ДЕРИВАЦІЙНА РЕАКЦІЯ НА ПОЛІТИЧНІ РЕАЛІЇ: ОКАЗІОНАЛІЗМИ, ПОХІДНІ ВІД КРИМ ТА КРИМНАШ / КРЫМНАШ - PDF

Description
УДК / :070 Г. Ю. Касім Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри загального і слов янського мовознавства ДЕРИВАЦІЙНА

Please download to get full document.

View again

of 5
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Screenplays & Play

Publish on:

Views: 17 | Pages: 5

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
УДК / :070 Г. Ю. Касім Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри загального і слов янського мовознавства ДЕРИВАЦІЙНА РЕАКЦІЯ НА ПОЛІТИЧНІ РЕАЛІЇ: ОКАЗІОНАЛІЗМИ, ПОХІДНІ ВІД КРИМ ТА КРИМНАШ / КРЫМНАШ У статті розглядається семантика та структура оказіональних дериватів, що входять до словотвірного гнізда з вершиною Крим / Крым та виникли для номінації явищ, пов язаних з захопленням Росією Кримського півострова. Ключові слова: оказіоналізм, мова ЗМІ, Крим. Оказіональні утворення як ефективний засіб надання тексту експресивності постійно знаходяться в полі уваги українських дослідників. Це стосується як художніх текстів ([1]; [2]; [4] та ін.), так і текстів медіа (див., наприклад, [3]; [5]; [6]; [7] та ін.). Проте створення нових оказіоналізмів для нових текстів триває: адже експресивні одиниці мови та мовлення потребують перманентного оновлення. Крім того, й поява / актуалізація певних реалій, особливо оцінюваних негативно, активізує потребу в їх нових експресивних номінаціях. Тому цілком закономірно, що надто багатий на гострі політичні події 2014 рік породив низку актуальних для цього періоду узуальних та оказіональних утворень, представлених у медіадискурсі в українсько- та російськомовних ЗМІ. У статті описані виявлені в електронних ЗМІ оказіоналізми, що виникли після березня 2014 р. і входять до складу словотвірного гнізда, у вершині якого знаходиться топонім Крим. Серед оказіоналізмів, мотивованих пропріальною лексикою, ця група виявилася однією з найчисленніших (включає 10 дериватів українською мовою та 12 російською). Трохи більшою є лише група дериватів від прізвища Путін (відповідно 13 та 11 похідних). Таким чином, метою дослідження є аналіз зазначених оказіоналізмів, а завданнями опис їхньої структури та семантики. Спочатку розглянемо оказіоналізми, що безпосередньо походять від хороніма Крим, далі зосередимося на оказіоналізмі кримнаш та численних похідних від нього. Дериват кримозамінювач структурно й семантично прозорий «те, що замінить / замінює / здатне замінити Крим»: На думку фахівців галузі, поки що за співвідношенням ціна/якість серед перерахованих вище «кримозамінювачів» лідирує Одеська область [11, 28 квітня 2014]. У інших дериватів Кримбас, кримороси, крымодеры структура й семантика не такі очевидні, проте контекст та фонові знання дають змогу семантизувати кожен із них. Заголовок Годі годувати Кримбас [16, 6 листопада 2014] та зміст самого тексту, накладаючись на фонові знання й на усвідомлення словотвірної структури слова (Крим + Донбас), дозволяють зрозуміти значення оказіоналізму «території України, захоплені Росією». Оскільки заголовок є «сильною позицією» тексту, точкою, що найперше привертає увагу реципієнта, то й використання у ньому експресив- Г. Ю. Касім, ISSN Вісник ОНУ. Сер.: Філологія Т. 19, вип. 4(10) них за формою та змістом елементів (оказіоналізмів, трансформованих сталих конструкцій фразеологізмів, крилатих висловів чи цитат) є ефективним засобом посилити виразність зазначених одиниць. Ось ще один приклад такого «посилення» оказіоналізму у «сильній позиції»: заголовок статті Валерії Новодворської Крымодеры, сенс якого експлікується в тексті: Сейчас, когда я пишу эти строки, советские мародеры растаскивают на части украинский и татарский Крым [8, ]. І знов майже та сама словотвірна модель, що і в Кримбас: Крым + о + мародёры. Ще один «кримський» оказіоналізм кримороси оточений низкою аналогічних за структурою дериватів: На Донбасі і в Криму це вдалося але на те пішли роки гомеопатичного вшивання у підсвідомість громадян України, що вони не українці, що вони нічого спільного з Україною не мають, що вони новороси, кримороси, малороси, донороси, недороси і так далі назва не важлива головне, що вони не мають нічого спільного з українським майбутнім [16, 22 вересня 2014]. Всі ці деривати, за винятком узуального застарілого, а сьогодні несхвального малороси, так само є оказіональними, що посилює експресивність тексту. Завдяки контексту й фоновим знанням лексема кримороси легко семантизується як «кримчани, що схвалюють захоплення Криму Росією». Порушення узуальної словотвірної моделі, властиве оказіоналізмові, у дериваті кримнаш / крымнаш проявляється не лише у використанні непродуктивного для обох мов способу зрощення. На сьогодні зрощення є продуктивним тільки для мотиваторів структури «прислівник + (діє)прикметник», як-от укр. вічнозелений чи рос. долгоиграющий, а в історії мови для мотиваторів «нечленна форма прикметника + іменник»: Бѣлъ городъ Білгород. При творенні оказіоналізму кримнаш / крымнаш використана мотивуюча база структури «підмет + іменний присудок (виражений займенником)», яка була б абсолютно неможливою для узуальних лексем. Оказіональне утворення кримнаш / крымнаш набуває значення «захоплення Криму Росією у 2014 р.». За функцією воно може бути близьким до предикативного сполучення, наприклад: В разговорах в транспорте начали проскальзывать пораженческие нотки крымнаш, но какой ценой? [13, 23 января 2015]; это люди с ментальностью наших условных «84%», которые рады, что «крымнаш» и точно знают, что это Бандера с Обамой ночью подпилили рубль и написали в лифте [10, 6 ЯНВАРЯ 2015]; Западные спецслужбы узнают страшный компромат: российский депутат отправился с диппаспортом не вести суровые внешнеполитические баталии, день и ночь доказывая, что «крымнаш», а греть пузо на Лазурном берегу [10, 28 ОКТЯБРЯ 2014]. В інших випадках оказіоналізм функціонує як лексема-іменник: Тут нельзя мямлить, поскольку за Путина и за «Крымнаш» сегодня голосуют 146% россиян, и это еще не предел [8, ]; Йдеться про одвічний мотив імперії безмежне розширення. Альтернатив їй не існує. Що більше територій, то краще (і це бачимо на прикладі ідеї «Кримнаш») [15, 23 січня 2015]. Зазначений оказіоналізм, ставши іменником, може набирати форм непрямих відмінків, що надає йому додаткової експресивності: «Декларацію російської ідентичності» було написано ще на початку року коли доктрина «Русского мира» полягла жертвою «кримнашу» та перших колорадських ластівок на Донбасі [9, 14 листопада 2014]; мається на увазі, що розподіл влади, прозорість виборчої процедури, свобода слова, зборів та інші нудні речі для росіян після «кримнашу» знову неконструктивні й нецікаві [9, 26 вересня 2014]; когда сидит какой-то мужик в российской глубинке, беззубый с разваленной избой, и кричит «Крым наш!», то он этим «крымнашем», как наркотиком, отвлекается от сво- 68 их собственных проблем [13, 19 октября 2014]; Российские патриоты гордились тем, что живут в стране «Искандеров» и нефтедолларов, Газпрома и Роскосмоса, грузинского блицкрига и духовных скреп, Сочинской Олимпиады и московских зарплат. А с недавних пор еще и в стране Крымнаша [16, 16 січня 2015]. Семантика цього оказіоналізму може мінятися, набуваючи контекстуального значення. Наприклад: А в других местах будут партизанщина, саботаж и прочий «крымнаш» [16, 16 червня 2014] «крымнаш» набуває значення «агресивний спротив». Пор. ще: амбасада зарубіжної країни звернулася до Міносвіти із запитом щодо «процедур, проходження яких є необхідним» для визнання документа, виданого в 2014 р. у тимчасово окупованому Криму» . Відповідь очевидна: той папірець взагалі не є документом й ніде й ніким визнаний не буде. Такі от «процедури», такий «кримнаш», підсумував заступник міністра [16, 30 вересня 2014], де кримнаш «ситуація, справи». А в іншому контексті кримнаш «той, хто схвалює захоплення Криму Росією у 2014 р.»: Ані серед захисників безмозкого актора (а таких виявилося чимало не тільки в лавах «кримнашів»), ані серед його щирих ганьбителів чомусь не знайшлося нікого, хто сказав би: [15, 15 листопада 2014]. Втім, на позначення поняття «той, хто схвалює захоплення Криму Росією» виникли передусім суфіксальні деривати: крымнашевцы / крымнашисты, кримнашисти: Вряд ли Крым навсегда «вернулся в родную гавань», как тешат себя мечтами крымнашевцы [10, 16 января 2015]. Чи не перша фіксація іменника крымнашисты представлена у мовленні російського письменника Дм. Бикова: Это действует но уже, что называется, в обратку: даже самые яростные «крымнашисты», кажется, начинают испытывать отвращение к соловьевщине и габреляновщине (Дмитрий Быков. Дмитрий Быков: Почему Россия проиграла в выборах президента Украины. Собеседник 20 14, 29 Мая 2014). Пор. ще: Это к вопросу о том, что Путин думает: «Ах, какие там...» или там Россия думает, или там крымнашисты думают: «Какие мы крутые в Украине, потому что как мы там поимели Америку» [13, 15 июня 2014]; К полному недоумению «крымнашистов» война замерла, остановилась, так и не увенчавшись викторией [10, 19 января 2015]; А серед них такі відверті «кримнашисти», як Йосип Кобзон, Валерія чи Олег Газманов [14, ]. Пор. також оказіоналізми крымнаши, затокрымнаши, де друга основа зазнає зворотної ігрової трансформації «частина іменника» (крымнаш) «займенник як частина іменника» (крымнаши): Я не хотел бы в эту тему углубляться, я просто вам так скажу: среди моих знакомых, друзей и даже родственников есть люди, которые примкнули к вот этим «крымнашим». Или «затокрымнашим» [14, ]. Як бачимо, представлені й оказіоналізми, що виникли шляхом розширення деривата кримнаш / крымнаш затокрымнаш: И жалкий лепет оправданья, типа «затокрымнаш», теперь уже не проканает [8, ]. За продуктивною узуальною моделлю від крымнаш утворено прикметник ( демократы «крымнашевского» разлива [8, ]) та експресивний іменник крымнашка: Правда, если так дальше пойдет, то денег в его министерстве не хватит даже на фильмы про Рашку-крымнашку, сакраляшку и неваляшку [8, ]. Але особливо численними стали деривати, утворені за аналогією до кримнаш / крымнаш. Ці утворення за аналогією можуть ґрунтуватися на заміні другої основи деривата кримнаш компонентом, що пов язаний з іншим присвійним займенником: Кримїхній / Кримїх. Пор.: Це ж не американська земля. Не німецька, не 69 ISSN Вісник ОНУ. Сер.: Філологія Т. 19, вип. 4(10) французька. Чи вже не наша? «Кримїхній»? [9, 29 серпня 2014]; Ви бендерівців у Криму в березні бачили? Я теж ні. А «Кримїх» [9, 10 жовтня 2014]. Проте частіше в текстах ЗМІ з являються оказіоналізми, утворені за зразком кримнаш, але з заміною ініціальної основи, мотиватором якої стає інший топонім: Однією з найдражливіших міжнародних проблем нинішньої Європи є державна належність Криму. Свого часу актуальними були претензії польських ура-патріотів на «Львівнаш», німецьких на «Гданськнаш» та «Калінінграднаш», але вони відійшли в минуле й, за винятком хіба що останнього, більше не з являться на порядку денному [15, 5 грудня 2014]; Вот эту усталость и призваны были снять «крымнаш», «донбасснаш» и прочее [16, 15 листопада 2014]; Кажется, давно прошли те времена, когда Эдуард Вениаминович боролся с путинским режимом, а заодно, если верить обвинителям, готовил спецоперацию «Казахстаннаш» [8, ]; заголовок Курилынаши: Японская газета сравнила Крым и Курилы и призвала Россию не искажать историю [12, 2015]. Поява протягом короткого часу репрезентативної групи оказіональних дериватів, пов язаних з топонімом Крим, є прикладом інтенсивної вербальної реакції соціуму на емоційно шокуюче явище. Література 1. Вокальчук Г. М.
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks