ЛЮДИНА, ЯКА БУЛА ТЕАТРОМ - PDF

Description
О. Василишин. Людина, яка була театром ЛЮДИНА, ЯКА БУЛА ТЕАТРОМ Ольга Василишин У статті висвітлено експозиційне поповнення музею-садиби Леся Курбаса, з 'ясовано внесок окремих діячів у його створення,

Please download to get full document.

View again

of 14
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Reviews

Publish on:

Views: 13 | Pages: 14

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
О. Василишин. Людина, яка була театром ЛЮДИНА, ЯКА БУЛА ТЕАТРОМ Ольга Василишин У статті висвітлено експозиційне поповнення музею-садиби Леся Курбаса, з 'ясовано внесок окремих діячів у його створення, проаналізовано документальний матеріал про життя та творчість режисера, педагога, видатного діяча українського і світового театрального мистецтва Леся (Олександра Степановича) Курбаса. Ключові слова: музей, Лесь Курбас, театр, Березіль, Кийдрамте. Наша Тернопільщина - театральний край, щедрий на таланти і багатий традиціями. Тут народилася геніальна співачка Соломія Крушельницька, якій аплодували в багатьох країнах світу, звідси пішли у життєву дорогу великі майстри сцени: М ар ян Крушельницький, Катерина Рубчакова, Йосип Гірняк, Микола Бенцаль, Софія Стадникова, Януарій Бортник, Ганна Юрчакова, Ярослав Геляс, Михайло Форгель. З нашим краєм тісно пов язані життя і діяльність Амвросія Бучми, Йосипа Стадника, Володимира Грипича, Павла Загребельного і багатьох інших знаних митців. Лесь Курбас увійшов в історію мистецтва як театральний реформатор, режисер театру і кіно, як талановитий актор і драматург, теоретик, педагог, поліглот і перекладач, сценічний діяч і театральний філософ. Він стрімко увірвався до когорти найславетніших театралів, і по праву зайняв своє місце серед них. Народився Лесь Курбас 25 лютого 1887 р. в м. Самборі на Львівщині, в родині відомих галицьких акторів Ванди та Степана Курбасів (сценічний псевдонім - Яновичі), які гастролювали із Львівським театром товариства «Руська бесіда». Дитячі та юнацькі роки Лесь Курбас Леся Збірник праць Н ТШ. Т.8 пройшли в с. Старий Скалат, що у Пїдволочиському районі, у дідуся Пилипа Івановича Курбаса - священика місцевої церкви, та бабу-, сі Осипи Григорівни. На будинку, де нині музей-садиба Л.Курбаса, встановлено дві меморіальні дошки на честь батька Леся - Степана Яновича (Курбаса) та Леся Курбаса, який проживав тут упродовж рр. та рр. Чверть століття життя і творчої діяльності Леся Курбаса пов язані із нашим краєм. Тут він здобув перші ази освіти, навчався у Тернопільській українській гімназії ( рр.), а згодом у Віденському ( рр.) [6, с ] та Львівському ( рр.) [6, с ] університетах. Висоти, які досяг Л. Курбас, повторити непросто. То була справді геніальна людина. Переглядаючи творчий шлях Леся Курбаса, кожен раз повторюєш подумки: «Вперше, вперше, вперше...». Він уперше в Тернополі у 1915 р. заснував стаціонарний драматичний театр «Тернопільські театральні вечори», у Києві в 1917 р. створив «Молодий театр», у 1919 р. організував театр української опери «Української музичної драми», у 1920 р. заснував перший український мандрівний театр «Кийдрамте», а у 1922 р. організував велетенське за своїм розмахом «Мистецьке об єднання «Березіль», в якому виховав цілу плеяду акторів і режисерів. Внесок Л. Курбаса у розвиток українського театру важко переоцінити. Проте в умовах тогочасного тоталітарного режиму режисер зазнав жорстоких репресій і поневірянь. Л. Курбас належить до покоління так званого «розстріляного відродження», його життєвий шлях ознаменувався трагічним і передчасним завершенням. Л. Курбаса розстріляно 3 листопада 1937 р. в Карелії, в лісі, недалеко М едвежегорська - столиці Біломор-Балтійського каналу ім. Й. Сталіна, в урочищі «Сандармох». У сталінський час ім я Леся Курбаса було піддано забуттю. Проте з кінця 1960-х рр. на шпальтах газет його ім я з явилося у списках реабілітованих. О. Василишин. Людина, яка була театром 1. Створення Меморіального музею-садиби JI. Курбаса Повернення спадщини Леся Курбаса відбулося наприкінці 1980-х pp. До 100-річчя від дня його народження, за рішенням ЮНЕСКО, відбулись масштабні святкування у всьому світі. Напередодні цієї дати - 19 лютого 1987 p., було відкрито меморіальний музей-садибу Леся Курбаса в с. Старий Скалат. Зазначимо, що ідея створення музею-садиби виникла задовго до ювілею з дня народження Л. Курбаса. У витоків його створення стояли директор Тернопільського обласного краєзнавчого музею В. А. Лавренюк, старший науковий працівник - І. П. Герета та інші науковці музею, перед якими постало складне завдання збору експонатів, коштів, звільнення будинку під музей. Будинок, в якому жила родина Курбасів і який багато років займали різні організації, зберігся у хорошому стані. Працівники Тернопільського краєзнавчого музею більше як два десятки років проводили інтенсивну пошукову роботу: вивчали архівні матеріали, періодичні видання pp. XX ст., листувалися з колишніми акторами «Березоля» та інших театрів. Допомогу майбутньому музею надали свого часу колишній актор і режисер театру «Березіль», народний артист СРСР В. С. Василько (Міляєв) та його дружин а - Ю. М. Розумовська. В. Василько один із перших, хто почав вивчати спадщину свого вчителя, став ініціатором вшанування його пам яті. Значну роль у його становленні музею відіграло подружжя - автор першої кандидатської дисертації про Л. Курбаса Н. М. Корнієнко та її чоловік - головний режисер Київського молодіжного театру Л. С. Танюк. Сприяли створенню музею колишні актори театрів Леся Курбаса: Чистякова В. М. - народна артистка УРСР, дружина Л. Курбаса, Збірник праць НТ111. Т.8 Лесь Сердюк - народний артист СРСР, Софія Федорцева - народна артистка УРСР, Роман Черкашин - заслужений артист УРСР та його дружина; акторка - Юлія Фоміна, а також Ганна Бабіївна, Ганна Бегічева та ін. Проте особлива заслуга у відкритті музею-садиби Леся Курбаса належить тернопільським музейникам В. Лавренюку та автору експозиції І. Ґереті. «Музей, можна сказати, експериментальний, адже ми мислили його не тільки як джерело пам яті про Леся Курбаса, але й як живе вогнище театральної культури. Намагалися відтворити не лише новаторський пошук режисера, а й широке уявлення про зародження, становлення і розквіт українського театру. Експеримент торкнувся і художнього оформлення експозиції - кожна її частина має свій стиль, несе дух певного відтінку часу... Перед нами стояло складне завдання - створити цілісну, гармонійну експозицію, в якій показані різночасові та різностильові театри», - так про музей сказав автор експозицій [2, с. 27]. Втіленню задумів допоміг художник В. М. Поздняков, вклавши в оформлення експозицій не тільки велику працю, а й часточку свого серця. Автори експозиції намагалися уникнути штампів, старалися зробити її відкритою для поповнення новими матеріалами. Значний внесок у відкриття музею належить землякам Леся Курбаса, які з великою відповідальністю проводили ремонтні роботи приміщення та благоустрою території садиби. Матеріальні витрати взяв на себе місцевий колгосп ім. М. Горького, головою якого був на той час В. П. Кривонос. Ескізний проект втілював Тернопільський художній фонд, який очолював І. І. Толкачов. Загальне керівництво роботами здійснював Підволочиський обком КПУ і його перший секретар Н. С. Миколюк. Фонди музею поповнювалися творами сучасних митців, які зверталися до образу Леся Курбаса. Живописні портрети написали художники: Б. І. Ткачик з Тернополя [Р. М.,1068], С. І. Данилишин [Р. М., 1070], Р. М. Безпалків [Р. М., 1069] та Є. І. Безніско [Р. М.,1071] зі Львова; автором погруддя [Р.М.,161] є львівський скульптор Л. І. Лесюк [Р. М., 161]. Знайшли місце в експозиції праці дослідників творчості Л. Курбаса численні публікації про видатного режисера О. Василишин. Людина, яка була театром журналістки Р. Д. Скалій [11, с ], театрознавців Н. Б. Кузякіної, П. К. Медведика [7, с ], [8, с ], друга гімназійних років Т. Г. Водяного [6, с ] та інших. 2. Експозиція музею Експозиція музею розміщена у п'ятьох кімнатах родинного будинку Курбасів. Вона розкривається розповіддю про дитинство та юність Леся Курба- са, його навчання у Тернопільській гімназії, Віденському та Львівських університетах. Серед експонатів першої кімнати музею увагу Експонати першої кімнати музею привертають книжки Леся-гімназиста й студента, які вказують на коло інтересів майбутнього митця. Серед них - дослідження філософські, історичні, а також мистецькі, видані польською мовою. Перші кроки Курбаса на сцені пов язані з Гуцульським театром, театром товариства «Руська бесіда», «Тернопільські театральні вечори». Відвідувачі мають змогу ознайомитися з видатними акторами «Руської бесіди», серед яких багато уродженців Тернопільщини - С. Яновичем, В. Юрчаком, В. ГІетровичевою, С. Стадниковою. Окремий розділ експозиції знайомить із трупою театру «Тернопільських театральних вечорів». У першій кімнаті також зібрані експонати, які розповідають про перший державний радянський театр у Тернополі, створений 1920 р. і керований у той час М ар яном Крушельницьким, вихідцем із Тернопільщини. Експозиція другої кімнати відображає діяльність Л. Курбаса в Києві: театр Миколи Садовського, Молодий театр. Початок великої курбасівської реформи. Тут є рідкісні видання: п єса М. Галь- Збірник праць Н ТШ. Т.8 бе «Молодість», київського видання 1918 р. [Р. К., 124] в перекладі Л. Курбаса; перший номер журналу «М истецтво» (1919 р.) з його статтею «На грані» про Молодий театр. Велика увага в цьому розділі акцентується на епохальній виставі початку 20-х рр. XX ст., зрежисованій Л. Курбасом - інсценізації поеми Т. Г. Шевченка «Гайдамаки» [Р. К., 218]. У цій експозиції представлений «Березіль» київського періоду, «Березіль» політичний і експресіоністичний. Звертаю ть на себе увагу експонати другої кімнати музею. Се- Експонати другої кімнати рєд музейних раритетів - два номемузею ри березільського часопису «Б ари кади театру» [Д., 219; Д., 220]. Тут же оригінальні афіш і ви стави «Газ» [Д., 221]. На окремій конструкції розміщені фотографії з «Джіммі Хіггінса» - вершини режисерської творчості Леся Курбаса тих років. Експозиція третьої кімнати Третя кімната музею присвячена діяльності театру «Березіль» у Харкові. Особливо цінним є те, що тут висвітлено не тільки курбасівські вистави, а й вистави його учнів: «Шпана» - Я. Бортника і «За двома зайцями» - В.Василька, а також у постановці В. Інкижинова «Седі» і «Мікадо». В цих експозиціях широко висвітлена творчість учнів і сподвижників Курбаса - 1. Мар яненка, В. Чистякової, А. Бучми, Ф. Логіатинського, Я. Бортника, М. Крушельницького, В. Василька, Б. Тяг- О. Василишин. Людина, яка була театром на. Тут є оригінали журналів «Нове мистецтво» за рр. [Д., ] з численними публікаціями про театр «Березіль» і статтями його керівника. Розглядаючи їх, відвідувач ніби занурюється у вир живої театральної полеміки тих днів. У експозиції детально представлено у фотоматеріалах виставу І. М икитенка «Диктатура», яка вважається дивовижним режисерським експериментом Л. Курбаса. Окремі матеріали висвітлили «Березіль» філософський, зокрема, творчі взаємини Леся Курбаса і Миколи Куліша [Ф., 512]. Представлені в експозиції фрагменти з «Народного Малахія», «Мини Мазайла», «Маклени Граси», які розкривають вершину творчості Леся Курбаса. Вдало відтворено трагічну долю митця, перебування його у тюрмах півночі і діяльність останнього його театру в Соловецькій тюрмі [11, с ]. Фото із тюрми на Луб'янці Збірник праць Н Т Ш. Т.8 Хшкт Гцщ яш Лміііш»* Гвдиш ^ ОРДЕР $ *тяіл» М т сотруфтиу Олфолтммм ОмАм 0. Г. П. Г. шм, 3/л*# м ярекмоікямо.... &МПЛ0**Л1 яв миту; ^ ^ і і * ' л і /? -,, «Я Ордер на арешт Л. Курбаса Козацький хрест українцям в С
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks