Ключевые слова: береговая зона Азовского моря, растительность, ковыльные сообщества, охрана, менеджмент. - PDF

Description
УДК ( ) В. П. Коломійчук 1, Д. В. Щербаков, П. В. Малаков 2 КОВИЛОВІ СТЕПИ БЕРЕГОВОЇ ЗОНИ АЗОВСЬКОГО МОРЯ 1 Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2 Мелітопольський

Please download to get full document.

View again

of 5
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Resumes & CVs

Publish on:

Views: 16 | Pages: 5

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
УДК ( ) В. П. Коломійчук 1, Д. В. Щербаков, П. В. Малаков 2 КОВИЛОВІ СТЕПИ БЕРЕГОВОЇ ЗОНИ АЗОВСЬКОГО МОРЯ 1 Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2 Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького Наведені особливості поширення і сучасного стану ковилових угруповань в межах берегової зони Азовського моря, запропоновані заходи щодо їх збереження. Наводиться характеристика 6 синтаксонів берегової зони. З метою охорони ковилових угруповань пропонується створити 5 об єктів Природнозаповідного фонду України. Ключові слова: берегова зона Азовського моря, рослинність, ковилові угруповання, охорона, менеджмент. В. П. Коломийчук, Д. В. Щербаков, П. В.Малаков КОВЫЛЬНЫЕ СТЕПИ БЕРЕГОВОЙ ЗОНЫ АЗОВСКОГО МОРЯ Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины Мелитопольский государственный педагогический университет имени Богдана Хмельницкого Приведены особенности распространения и современного состояния ковыльных сообществ береговой зоны Азовского моря, предложены мероприятия по их охране. Приводится характеристика 6 синтаксонов береговой зоны. С целью охраны ковыльных сообществ предлагается создать 5 объектов Природнозаповедного фонда Украины. Ключевые слова: береговая зона Азовского моря, растительность, ковыльные сообщества, охрана, менеджмент. V. P. Kolomiychuk, D. V. Shcherbakov, P. V. Malakov FEATHER-GRASS STEPPES OF THE SEA OF AZOV COASTAL ZONE M.G. Kholodny Institute of Botany of the National Academy of Science of Ukraine Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University Peculiarities of distribution and current state of feather-grass communities of Azov Sea coastal zone are described and the measures for their protection were proposed. Characteristics of some six syntaxons of the coastal zone were given. It is suggested to create five objects of Nature Reserve Fund of Ukraine for the protection of the feather-grass communities. Key words: Azov Sea coastal zone, vegetation, feather-grass communities, protection, management. Берегова зона найбільш динамічна область моря, де проявляється складна взаємодія водних мас та прилеглих ділянок суходолу. Узбережжя Азовського моря у цьому плані є своєрідним, так як тут чергуються корінні абразійні ділянки берегових обривів неоген-четвертинного віку та далеко висунуті в море акумулятивні форми. Загальна довжина берегів Азовського моря, включаючи лимани становить близько 2686 км. Рослинний покрив берегів Азовського моря відзначається певною специфікою, почасти унікальністю природних степових, літоральних та галофітних угруповань, які подекуди трапляються у відносно мало порушеному стані. Крім того, у зв язку з екотонним положенням та давнім походженням узбережних екосистем тут наявний процес активного видоутворення, насамперед у псамо-галофітних, а також степових фітоценозах на що вказує значний відсоток ендемічних таксонів. Трансформація рослинного світу приморських екосистем Азовського моря в другій половині ХХ ст. набула загрозливого характеру. Основними загрозами знищення Приазовської супраліторальної біоти виступили: евтрофікація, зміна режиму і зниження продуктивності основних аквальних і літоральних біоценозів; посилення процесів тектонічного опускання дна моря, і одночасно діючого підняття рівня Світового океану внаслідок глобальних змін клімату; збільшення щільності населення в береговій зоні і як наслідок посилення впливу на природні екосистеми (розвиток рекреації, знищення біоти та біотопів внаслідок розорювання, видобуток піщано-черепашкового матеріалу кіс, розвиток стихійних звалищ, браконьєрство, гідро- і лісомеліорації) ( Коломийчук, 2010; Тищенко, 2006). Сучасне освоєння берегової зони Азовського моря йде в напрямку інтенсивного сільськогосподарського пресингу, забудови та розвитку комунікацій. Згадані процеси впливають на руйнування рослинного покриву в першу чергу берегів абразійнообвального, абразійно-зсувного та акумулятивного типів. Зональні степові угруповання, які вціліли на краях материкового уступу поступово зникають, а на їх місці утворюються фітоценози з видів експлерентної стратегії, пристосовані до рухливості ґрунтів, насамперед з кореневищних злаків і бур янів. З середині ХХ ст. угруповання дернинних злаків, в тому числі найбільш рідкісні ковилові стали рідкістю для берегової зони Азовського моря. Метою роботи було виявити і дослідити сучасний стан ковилових угруповань берегової зони Азовського моря. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ В основу статті покладені матеріали обстеження берегової зони Азовського моря проведені нами у рр. Отримані нами матеріали включають 96 геоботанічних описів та 12 екологоценотичних профілів степової рослинності. Дослідження проводили за загальноприйнятими у геоботаніці методами: детальномаршрутним та напівстаціонарним. 12 досліджених ділянок, які отримали статус модельних, описували по 2-3 рази весною, влітку та восени два роки поспіль. На 21 інших маємо по 1-2 описи в різні роки досліджень. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Проведені нами дослідження надали можливість виявити і дослідити всі існуючі локалітети ковилових угруповань, що трапляються на ділянках абразійних та акумулятивних берегів Азовського моря. Всього тут виявлено 6 рідкісних формацій ( Stipeta braunerii, S. capillatae, S. borysthenicae, S. Pulcherrimae, S. lessingianae, S. ucrainicae). Всі ці фітоценози занесені до третього видання «Зеленої книги України» (Зелена.., 2009). Найтиповішими ковиловими угрупованнями берегової зони є фітоценози формація Stipeta capillatae представленої 12 асоціаціями. Її угруповання приурочені до верхніх і середніх частин схилів абразійних (за виключенням дельти р. Кубані) та найвищих ділянок акумулятивних берегів Приазов я (Арабатська стрілка, коса Бірючий острів, Довга коса, пересип Бейсугського лиману). Це двоярусні угруповання, з проективним покриттям 60-70% (іноді 80-90%). У першому ярусі, крім Stipa capillata L., зростають Allium waldsteinii G. Don f., Bromopsis riparia (Rehm.) Holub, Verbascum densiflorum Bertol., Salvia nutans L. Другий ярус складений щільнодернинними ( Festuca valesiaca Gaudin) і рихлодернинними злаками (Agropyron pectinatum (М. Bieb.) P. Beauv.) та посухостійким різнотрав ям ( Galatella villosa (L.) Rchb. f., Galium humifusum M.Bieb., Euphorbia sequierana Neck., Falcaria vulgaris Bernh., Phlomis pungens Willd. Teucrium polium L., Vicia tenuifolia Roth). У Присивашші та на Керченському півострові в цих ценозах поширені також напівчагарнички (Artemisia taurica Willd., Camphorosma monspeliaca L., Caroxylon laricinum ( Pall.) Tzvelev тощо). Весною тут виражена синузія ефемерів і ефемероїдів ( Alyssum hirsutum M.Bieb., Сerastium syvaschicum Kleopow, Meniocus linifolius ( Steph.) DC., Senecio euxinus Minder., Viola kitaibeliana Schult., Gagea bulbifera ( Pall.) Salisb., G. dubia Terr., G. maeotica Klokov, Ornitogalum kochii Parl.). Загальна кількість видів на 100 м 2. На акумулятивних формах регіону (косах Арабатська стрілка, Бірючий острів, Обіточна, пересипу Акташського озера), а також відслоненнях пісковиків Керченського Приазов я зрідка поширені зникаючі угруповання формації Stipeta borysthenicae, що представлені 6 асоціаціями. Це відносно зріджені (покриття 40-50%) псамофітно-степові трав яні одноярусні угруповання з двома під ярусами. Перший під ярус формують едифікатор, типові псамо- і петрофіти Agropyron lavrenkoanum Prokudin, Artemisia marschalliana Spreng., Festuca beckeri (Hack.) Trautv., Ephedra distachya L., Medicago kotovii Wissjul., Secale sylvestre Host, Teucrium polium, Verbascum pinnatifidum Vahl та деякі бур яни Cynodon dactylon (L.) Pers., Marrubium peregrinum L.). У другому під ярусі поширені мохи (Tortula ruralis (Hedw.) Gaertn., Meyer et Scherb.) та лишайники. Подальше існування цих ценозів ускладнюється процесами активної рекреаційної забудови літоралі. До формації Stipeta lessingianae (ІІІ категорія Зеленої книги ), представленої 9 асоціаціями, де найтиповішою є ас. Stipa lessingiana+festuca valesiaca, належать рідкісні степові угруповання, поширення яких у Приазов ї скорочується. Це одноярусні угруповання (з двома під ярусами) з високим проективним покриттям (70-80%). У першому розрідженому під ярусі (60-90 см) зростають Alcea rugosa Alef., Centaurea adpressa Ledeb., Prangos odontalgica (Pall.) Herrnst. & Heyn, Stipa capillata, Thalictrum minus L. тощо. У другому (основному) під ярусі (35-60 см), окрім домінанта та співдомінантів ( Agropyron pectinatum, Festuca valesiaca, Galatella villosa) трапляються Koeleria cristata (L.) Pers., Goniolimon tauricum Klokov, Linum austriacum L., Kochia prosrata (L.) Schrad., Phlomis pungens Willd., Salsola laricina Pall., Salvia tesquicola Klokov & Pobed., Serratula xeranthemoides M. Bieb., Sisymbrium polymorphum (Murray) Roth. У третьому під ярусі (20-30 см) звичайними є Alyssum desertorum Stapf, Ephedra distachya, Iris taurica Lodd., Tulipa schrenkii Regel, Veronica triphyllos L. В заповідних умовах Азово-Сиваського НПП та Казантипського ПЗ виявлений мохово-лишайниковий ярус з Tortula ruralis, Cladonia foliacea (Huds.) Willd., C. rangiformis Hoffm., Neofuscelia russolea (Ach.) Essl., Xanthoparmelia camtschadalis (Ach.) Hale. Угруповання формації Stipeta ucrainicae, представлені в регіоні 8 асоціаціями. У Приазов ї та Присивашші вони поширені на плескатих мікропідняттях степових ділянок і верхніх частинах схилів до моря і лиманів. Найбільші ділянки цих степів розташовані на території Сиваської ділянки Азово- Сиваського НПП (острови Куюк-Тук і Чурюк), рідше вони відмічені на верхівках схилів до Обіточної коси, лиманів Єйський, Сивашик і Молочний та у Кримському Приазов ї (від с. Кам янське до с. Борзовка Ленінського району АР Крим). Тут травостій диференційований на два під яруси і відзначається проективним покриттям 70-80%. У першому під ярусі (30-70 см), крім Stipa ucrainica P. Smirn., Agropyron pectinatum, Elytrigia intermedia (Host) Nevski, E. trichophora (Link) Nevski, Artemisia taurica Willd. (у Присивашші), відмічені Carduus uncinatus М. Bieb., Leymus ramosus (Trin.) Tzvelev, Prangos odontalgica, Bellevalia sarmatica (Pall. ex Georgi) Woronow, Dianthus lanceolatus Stevеn ex Rchb, D. guttatus M. Bieb., Ferula caspica M. Bieb. У другому під ярусі (20-30 cм) зростають Artemisia ausrtiaca Jacq., Erodium cicutarium (L.) L. Her., Iris pumila L., Lamium amplexicaule L., Ornithogalum kochii, Poa bulbosa L., Tanacetum millefolium (L.) Tzvelev, Viola kitaibeliana Schult. тощо. Подекуди виявлений мохово-лишайниковий ярус з нерідко становить10-20%. Угруповання формації Stipeta pulcherrimae, яка представлена 8 асоціаціями типово відмічені на вапнякових схилах у Кримському Приазов ї (у Казантипському ПЗ і Караларському РЛП). Також вони фрагментарно трапляються у Північному Приазов ї та на Таманському півострові де вони відмічені на суглинистих, іноді супіщаних чорноземах та вапнякових схилах до лиманів Міуського, Молочного, Сивашик, в околицях м. Маріуполя та між с. Новопетрівка Куликовське Бердянського району Запорізької області. Як правило, це двоярусні ценози з високим проективним покриттям (70-80%). У першому ярусі (60-70 см) крім Stipa pulcherrima C.Koch знаходяться співдомінанти Stipa capillata, Botriochloa ischaemum (L.) Keng, Caragana frutex (L.) K. Koch та Kochia prostrata. У другому ярусі (30-45 см) крім Festuca valesiaca, Ephedra distachya, Galatella villosa з певною постійністю трапляються понтичні елементи флори: Hedysarum grandiflorum Pall., Jurinea arachnoidea Bunge, Phlomis pungens, Salvia nutans, Thymus dimorphus Klokov & Des.-Schost. Видова насиченість ценозів становить видів на 100 м 2. Досить рідкісними для регіону є угруповання формації Stipeta braunerii, поширені на плескатих пасмових підвищеннях, стрімких схилах до моря у межах північної частини Керченського півострова, де вони притаманні до дерново-карбонатних, або карбонатно-чорноземних ґрунтів. Зокрема, ценози цієї формації наводяться Я.П. Дідухом, В.В. Новосадом і нами для Караларського РЛП (Дідух, 1980; Новосад, 1992). Формація представлена 7 асоціаціями, основною з яких є Stipetum koeleriosum. Загальне покриття травостою, що диференційований на 2 підяруси, при заповідному режимі становить 90-95% (іноді 100%). У першому основному під ярусі (висота см) крім домінанта та співдомінантів ( Aegilops cylindrica Host, Bromopsis cappadocica ( Boiss. & Balansa) Holub, Festuca valesiaca, Koeleria cristata) трапляються Poa angustifolia L., Stipa pulcherrima, Filipendula vulgaris Moench, Polygala major Jacq. З меншим проективним покриттям відмічені Alopecurus vaginatus (Willd.) Pall. ex Kunth, Artemisia pontica L., Dianthus capitatus Balb. ex DC., Galatella villosa, Ornithogalum flavescens Lam., Stipa capillata. Другий під ярус (15-20 см) формують Poa bulbosa, Galium tricornutum Dandy, Teucrium chamaedrys L., Thymus callieri Bord. ex Velen. Видова насиченість ценозів видів на 100 м 2. Завдяки наяв
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks