ІХТІОФАУНА АКВАТОРІЙ АЗОВО-СИВАСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ - PDF

Description
32 УДК 597.2/.5 ІХТІОФАУНА АКВАТОРІЙ АЗОВО-СИВАСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ Демченко В.О., к.б.н., докторант Таврійський державний агротехнологічний університет У роботі наводиться аналіз іхтіофауни

Please download to get full document.

View again

of 6
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Humor

Publish on:

Views: 67 | Pages: 6

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
32 УДК 597.2/.5 ІХТІОФАУНА АКВАТОРІЙ АЗОВО-СИВАСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ Демченко В.О., к.б.н., докторант Таврійський державний агротехнологічний університет У роботі наводиться аналіз іхтіофауни водойм Азово-Сиваського національного природного парку. З ясовані особливості формування іхтіофауни та проведений порівняльний аналіз видового різноманіття. Описана відносна чисельність деяких риб та частота їх зустрічей, особливості міграцій окремих видів риб. Розглядаються питання важливості охорони акваторій АСНПП. Ключові слова: іхтіофауна, Азово-Сиваський НПП, Азовське море, Утлюцький лиман. Демченко В.A. ИХТИОФАУНА АКВАТОРИЙ АЗОВО-СИВАШСКОГО НАЦИОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКА / Таврический государственный агротехнологический университет. Украина В работе приводится анализ ихтиофауны Азово-Сивашского национального природного парка. Выявлены особенности формирования ихтиофауны и проведен сравнительный анализ видового разнообразия рыб. Представлена относительная численность некоторых рыб и частота их встреч, особенности миграций отдельных видов рыб. Рассматриваются вопросы важности охраны акваторий АСНПП. Ключевые слова: ихтиофауна, Азово-Сивашский НПП, Азовское море, Утлюкский лиман. Demchenko V. THE ICHTHYOFAUNA RESERVOIRS OF AZOV-SIVASH NATIONAL PARK / Tavria State Agrotechnological University. Ukraine The objective of the research is to analyze ichthyofauna of Azov-Sivash National park. Features generating of ichthyofauna had been identified. Also the comparative analysis of species diversity of fishes was made, and the relative amount of certain fish, the frequency of their meetings, the patterns of migration of individual fish species were represented. The article covers the questions of the importance of protecting waters of Azov-Sivash National park. Keywords: ichthyofauna, Azov-Sivash National park, Azov sea, Utliutsky firth. ВСТУП На узбережжі Азовського моря створена значна кількість заповідних територій різного статусу. До складу деяких з них, а саме Національного природного парку «Меотида», Казантипського природного заповіднику, Азово-Сиваського національного природного парку включені морські акваторії. Нажаль, систематичних робіт з вивчення різноманіття риб цих акваторій не здійснювалося [1]. Згідно існуючого законодавства, заповідники та національні природні парки створюються не лише для охорони цінних природних комплексів, але й для ведення постійних моніторингових досліджень. Науково-дослідна робота на територіях природного заповідника та національного природного парку проводиться з метою вивчення природних процесів, забезпечення постійного спостереження за їх змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення і використання природних ресурсів та особливо цінних об'єктів [2]. Основним документом, що узагальнює результати щорічних досліджень, є Літопис природи. Аналізуючи географічне розташування досліджуваної території та її цінність, необхідно вказати, що проведені дослідження іхтіофауни водойм можуть бути доповненням іхтіологічної частини Літопису природи Азово-Сиваського НПП та використовуватися для подальших наукових досліджень з іхтіологічної тематики. Метою даної роботи є аналіз сучасного видового різноманіття іхтіофауни, розподілу та відносної чисельності риб в акваторіях Азово-Сиваського НПП. Для досягнення мети були поставлені наступні задачі: Біологічні науки проаналізувати історичні дані щодо видового складу риб Утлюцького лиману та Північно-Західної частини Азовського моря; дослідити сучасний видовий склад риб у водоймах АСНПП; з ясувати показники відносної чисельності та особливості розподілу риб в акваторіях парку. МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ Збирання та обробка іхтіологічного матеріалу проводилися протягом рр. Основними місцями лову були станції в Утлюцькому лимані та Азовському морі (рис. 1). Для отримання початкового іхтіологічного матеріалу використовували зяброві сітки (вічко мм), ятера ( мм), мальковий волок (6,5 мм), напівмеханічну драгу (6,5 14 мм). Аналіз проводили за стандартними іхтіологічними методами [3]. За період досліджень було проаналізовано 68 уловів в різні сезони року. Для формування повного видового списку використовувались сучасні публікації фахівців іхтіологів та дані риболовецьких бригад, що працюють в регіоні досліджень Автор висловлює подяку адміністрації НПП в особі директора Поповчука Е.С. та замісника директора Олешко С.Ю. за сприяння та можливість проведення досліджень. Територія Азово-Сиваського національного природного парку складається з двох окремих ділянок. Перша це острови та акваторії Центрального Сивашу, води якого досить мінералізовані ( г/л). Такі показники не сумісні з існуванням в них риб, тому подальша характеристика іхтіофауни буде стосуватися лише другої частини парку, яка знаходиться навколо Бірючого півострова. 33 Рис. 1 Карта регіону досліджень та місця збору іхтіологічного матеріалу. Вісник Запорізького національного університету 1, 2011 34 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Однокілометрова зона навколо коси Бірючий острів включає в себе води північнозахідної частини Азовського моря (2700 га ) та південну частину Утлюцького лиману (2676,8 га). Азовський басейн формувався в районі зі складним геологічним минулим. Тут неодноразово проходили трансгресії і регресії суші, при яких утворювалися солоні водойми, що з'єднувалися з Палеоатлантичним океаном, і замкнуті (прісні, осолоненні) водойми, що включали сучасні Чорне, Каспійське, Аральське моря та озеро Балхаш. При цьому фази опріснення і осолонення чергувалися, амплітуда коливань солоності була значною й охоплювала весь діапазон мінералізації води від прісного до океанічного рівнів [4]. Утлюцький лиман є затокою Азовського моря і розташований в північно-західній його частині. Від моря лиман відокремлений Федотовою косою, яка прямує на південний захід і закінчується косою Бірючий острів. Південна частина водойми з'єднується з Сивашем протокою Генічеською, найбільш розширеною своєю частиною - з Азовським морем. Акваторія лиману складає близько 70 тис. га. Такий тісний зв'язок лиману з морем, значні глибини (до 7 м), сформували в ньому гідрологічний та гідробіологічний режими, які є близькими до режиму моря. При вітрах західних і південно-західних румбів здійснюється водообмін із затокою Сиваш, що призводить до підвищення солоності лиману нерідко до 12 [5]. У суворі зими лиман покривається кригою. Величина солоності води по мірі просування до верхньої його частини в окремі роки зменшується до 7-9. В історичному плані фауна даних акваторій формувалася в єдиних умовах і має спільне фауністичне коріння, основою якого є представники іхтіофауни Азовського басейну. Також слід відмітити, що історично та в сучасних умовах іхтіофауна акваторії НПП навколо півострова Бірючий тісно пов язана з іхтіофауною моря, тому розглядати їх окремо неможливо. В історичному аспекті видове різноманіття риб акваторій моря вивчена досить детально [4, 6-8], але разом з тим, окремих робіт, які б характеризували видовий склад риб саме акваторій моря навколо Коси Бірючий острів, нам не відомі. Так в Азовському морі реєструвалося 114 видів та підвидів риб, 18 з яких є вселенцями або акліматизантами в басейні. Рибне населення генетично неоднорідне і складається з представників прісноводного комплексу (42 види), понто-каспійських реліктів (25 видів) та атлантично-середземноморських мігрантів (47 видів) [7]. Для фауни моря характерні певні коливання видового складу риб в залежності від екологічних умов. Зокрема, це спостерігається в періоди різких змін гідрологічного режиму. Так, наприклад, в період тиску чорноморських вод на Азовське море значна кількість видів риб має можливість заходити до нього, а під час збільшення обсягів прісноводних річкових стоків, певні прісноводні риби розширюють свій ареал в морі. Подібні коливання характерні і для акваторій Азовського моря, що входять до складу АСННП. Флуктуації видового різноманіття риб в морі описані досить детально [4, 6, 8]. Так для Обитічної затоки в період рр. було відмічено розширення ареалів багатьох чорноморських вселенців, розповсюдження яких раніше було обмежено південною частиною Азовського моря. Такі види як луфар, скумбрія, зеленушка рулен, морська собачка, морський кіт зареєстровані нами в північно-західній частині моря [8]. Аналогічним видом можна назвати бичка чорного, який через два роки після проникнення в нову для нього водойму, став достатньо звичайною рибою не тільки в південних, але навіть і в північних районах поблизу кіс Обитічної і Бердянської [6]. Біологічні науки Вищезгадані факти свідчать, що іхтіофауна азовської акваторії АСНПП може змінюватися за роками. Так в часи осолонення моря видове різноманіття істотно поповнюється чорноморськими іммігрантами з північно-східної частини Чорного моря. У цих умовах загальне число риб в Азовському море може, очевидно, досягати видів. Крім цього, слід зазначити істотне збільшення ареалів багатьох раніше рідкісних для Азовського моря видів [8]. Сучасна фауна риб акваторій Азовського моря в межах АСНПП за результатами досліджень налічує 40 видів (табл. 1). Таблиця 1 - Сучасний видовий склад іхтіофауни АСНПП Вид Азовське море Утлюцький лиман Хвостокол звичайний + - Севрюга* + + Білуга* + - Осетер російський* + + Річковий вугор європейський + + Анчоус + + Пузанок азовський + + Оселедець чорноморсько-азовський морський + + Оселедець чорноморсько-азовський прохідний + - Тюлька чорноморська + + Карась сріблястий + + Шемая азовська* + + Плітка звичайна + + Щука звичайна + - Кефаль сингіль + + Кефаль піленгас + + Кефаль лобань + + Атерина середземноморська + + Сарган чорноморський + + Триголкова колючка звичайна + + Багатоголкова колючка південна + + Змієподібна морська голка чорноморська - + Морська голка довгорила чорноморська + + Морська голка пухлощока чорноморська + + Судак звичайний + + Перкарина азовська + + Окунь звичайний - + Барабуля чорноморська + - Зеленушка плямиста + + Зеленушка рулена + - Бичок сирман + + Бичок ратан + + Бичок жабоголовий + + Бичок-пуголовка зірчастий* + - Бичок трав'яник + + Бичок кругляк + + Бичок рижик + + Бичок пісочник + + Бичок-лисун мармуровий + + Бичок цуцик + + Калкан азовський + + Річкова камбала чорноморська + + * види занесені до Червоної Книги України [9] Вісник Запорізького національного університету 1, 36 Видове різноманіття Утлюцького лиману вивчено значно гірше, ніж Азовського моря. Ряд робіт [10-11] дають уявлення про видовий склад риб водойми в першій половині минулого сторіччя. Наукові праці останніх років [12-14] стосуються в більшості випадків гідробіологічних досліджень та не дають можливості проаналізувати його динаміку за різні роки досліджень. За результатами досліджень в 1936 р. в Утлюцькому лимані налічувалося 44 види риб, з яких 15 належать до вихідців із Середземного моря або ж від них походять, 7 ендемічні для Чорного і Азовського морів, 14 - до фауни Сарматського періоду, 6 - дуже поширених [10]. В сучасних умовах в акваторіях Утлюцького лиману, що входять до території АСНПП, налічується 35 видів. Слід зазначити, що зменшення різноманіття риб в порівняні з 1936 р. пов язане з відсутністю в сучасній фауні лиману таких видів як рибець звичайний, лящ звичайний, минь річковий, морський коник довгорилий. В цілому дослідження акваторій АСНПП вказують, що за кількістю домінуючими є п
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks