Духовність особистості: методологія, теорія і практика 2 (37) - PDF

Description
2. Кабалевский Д.Б. Педагогические размышления: Избр. ст. и доклады. М.: Просвещение, С Неменский Б.М. Доверие. М.: Педагогика, Олексюк О. Духовний потенціал мистецтва // Мистецтво

Please download to get full document.

View again

of 9
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Music

Publish on:

Views: 17 | Pages: 9

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
2. Кабалевский Д.Б. Педагогические размышления: Избр. ст. и доклады. М.: Просвещение, С Неменский Б.М. Доверие. М.: Педагогика, Олексюк О. Духовний потенціал мистецтва // Мистецтво та освіта С Формування духовної культури учнівської молоді засобами мистецтва: Монографія / Г.П. Шевченко, О.С.Бєлих, Є.А.Зеленов та ін.. Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, С Шкурин А.И. Формирование духовного потенциала учащейся молодежи средствами искусства: Методическое пособие для самостоятельной работы студентов заочной и стационарной формы обучения. Луганск: ЛГПУ имени Тараса Шевченко, С. 20. В статье рассматривается важная проблема роли искусства в формировании личностного культурного развития студентов в учебно-воспитательном процессе классического университета. Дворцева Г.В. аспірантка кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Луганськ) Рецензент доктор педагогічних наук, професор Миропольська Н.Є. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ АМЕРИКАНСЬКОЇ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ 67 О.М. Ельбрехт У статті розглядаються актуальні проблеми вищої освіти. Проаналізовано чинники, які впливають на освіту, відповідність системи вищої освіти суспільним потребам, адекватні цим потребам альтернативні шляхи підготовки менеджерів, Визначаються особливості американської системи освіти, проблеми характерного для неї децентралізованого управління. Постановка проблеми у загальному вигляді та її звґязок із важливими науковими програмами або практичними завданнями Роботу виконано в межах тематичного плану науково-дослідних робіт Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, науковий напрям Теорія і технологія навчання і виховання в системі освіти . Вдосконалення системи вищої освіти в Україні нерозривно повґязане зі змінами в організації і принципах управління системою освіти загалом, кожного ВНЗ зокрема. При розробці вітчизняних концепцій управління вищою освітою, в т.ч. менеджерів, корисним може виявитися досвід зарубіжних країн. Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковане вирішення даної проблеми і на які спирається автор Питання теорії і практики досвіду підготовки фахівців, впровадження позитивного зарубіжного досвіду у практику вітчизняних ВНЗ є предметом дослідження багатьох вітчизняних учених. Цій тематиці приділяли увагу С. В. Бурдіна (система підготовки магістрів управління освітою у ВНЗ США), Л. Влодарська Зола (професійна підготовка майбутніх менеджерів у вищих технічних навчальних закладах), О.О. Романовський (теорія і практика зарубіжного досвіду підприємницької освіти) та інші. Аналізу американської системи освіти, в т.ч. і менеджерської, сприяли праці зарубіжних дослідників, зокрема Д. Бока, Лімана В. Портера, Лоренса МкКіббіна, П.Т. Флона та інших [1; 4 6]. Формування цілей статті (постановка завдання) Мета статті дослідити характерні особливості американської системи вищої освіти для визначення перспектив використання цього досвіду в подальшій розробці української моделі підготовки фахівців. Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих результатів Професійна освіта менеджерів адаптується не лише до концепцій менеджменту, соціально-економічної ситуації, діяльності успішних корпорацій та інших зовнішніх чинників. Оскільки ця система існує не ізольовано, а в межах цілісної системи вищої освіти, передусім університетської, то значний вплив на неї здійснюють ті процеси і зміни, що відбуваються взагалі у системі вищої освіти США як у теоретичних підходах, так і в її організації, структурі, тощо. Засадами досягнення високого рівня і 68 якості вищої освіти є національне багатство, підтримка держави, а також традиція приватної благодійності, що заохочується податковою політикою [3]. Проте не менш вагомою є освітня стратегія самих ВНЗ. Вища освіта США побудована на кількох принципах. По-перше, це принцип рівних можливостей, згідно з яким кожен має право на освіту відповідно до своїх здібностей. По-друге, принцип необмежених можливостей, згідно з яким і в 35 років і дорослому віці можна навчатися в коледжі, продовжити свою освіту або змінити професію. По-третє, свобода вибору між дослідницькими університетами, навчальними закладами штатів, приватними, релігійними навчальними закладами та ін. По-четверте, конкуренція між ВНЗ. Колишній декан Гарварду Хенки Росовськи в книзі Університет: керівництво власника завважує, що навчальні заклади борються за професорсько-викладацький склад, фонди на дослідження, студентів, увагу громадськості і т. ін. [3]. Конкуренція спричинює негативні наслідки для менш сильних університетів, його факультетів, професійних шкіл. Адже кращі фахівці часто переходять з одного навчального закладу до іншого. До переваг також залічують вивчення у ВНЗ галузей знань, предметів, які найбільше цінуються на ринку праці. Хоча загалом конкуренція у вищій школі, на наш погляд, сприяє покращенню якості освіти. Згідно з концепцією загальної освіти США на університетському рівні більше уваги приділяється всебічному розвиткові студентів, тоді як в Англії, Німеччині, Франції для отримання 1-го ступеня потрібна вузька спеціалізація [6; 7]. Методи управління громадськими і приватними університетами США доволі схожі між собою і значно відрізняються від так званої континентальної моделі [4]. Американська система унітарна: керує ВНЗ президент; голови, декани, проректори, інші ж керівники вищої та середньої ланки призначаються, а не обираються, і можуть бути зміщені. Попечителі переймаються інтересами громадських і приватних навчальних закладів, захищаючи їх від політичних та інших впливів, навіть від утручання у справи штатних університетів. Важливим чинником, що добре впливає на успішність американських ВНЗ, є регіональний патріотизм. В децентралізованій системі управління країною кожний штат прагне гідно триматися проти інших штатів. Яскрава ілюстрація цьому Каліфорнія. Завдяки зростанню населення, податків, місцевим амбіціям, багатству і прекрасному клімату 69 менш ніж за століття тут утворилася велика кількість ВНЗ зі світовою репутацією. Американських студентів не лише приваблюють академічні програми вищих закладів освіти, а й можливість пожити у великому кампусі, де є клуби і спортивні команди, студентські видання і театральні спільноти. Президент Університету Брауна В. Грегорян вважає, що студенти сприймають слова кампус й університет як синоніми в американській свідомості. В Америці вважають, що студентське повсякденне життя так само важливе, як і навчальний процес. Отже, на освіту менеджера впливають різні чинники: макросередовище (суспільство загалом з певною системою соціальних відносин), мезосередовище (регіон, з його соціально-демографічними, національно-культурними особливостями), мікросередовище (середовище життєдіяльності освітньої установи). Вагомими для освітнього процесу, вважають дослідники, є мікросередовище з його складовими інтелектуальною, емоційною, комунікативною, ігровою та ін. Суб'єкт менеджерської діяльності, що формується, вбирає в себе оцінки, погляди й настановлення, що панують в середовищі, властиві його представникам способи міркування і дій, стереотипи поведінки. Дослідники указують на дві стратегії використання культурно-освітнього середовища: 1) в тому вигляді, як воно існує, зовсім нічого не змінюючи; 2) змінюючи, трансформуючи якість середовища. У культурно-освітньому середовищі має реалізуватися зона особистого і професійного саморозвитку всіх учасників освітнього процесу. Тож університети і бізнес-школи, наголошують дослідники, повинні ставати гнучкішими, конкретизувати зміст і вдосконалювати методи навчання, гармонізувати внутрішньоуніверситетське культурне середовище. До основних змін, яких потребує ситуація, залічують: підвищення ролі студентів у своїй освіті; завважування національних пріоритетів; покракщення ефективності ресурсів вищої освіти через удосконалення управління університетами, орієнтацію на зміни, економічну ефективність та якість освіти [7]. Основні плановані зміни грунтуються на вимогах більшої ефективності, дієвості, відповідальності, забезпечення високої якості. Ці вимоги стосуються трьох сфер життя університетів: управлінської й організаційної культури, навчання, дослідження і розвитку: зміни в культурі: від консервативної, ( ледачої ) академічної культури до культури, в якій високо цінуються навчання, якість і 70 професіоналізм. Університет потребує корпоративної культури, побудованої не на консерватизмі, а відкритої змінам і здатної долати труднощі; зміни у викладанні і навчанні: від розуміння знання як передачі, набуття і відтворення до розуміння учіння як неперервного процесу і засобу переборювати труднощі, зумовлені постійними і радикальними змінами. Розуміння викладання як підтримки в набутті знань, що дають змогу відчувати зміни, та вмінь розвґязувати проблеми у непередбачуваних, нових ситуаціях. Потреби суспільства, його вимоги до освіти не зводяться до високих професійних стандартів й економічної ефективності. Сучасні університети, на думку Д. Бела, мають стати центрами розвитку постіндустріального суспільства. Відсоток американської молоді, що навчається у коледжах й університетах вищий, ніж у будь-якій іншій країні, і саме університети з їх освітнім і культурним простором можуть бути зразком для розвитку суспільства. Раніше стосовно університетів застосовувалась концепція вежа із слонової кістки , згідно з якою вони вважалися головно науковими центрами, ізольованими від суспільства, то тепер вони розглядаються як плюралістичні університети в плюралістичному суспільстві [5, с. 5]. У системі вищої освіти США представлені різні моделі навчальних закладів від класичних дослідницьких університетів до бізнес-шкіл з яскраво вираженою професійною спрямованістю. Останні є по суті галуззю індустрії , з властивою для неї конкуренцією, технологічністю, витратами, просуванням на світовий ринок. Нинішня вища освіта має прагматичніший характер, який виявляється у практично доцільному формуванні навчальних планів і програм, тіснішій співпраці з бізнесом і громадськістю. Однак, попри прагматичну орієнтацію вищої освіти, провідними визнаються виховання та прогностично-дослідна підготовка. Університети і професійні школи посідають чільне місце в американському суспільстві. Проте, вони не повністю реалізують свої функції, зокрема щодо формування глибокого почуття цивільної і особистої відповідальності, свідомості і гуманного ставлення до навколишнього [1, с. 16]. Важливим чинником, що позитивно впливає на освітню ситуацію у сфері менеджменту, є зростання запитів студентів, активніша їхня позиція щодо власної освіти. Освіта на індивідуальному рівні все частіше розглядається не ізольовано як запорука лише професійної кар'єри, а як 71 важлива складова неперервного і цілісного особистого розвитку людини. Потреби і запити студентів формують систему їхньої освіти на всіх рівнях і різними способами. Так, щорічно в США публікується декілька рейт
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks