Економічна ситуація на окупованих територіях Донбасу - PDF

Description
Економічна ситуація на окупованих територіях Донбасу Київ Листопад 2015 Зміст ВСТУП... 3 ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ ДОНБАСУ... 4 СОЦІАЛЬНА СФЕРА НА МЕЖІ ГУМАНІТАРНОЇ КАТАСТРОФИ...

Please download to get full document.

View again

of 18
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Health & Medicine

Publish on:

Views: 22 | Pages: 18

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
Економічна ситуація на окупованих територіях Донбасу Київ Листопад 2015 Зміст ВСТУП... 3 ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ ДОНБАСУ... 4 СОЦІАЛЬНА СФЕРА НА МЕЖІ ГУМАНІТАРНОЇ КАТАСТРОФИ КОРПОРАТИВНИЙ СЕКТОР ОКУПОВАНОГО ДОНБАСУ: ДІЯЛЬНІСТЬ В УМОВАХ ОКУПАЦІЇ Великі підприємства на окупованих територіях Малий та середній бізнес Виробничі активи фінансово-промислових груп (ФПГ) на окупованих територіях ВИСНОВКИ: ЗАГРОЗИ ТА ОБМЕЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ РЕІНТЕГРАЦІЇ ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ Вступ Наразі існують проблеми з отриманням об'єктивної статистичної інформації з непідконтрольних територій, тому ґрунтовний та об єктивний аналіз економічної ситуації провести практично неможливо. Значно пошкоджена в результаті ведення військових дій економіка регіону продовжує потерпати від наслідків конфлікту та розірваних традиційних виробничих ланцюгів. За даними української статистики, стрімке падіння промисловості регіону протягом 2014 р. продовжилося у 2015 р. З огляду на те, що протягом останніх декількох місяців, за свідченням низки джерел, фінансування російських військових формувань скоротилося майже в 4 рази, у регіоні відбулося деяке корегування ситуації. Серед основних трендів: пригнічення економічної активності (незначне скорочення обсягів контрабанди з української території), скорочення наявних обсягів фінансових ресурсів у розпорядженні регіональної влади (в результаті зменшення присутності російських військових та зменшення постачань пального та продуктів харчування); збереження економічної ізоляції (формально, блокада з боку України та обмежені наявні зв язки з РФ); подальша криміналізація економічної діяльності, збільшення числа збройних сутичок між конкуруючими угрупуваннями, монополізація ринків дефіцитних ресурсів, «кришування» територій та окремих видів бізнесу тощо. На даний час основними вигодоотримувачами від ситуації, що склалася на Сході України, є високопосадовці РФ та ДНР і ЛНР 1, а також пов язані з ними польові командири та підприємці. З одного боку, вони регулярно контролюють та/або отримують зовнішнє фінансування та ресурси, що підтримують «бойовий дух» армії ДНР/ЛНР, з іншого боку, їм підпорядкована уся місцева економіка (за винятком деяких підприємств, що контролюються власниками українських фінансово-промислових груп), яка фактично повністю набула напівлегальних форм. Водночас економічна несамостійність та значна залежність самопроголошених «республік» від фінансової допомоги Росії зумовлюють квазіекономічну інтеграцію окупованих територій в російську економічну систему. Так, на Донбасі поступово утверджується «рублева зона». Через брак готівки з березня 2015 р. на Донбасі почала діяти мультивалютна зона - місцевим жителям дозволили розплачуватися гривнею, рублями, доларами США і євро. Однак на сьогодні з грошового обігу «республік» гривня поступово зникає, поступаючись місцем російським рублям. Оскільки, на окупованих територіях відсутня банківська система, проведення зовнішньоекономічних операцій та безготівкових розрахунків значно ускладнене. Так, на сьогодні здійснення оплати зовнішніх поставок з РФ місцевими компаніями, що мають рахунки у центральних банках «республік», можливе лише через банк Південної Осетії або російські кредитні спілки. 1 Тут і далі по тексту мається на увазі ОРДО та ОРЛО - окремі райони Донецької та Луганської областей. 3 Загальна економічна ситуація на окупованих територіях Донбасу За підсумками січня-вересня 2015 р. обсяг промислового виробництва у Донецькій області зменшився на 41,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року, у Луганській області - на 78%, тоді як Україна втратила 16,6% промислового виробництва (національні та регіональні показники не враховують на непідконтрольній українській владі території). Як наслідок, на національному рівні показники виробництва галузей, які є базовими для регіону, продовжують демонструвати негативну динаміку. Зокрема, падіння обсягів виробництва у добувній промисловості за 8 місяців 2015 р. становило 18,8% (у 2014 р. -13,7%), в першу чергу, через зменшення видобутку вугілля в Україні, яке становило 47,2%. Крім того, розрив виробничих ланцюгів та дефіцит сировини особливо негативно вплинув на показники металургійного виробництва в Україні (-20,3% протягом 9 місяців 2015 р.), виробництво коксу і коксопродуктів (-29,7%) та постачання електроенергії, газу та води (-13,7%). Обсяги виробництва у машинобудуванні зменшилися на 19.3%, хімічному виробництві - на 19,4%. У той же час у другому-третьому кварталі 2015 р. відбулося поступове сповільнення падіння економічних показників регіону завдяки дії низки факторів, як от: деякому відновленню виробничих зав язків у базових галузях регіону внаслідок припинення активних військових дій; ефект бази статистичного порівняння (оскільки воєнний конфлікт на Сході розпочалися у другому кварталі 2014 року). Зокрема, у регіоні спостерігається 2 : Поступове відновлення виробничого ланцюга коксохімічного виробництва від сировинного забезпечення (коксівним вугіллям) до постачання готової продукції на металургійні підприємства. Частково відновили роботу Алчевський і Ясинівський КХЗ, які з середини лютого 2015 р. знаходилися в режимі гарячої консервації. Активізація металургійного виробництва внаслідок відновлення сировинного забезпечення. Так, на початку другого кварталу 2015 р. було відновлено роботу таких великих підприємств: Єнакіївського металургійного заводу та його макіївської філії, металургійного заводу Донецьксталь, а також доменної печі-1м на ДМК ім. Дзержинського. На сьогодні статистичні управління «урядів» ДНР та ЛНР оприлюднюють лише демографічні дані та рівень інфляції. Так за цими даними, на 1 вересня 2015 року в ДНР проживали 2,3 млн осіб, в ЛНР - 1,5 млн. осіб (це близько половини від загального населення регіону). Окремі статистичні дані також озвучують представники ДНР/ЛНР, проте їх достовірність перевірити складно. Зокрема, за оцінкою управління промисловості при «адміністрації» ДНР, промисловість станом на лютий-березень 2015 р. працювала на 30% від довоєнного рівня, а роздрібна торгівля скоротилася приблизно на 50% 3. За прогнозами «керівництва» ДНР, викладеними у «Програмі відновлення та розвитку економіки і соціальної сфери ДНР на 2015 рік»: «У 2015 році обсяг валової продукції сільського господарства становитиме 85% рівня 2014 року, обсяг реалізації промислової продукції близько 30% до рівня 2014 року, в т. ч. добувна промисловість 35,7%, переробна 2,7%. Обсяг оптового і роздрібного товарообігу 91% до рівня 2014 р. Обсяг реалізації послуг транспортної, поштової та кур'єрської діяльності 80% 2 Інфляційний звіт НБУ за вересень 2015 р. 3 Інтернет портал каналу 112.ua. Проект «ДНР»: Підсумки року «незалежності» / 4 і обсяг виконаних будівельних робіт 50%». Тобто найбільш негативна динаміка спостерігається у промисловості, особливо переробній. У вересні 2015 р. «міністерство економічного розвитку» ДНР вказувало на певне покращення ситуації в економіці: «На сьогоднішній день на території ДНР знаходиться більше двохсот великих підприємств з яких вже 140 здійснює діяльність. Тоді як на 1 січня 2015 р. працювало не більше 61 великого підприємства» 4. При цьому «керівництво» ДНР/ЛНР розглядає «розширення співробітництва з іншими державами, зняття економічної блокади, інтенсифікацію відносин з Росією» 5 як шлях виходу з економічної кризи. Проте економіка ДНР/ЛНР і надалі перебуває в кризовому стані і основні проблеми залишаються невирішеними, а саме: Ізоляція від зовнішнього світу, та неможливість здійснення автономних зовнішньоекономічних операцій зі світом. ДНР/ЛНР залишаються невизнаними «республіками» - для світу вони формально є частиною України, лише Південна Осетія визнала ДНР/ЛНР незалежними державами. Українська влада розглядає ДНР/ЛНР як окуповані частини території Донецької та Луганської області. Як наслідок, підприємства ДНР/ЛНР не можуть створити автономну банківську систему та організувати торгівлю з економічними партнерами (навіть з Російською Федерацією, яка також не визнала правовий статус «республік») без використання українського законодавства та реєстрації в Україні. Жоден російський банк так і не ризикнув працювати на окупованій території через загрозу санкцій. Тому більшість великих компаній, які розташовані в ДНР/ЛНР, зареєструвалися на території, що знаходиться під контролем уряду України, для того щоб мати можливість експортувати свою продукцію в інші країни. Крім того, в ЛНР/ЛНР знайшли ще один спосіб проведення зовнішньоекономічних операцій та безготівкових розрахунків, зокрема здійснення оплати поставок з РФ місцевими компаніями, що мають рахунки у центральних банках «республік», через банк Південної Осетії або російські кредитні спілки 6. Продовження економічної блокади з боку України. Економічні зв язки окупованих територій з рештою регіонів України і надалі обмежені і відбуваються в рамках жорсткої пропускної системи. Україна відмовляється відновлювати економічні зв язки з цими територіями, оскільки не було виконано головну умову - повне виведення з окупованих територій будь-яких збройних формувань і всіх видів озброєння. Право перевозити товари через лінію розмежування мають компанії, що отримали спеціальний дозвіл Державної фіскальної служби України на ввезення продукції, крім того компанію перевіряють працівники податкової служби та СБУ. Отримання такого офіційного дозволу може тривати кілька місяців, що значно ускладнює економічну діяльність компаній, які зареєстровані в Україні, проте знаходяться на території ДНР/ЛНР. Крім того, значною перешкодою для українських компаній є також неможливість здійснення безготівкових банківських розрахунків з цими територіями (в першу чергу через питання безпеки тощо). Проте більша частина поставок у так звані республіки і вивіз їх продукції зовні йдуть за неформальними схемами (повз блок-пости через корумпованих українських митників та прикордонників або через територію Росії). Однак 4 Сайт «Міністерства економічного розвитку ДНР» 5 Сайт газети «Донецкая правда», Русский мир поставил «ДНР» на колени: закрытая статистика / 6 Сайт Bloomberg. The central bank with no currency, no interest rates, but ATMs / 5 навіть з врахуванням значної корупційної складової та транспортних витрат, пов язаних з перетином лінії розмежування, поставки на ці території все одно залишаються вигідними для українських компаній у зв язку з існуванням значного перевищення цін на більшість споживчих товарів у ДНР/ЛНР порівняно з Україною. Ринкова ціна українських товарів здебільшого залишається нижчою, ніж у продуктів, привезених з Росії. Економічна несамостійність та значна залежність «республік» від фінансової допомоги Росії. За оцінками РБК, «республіки» потребують щонайменше 55,2 млрд рублів ($ 947 млн) щорічно на виплату на виплату пенсій і соціальних виплат населенню 7, але їхні «уряди» не мають цих коштів. Переважна частина цих коштів надається РФ. Зокрема, «адміністрація» ДНР підтверджує, що Росія надає 2,5 млрд рублів ($ 37 млн) для виплати пенсій щомісяця в ДНР 8. За оцінками «керівництва» ДН
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks