Кепкова Т.В. Каткова А.Г. - PDF

Description
БІБЛІОТЕКА СЛІДЧОГО Кепкова Т.В. Каткова А.Г. ЗАКІНЧЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА ТА СКЛАДАННЯ ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ ПО КРИМІНАЛЬНІЙ СПРАВІ ББК 67.99,2) 93 К29 Реце нз енти: Начальник кафедри Національного

Please download to get full document.

View again

of 31
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Celebrities

Publish on:

Views: 38 | Pages: 31

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
БІБЛІОТЕКА СЛІДЧОГО Кепкова Т.В. Каткова А.Г. ЗАКІНЧЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА ТА СКЛАДАННЯ ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ ПО КРИМІНАЛЬНІЙ СПРАВІ ББК 67.99,2) 93 К29 Реце нз енти: Начальник кафедри Національного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент В.І. ГАЄНКО. Провідний науковий співробітник Національного університету внутрішніх справ, професор кафедри кримінального права та кримінології, доктор юридичних наук В.М. ТРУБШКОВ Каткова Т.В., Каткова АГ. К29 Закінчення досудового слідства та складання обвинувального висновку у кримінальній справі. Навч. посібник. X.: Рубікон , с. ІЗВИ У посібнику розглядаються питання систематизації матеріалів закінченого слідства у кримінальній справі, процесуальний порядок ознайомлення потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, їхніх представників, обвинуваченого та його захисника з кримінальною справою, яка направляється для судового розгляду. Наводяться вимоги, які пред'являються до форми і змісту обвинувального висновку у кримінальній справі. Для слідчих, дізнавачів, студентів юридичних вузів та широкого кола юристів. ББК 67.99(2)93 л Каткова Т.В., Каткова А.Г. Рубікон , 2002 ВСТУП Закінчення досудового слідства важливий етап провадження у кримінальній справі, на якому слідчий закінчує свою плідну роботу но дослідженню доказів, що викривають особу у скоєнні злочину, і приймає остаточне рішення про подальший рух кримінальної справи. В період реформування досудового слідства і судової системи особливо важливими залишаються питання стосовно форм та порядку закінчення слідства у кримінальних справах, що направляються до судового розгляду. Чинний Кримінально-процесуальний кодекс України у ст. 212 передбачає три форми закінчення досудового слідства: складання обвинувального висновку; складання постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування при мусових заходів медичного характеру; складання постанови про закриття справи. У цьому посібнику розглядаються процесуальні та організаційні дії слідчого у справах, які направляються до судового розгляду, а також вимоги, яким має відповідати такий важливий документ, як обвинувальний висновок. Зміни у Кримінально-процесуальному кодексі України дозволяють прокурору під час судового розгляду справи за згодою сторін оголосити тільки резолютивну частину обвинувального висновку (ч.з ст.297 в редакції від р.), а суду обмежити обсяг дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються (ч.з ст, 299). У зв'язку з цим діяльність слідчого по закінченню слідства у кримінальних справах, які направляються для судового розгляду, набуває особливої значущості, оскільки висновки слідчого, викладені в обвинувальному висновку, впливають на прийняття судом рішення про обмеження у судовому засіданні обсягу дослідження доказів, що не оспорюються сторонами. Перш ніж кримінальна справа надійде до суду, слідчий має виконати у певній послідовності цілий комплекс процесуальних та організаційно тєхнічних дій, які завершують провадження у справі. Дотримання слідчим під час закінчення кримінальної справи процедури ознайомлення з матеріалами досудо-вого слідства учасників процесу гарантує їм реалізацію їхніх процесуальних прав та сприяє формуванню правильного рішення щодо порядку та обсяіу дослідження доказів на стадії судового розгляду кримінальної справи. На жаль, на цьому важливому етапі досудового слідства слідчі найчастіше допускають помилки, порушення прав та законних інтересів учасників кримінального процесу. Обвинувальні висновки не відповідають вимогам закону про об'єктивність, мотивованість, грамотність, не мають змістового аналізу та оцінки зібраних у справі доказів. Причиною таких порушень є недостатня професійна підготовка слідчих, нерозуміння важливості викладених у підсумковому документі результатів розслідування для подальшого розгляду судом кримінальної справи і винесення справедливого вироку та призначення покарання особам, винним у скоєнні злочину. Питанням закінчення досудового слідства, систематизації матеріалів кримінальної справи та складанню обвинувального висновку присвячено чимало робіт таких видатних авторів, як Н.А. Якубович, Л.А. Маріупольський, С.П. Ефімічев, А.К. Звірбуль, В.М. Петренко, В.Ф. Статкус, Ю.Н. Белозеров, В.А. Коханов, А.В. Савкін, Ю.О.Гришин та інші[1]. Однак зміни у діючому кримінально-процесуальному законодавстві, прийняті у відповідності з Конституцією України і новим Кримінальним кодексом України щодо отримання, фіксації оцінки доказів, затверджений принципів змагальності й доведеності вини, потребують вивчення і формування навичок для їх застосування у практичній діяльності слідчих по закінченню досудового слідства у справах, які направляються для судового розгляду. В даному навчальному посібнику розглянуті актуальні проблеми, які виникають на завершальному етапі досудового слідства, і наведені практичні рекомендації щодо їх усунення. 1. Процесуальні та організаційні дії слідчого по закінченню досудового слідства 1.1. Підстави для закінчення досудового слідства Діяльність слідчого у розслідуванні кримінальної справи спрямована на виявлення та збір доказів, які достовірно розкривають обставини скоєного злочину та винність осіб, що його вчинили. Кримінально-процесуальний закон (ст. 217, 218 КПК України) загальними рисами визначає поняття достатності доказів для закінчення справи та складання обвинувального висновку. Що слід розуміти під цим поняттям? По-перше, це наявність доказів, що стосуються предмета доказування, передбаченого ст.64 КПК України, до яких відносяться: подія злочину; винність обвинуваченого у скоєнні злочину та мотиви злочину; обставини, що впливають на ступінь тяжкості та характер злочину, а також, обставини, які характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; характер і розмір шкоди, заподіяної злочином, а також розмір витрат медичних закладів на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння. По-друге, встановлення у відповідності зі ст.23 КПК України причин та умов, які сприяли скоєнню злочину. Коло обставин та їх конкретний зміст також залежать від характеру розслідуваного злочину. Розглянемо детальніше обставини, які мають бути доказані до моменту закінчення кримінальної справи. Подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини скоєного злочину). Оцінюючи усі зібрані докази, слідчий має бути впевненим, що подія злочину дійсно мала місце. Потрібно виявити два аспекти цієї обставини: з'ясування самого факту події та встановлення його злочинного характеру, наявність ознак конкретного складу злочину, передбаченого певною статтею Кримінального кодексу України, тобто дати правильну кваліфікацію злочинним діям. Дати правильну оцінку події злочину з точки зору н відповідності складу злочину допомагає дослідження місця, часу та способу його скоєння. Так, у кримінальній справі про викрадення на вокзалі сумки з речами у грки В. свідок К. пояснила, ЩО коли потерпіла відійшла від своєї сумки, чоловік, який сидів на лавці поруч з нею, непомітно потягнув до себе сумку, але вона це побачила і зробила йому зауваження. На це він відповів їй, щоб вона мовчала, і забравши сумку, вийшов з вокзалу, але потім був затриманий. З сування слідчим обставин скоєного злочину дозволили правильно кваліфікувати дії обвинуваченого Ш. як грабіж, а не як крадіжку. Слідчий під час досудового слідства має точно встановити місце скоєння злочину, де злочин розпочався, де був закінчений (держава, місто, селище, вулиця, будинок). Якщо злочин було скоєно в організації, підприємстві або установі, необхідно встановити не тільки повну назву та підпорядкованість цієї юридичної особи, але й адресу її розташування. Встановлення місця скоєння злочину має значення для правильного визначення підслідності та підсудності кримінальної справи. Встановлення часу скоєння злочину з точністю до місяця, дня, години, а іноді й хвилини має важливе значення у доказуванні та спростуванні алібі обвинуваченого, можливості або неможливості здійснення певних дій у той час, коли було скоєно злочин. Так, затриманий за підозрою у вбивстві гр-н С. висунув алібі, пояснивши, що під час вбивства він був у іншім кімнаті гуртожитку, де дивився з друзями по телевізору фільм. Свідки підтвердили, що це дійсно було так. Але вивченням телепрограм слідчий встановив, що фільм, про який розповів підозрюваний, у той день демонструвався двічі по різних каналах, у різний час, і він дійсно міг дивитися його з друзями вже після скоєного вбивства. Таким чином, алібі було спростовано. Інформація про час скоєного злочину необхідна слідчому також: при вирішенні питання про закриття судом справи і звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Засіб та інші обставини скоєного злочину впливають на кваліфікацію дій обвинуваченого або на характер покарання, яке буде призначено судом. Слід мати на увазі, що одні й ті самі обставини можуть бути для одних злочинів ознакою складу злочину, а для інших такими, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого. До інших обставин, які характеризують об'єктивну сторону злочину, відноситься причинний зв'язок між діями або бездіяльністю обвинуваченого й виявленими наслідками його поведінки. По закінченню досудового слідства у кримінальній справі та складанню обвинувального висновку особистість та винність обвинуваченого не повинні викликати ніяких сумнівів. Аналізуючи у заключній частині розслідування сукупність зібраних доказів, слідчий має дійти певного висновку щодо форм вини та мотивів особи, яка притягнута до кримінальної відповідальності та справа відносно якої направляється до суду. Прийняттю рішення про закінчення досудового слідства передує діяльність слідчого по встановленню передбачених ст. 66,67 Кримінального кодексу обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання. До пом'якшуючих обставин відносяться; з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину; добровільне відшкодування завданого збитку або активне усунення заподіяної шкоди; скоєння злочину неповнолітнім; скоєння злочину жінкою в стані вагітності; скоєння злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин; скоєння злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність; скоєння злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого; скоєння злочину з перевищенням меж. Крайньої необхідності; виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації, пов'язане зі скоєнням злочину у випадках, передбачених Кримінальним законом України. До обставин, які обтяжують покарання, відносяться; скоєння злочину повторно та рецидив злочинів; скоєння злочину групою осіб або за попередньою змовою; скоєння злочину на ґрунті расової, національної чи релігій
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks