-інструментальних жанрах. Об єкт дослідження камерно-інструментальна музика А. Шнітке. Предмет принципи композиторського мислення в камерно-інструментальній творчості А. Шнітке. Матеріалом дослідження обрані камерно-інструментальні твори А Шнітке (всього 31), що утворюють певні жанрові підгрупи: чотири смичкових квартети (1966, 1980, 1983, 1989); дев ять сонат чотири скрипкові (1955, 1963, 1968, 1994), дві віолончельні (1978, 1994), три фортепіанні ( , 1990, 1992); дві програмні сюїти, у зв язку з особливостями циклічної структури поміщені в розділ, де аналізуються сонати «Сюїта в старовинному стилі» для скрипки з фортепіано (1972); «Афоризми» для фортепіано (1990); п єси-«присвяти» «Канон пам яті І. Стравінського» для струнного квартету (1971), «Вітальне рондо» для скрипки і фортепіано (1973), «Прелюдія пам яті Д. Шостаковича» (1975), «Moz-Art» для двох скрипок (версія 1976 г.), «Присвята Стравінському, Прокоф єву, Шостаковичу» для фортепіано в 6 рук (1979), «A Paganini» для скрипки соло (1982), «Klingende Buchstaben» для віолончелі соло (1988), «Мадригал» пам яті Олега Кагана для скрипки соло (1990), «Lebenslauf», «До 90-річчяАльфреда Шлеє» для альта соло (1991); різнотемброві ансамблі «Діалог» для віолончелі та семи інструменталістів (1965), «Серенада» для скрипки, кларнета, контрабаса і ударних (1968), «Гімни» для камерного ансамблю ( ), «Септет» для флейти, двох кларнетів, скрипки, альта, віолончелі, клавесина, органа (1982), «3х7» для кларнету, валторни, тромбона, клавесина, скрипки, віолончелі, контрабаса (1989), «Shall und Hall» для тромбона й органу (1983). Не увійшли до аналітичних нарисів, проте послужили ґрунтом для ряду узагальнень твори А. Шнітке, що не утворюють жанрових груп, Фортепіанний квінтет (1972), Смичкове тріо (1985); деякі п єси для солюючих інструментів Варіації на один акорд (1965), «Імпровізація» для віолончелі соло (1994), дві програмні «тихі п єси» «Stille Nacht» (1978) і «Stille Musik» (1979). У свою чергу принципи роботи по моделі, а також спільність творчих завдань з іншими авторами, пошук схожості або індивідуальності задуму того або іншого твору, вимагали залучення додаткового матеріалу: «Питання, що залишилося без відповіді» Ч. Айвза (1908), «Канон пам'яті І. Стравінського» Б. Блахера (1971), «Канон пам'яті І. Стравінського» Е. Денисова (1971), Концерт для віолончелі з оркестром В. Лютославського (1970), «Септет» І. Стравінського, «Місячний П єро» А. Шенберга (1912), Восьмий смичковий квартет, «Афоризми» Д. Шостаковича (1927), не враховуючи опусів, розглядання яких було обумовлено аналізом контексту жанрової традиції ХХ століття. Методологія дослідження основана на принципі історизму, що передбачує розгляд художніх явищ в контексті загальних тенденцій розвитку жанру, музичних напрямків та стилів. Необхідність повноти розкриття даного процесу потребує залучення методів інтонаційно-драматургічного та жанрово-стильового аналізу. Суттєву роль у виявленні загальних композиційних принципів творів відграє порівняльний аналіз. Теоретичну базу роботи складають праці, присвячені: категорії мислення в філософії, психології, педагогіці Б. Зейгарник, Д. Кірноса, О. Лілова, С. Петрушина, Н. Скурту, О. Спіркіна, Г. Шерозії, В. Шинкарчука; проблемі стилю, в тому числі індивідуального стилю в контексті постмодернізму В. Грачева, Т. Гуменюк, І. Коханик, О. Кузнєцової, В. Медушевського, М. Михайлова, С. Скребкова, Д. Уеллса (D. Wells); питанню музичного мислення та його типів О. Алкон, М. Арановського, збірки статей під редакцією М. Арановського (1974; 2007), В. Валькової, Г. Єлістратової, С. Кузанова, Л. Крилової, С. Петрикова, І. Пясковського, Т. Шелупахіної, Дж. Левінсона (J. Levinsson), Б. Неттла (B. Nettl); ігровій логіці в музиці Д. Варламова, О. Лебедєва, Є. Назайкінського; постмодернізму та специфіці постмодерністського музичного мислення А. Амрахової, С. Ано
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks