АНАЛІЗ ПРИЧИН НИЗЬКОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ - PDF

Description
УДК : (477) Олександр Іванович Амоша, академік НАН України, директор, Лілія Миколаївна Саломатіна, д-р екон. наук, Сергій Леонідович Передерій Інститут економіки промисловості НАН України,

Please download to get full document.

View again

of 17
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Literature

Publish on:

Views: 37 | Pages: 17

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
УДК : (477) Олександр Іванович Амоша, академік НАН України, директор, Лілія Миколаївна Саломатіна, д-р екон. наук, Сергій Леонідович Передерій Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк АНАЛІЗ ПРИЧИН НИЗЬКОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ У зв язку з практичною значущістю інноваційного і технологічного розвитку в Україні ця проблематика вийшла на рівень національного престижу, що знайшло відображення в програмі економічних реформ на рр. у підрозділі з розвитку науково-технічної і інноваційної сфери [1]. Метою реформи є активізація інноваційних процесів в економіці, повноцінне використання потенціалу науки в процесі технологічної модернізації економіки. В Україні проводиться велика організаційно-методична робота в даному напрямі. про це свідчить створена інноваційна інфраструктура. У 2007 р. Академією технологічних наук України був ініційований і реалізований проект щодо створення в Україні мережі трансферу технологій UTTN. Мережа UTTN реалізує європейську і російську моделі роботи мереж трансферу технологій. Подальший розвиток і формування мережі UTTN спрямований на консолідацію інформаційних ресурсів державних структур України, спеціалізованих організацій, інноваційних центрів міст і регіонів України в єдину мережу і її подальшу інтеграцію в європейські мережі. У 2009 р. державне агентство України з інвестицій і інновацій презентувало систему трансферу технологій. Вона є ще одним елементом інноваційної інфраструктури, яка має сприяти комерціалізації науковотехнічного потенціалу України і розвитку національного високотехнологічного бізнесу. Система трансферу технологій повинна була об'єднати наукові установи, організації, підприємства і підприємців, які професійно займаються трансфером технологій. О.І. Амоша, Л.М. Саломатіна, С.Л. Передерій, 2011 Система трансферу технологій державного агентства України з інвестицій і інновацій інтегрована в українську мережу трансферу технологій (UTTN), а також, завдяки шлюзу UTTN, отримала доступ до російської, білоруської і європейської мереж трансферу технологій [2]. Технічний супровід процесу, а також експертну і консалтингову допомогу з підготовки і оформлення технологічних профілів відповідно до міжнародних стандартів здійснюють фахівці національної мережі регіональних центрів інноваційного розвитку (РЦІР), яка нині включає 13 центрів і п'ять їх представництв і охоплює своєю діяльністю усю територію України. Упродовж підготовчого періоду співробітники РЦІР вже підготували і оформили 62 технологічних профілі. В Україні створений український центр комерціалізації і трансферу технологій. Місія центру створення сполучної ланки, яка повинна була з'єднати українську науку і світовий інвестиційний бізнес з метою задоволення зростаючих потреб суспільства в інноваційних рішеннях. Інноваційні проекти належать до сфери машинобудування, металургії і матеріалознавства, нових матеріалів і наноструктурних форм, альтернативної енергетики, ресурсозберігаючих технологій, медицини, екології, безпеки і протидії тероризму. Встановлено співпрацю з більш ніж українських учених. Центр співпрацює з: венчурними фондами і міжнародними бізнес-ангелами; технологічними брокерськими мережами; центрами трансферу технологій. До інноваційної інфраструктури слід віднести створення українського центру інноватики і патентно-інформаційних послуг. Перед центром поставлено декілька цілей: забезпечення винахідників актуальною інформацією для охорони, захисту і використання своєї інтелектуальної власності; надання підприємцям і виробничникам методичної допомоги у сфері комерціалізації об'єктів промислової власності винаходів, корисних моделей, промислових зразків, торгових марок; допомога у просуванні перспективних технічних рішень на внутрішній і зарубіжний ринки. Центр підтримує тісні партнерські відносини з регіональними центрами науково-технічної і економічної інформації, науково-технічними і патентними бібліотеками СНД, інноваційними центрами Росії і багатьох високорозвинених країн (зокрема, США, Японії, Франції). В Україні розроблений і діє всеукраїнська інтернет-профспілка . Це доступна в будь-який час доби і з будь-якого місця України виставка передових розробок і технологій. Поставлено за мету, щоб на webресурсі спілки знайшли один одного розробники, підприємці і промисловці, партнери з кооперації і інвестори. Нормативно-правовою базою трансферу технологій є закон України Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій від р. 143-V (зі змінами у 2010 р.). Цей закон визначає правові, економічні, організаційні і фінансові основи державного регулювання діяльності у сфері трансферу технологій і спрямований на забезпечення ефективного використання науково-технічного і інтелектуального потенціалу України, технологічності виробництва продукції, охорону майнових прав на вітчизняні технології на території держав, де планується або здійснюється їх використання, розширення міжнародної науково-технічної співпраці цієї сфери. Таким чином, проведений аналіз організаційно-методичного забезпечення трансферу технологій свідчить, що на державному і регіональному рівнях спостерігається скоординований підхід до вирішення проблеми підвищення національного технологічного рівня. Проте на підприємствах це не викликало активізації впровадження прогресивних технологічних процесів і освоєння нових видів техніки. Про це свідчать дані статистичної звітності (табл. 1). Дані таблиці показують, що від загальної кількості підприємств, які впроваджували інновації, 38,3% впроваджували нові технологічні процеси, 15,9% освоювали нові види техніки. Таблиця 1 Кількість промислових підприємств, які впроваджували інновації [4] % від загальної % від загальної % від загальної кількості підприємств, які приємств, які приємств, які кількості під- кількості під- Усьог Усьог Усьог о о о впроваджувал впроваджувал впроваджувал и інновації и інновації и інновації Усього 1186 Х 1160 Х 1180 Х Упроваджувал и нові технологічні , , ,3 процеси Освоювали нові види , , ,9 техніки У цілому частка інноваційно активних промислових підприємств у загальній кількості промислових підприємств у 2009 р. склала 12,8%, у 2010 р. 13,8%, тобто зростання інноваційно активних промислових підприємств за рік склало всього 1% [3]. Слід зазначити, що аналогічний показник у країнах Європейського Союзу складає 53%, США 33%. Програмою економічних реформ передбачено до 2014 р. збільшити частину інноваційно активних підприємств до 25%. Аналіз загальних інноваційних витрат у промисловості в 2009 р. свідчить, що дослідження і розробки склали усього 10,7%, у той час коли витрати на придбання машин і устаткування 62,6%. Це вказує на те, що технологічні нововведення і устаткування більшою мірою імпортуються «під ключ», коли технічна «начинка» приладів, устаткування, зміст програмних продуктів залишаються невідомими користувачеві. Основним джерелом фінансування інноваційної діяльності в 2009 р. були власні кошти підприємств (65,0% від загального обсягу), фінансування з державного бюджету склало 1,6%, з місцевих бюджетів 0,1%. Частка вітчизняних інвесторів склала 0,4%, іноземних 19,0% [4]. Ці дані статистики свідчать, що впровадження інновацій на вітчизняних промислових підприємствах поки ще не є пріоритетним для державних і регіональних органів управління, а також для вітчизняного бізнесу. Досвід технологічно розвинених країн свідчить про державну підтримку розвитку передових технологій, пов'язаних з високим комерційним ризиком. Йдеться про підприємства, де створюються інноваційні продукти з великою доданою вартістю. Передусім це стосується підприємств електронної промисловості. Аналіз їх діяльності свідчить, що в 2010 р. лише деякі з них досягли докризових результатів отримання чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (табл. 2). Таблиця 2 Зміна величини чистого доходу (виручки) від реалізації продукції на підприємствах електронної промисловості, тис. грн. Підприємства /2007 Науково-технічний комплекс «Електронприлад» 35061, , , ,8 Науково-виробниче об єднання Київський завод автоматики ім. Петровського 26029, , , ,8 Мукачівський завод «Точприлад» 76363, , , ,7 Серед економічних показників з точки зору власників підприємства найбільш важливою є рентабельність власного капіталу, оскільки діяльність підприємства має бути спрямована на збільшення суми власного капіталу. На рис. 1 наведено рентабельність власного капіталу успішно працюючих підприємств, поданих у табл. 2. 2010 Мукачівський завод «Точприлад» Науково-виробниче об єднання «Київський завод автоматики iм. Петровського» Науково-технічний комплекс «Електронприлад» Рис. 1. Рентабельність власного капіталу У науково-виробничому об єднанні Київський завод автоматики ім. Петровського , незважаючи на зростання чистого доходу (виручки) від реалізації продукції, рентабельність власного капіталу в рр. зменшилася майже на 10%, що свідчить про низьку ефективність використання інвестованих коштів. Цей висновок підтверджується і показником чистого прибутку, що припадає на одну просту акцію (рис. 2). У табл. 3 наведено підприємства, які в 2010 р. мають гірші результати, ніж у 2007 р Мукачівський завод «Точприлад» Науково-виробниче об єднання «Київський завод автоматики iм. Петровського Науково-технічний комплекс «Електронприлад» Рис. 2. Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію, грн. Таблиця 3 Зміна величини чистого доходу (виручки) від реалізації продукції на підприємствах електронної промисловості, тис. грн. Підприємства /2007 Тернопільський радіозавод «Оріон» 27624, , , ,5 Центральне конструкторське бюро «Ритм» 7622,0 6618, , ,4 Київський завод реле і автоматики ,7 Державна акціонерна холдингова компанія «Артем» , , , ,3 ВАТ «Топаз» ,03 Черкаський приладобудівний завод 16712, ,0 5094, ,9 Дніпровський машинобудівний завод 93361, ,0 6577, ,6 Звертають на себе увагу Державна акціонерна холдингова компанія «Артем» і ВАТ «Топаз», які в 2010 р. мають гірші результати, ніж в кризовому 2009 р. У ВАТ «Топаз» чистий дохід від реалізації продукції в 2010 р. порівняно з 2009 р. зменшився на 80,7%. Це не могло не позначитися на інноваційній діяльності ВАТ «Топаз». Так, загальна сума витрат на інноваційну діяльність в 2010 р. порівняно з 2009 р. зменшилася в 1,5 раза, а обсяг реалізованої інноваційної продукції в 4,7 раза. Наведений приклад доводить, що інноваційна діяльність підприємств більшою мірою залежить від результатів господарської діяльності, ніж від створеної інноваційної інфраструктури. Економічні труднощі ВАТ «Топаз» різко зменшили рентабельність власного капіталу в 2010 р. (рис. 3). Ця тенденція характерна і для Державної акціонерної компанії «Артем», і для Центрального конструкторського бюро «Ритм». Але якщо Центральне конструкторське бюро це невелике підприємство, то Державна акціонерна компанія «Артем» це велике державне підприємство, на якому низька рентабельність власного капіталу свідчить про неефективне використання бюджетних коштів Центральне конструкторське бюро «Ритм» ВАТ «Топаз» Державна акціонерна холдингова компанія «Артем» і і Рис. 3.
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks