АНАЛІЗ КОРИСНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ ЯК ЕКОНОМІЧНОГО БЛАГА - PDF

Description
УДК АНАЛІЗ КОРИСНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ ЯК ЕКОНОМІЧНОГО БЛАГА УФІМЦЕВА О. Ю. *, к. т. н., доцент * Кафедра економічної теорії та права, Державний вищий навчальний заклад Придніпровська державна академія

Please download to get full document.

View again

of 8
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Information
Category:

Internet & Web

Publish on:

Views: 26 | Pages: 8

Extension: PDF | Download: 0

Share
Transcript
УДК АНАЛІЗ КОРИСНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ ЯК ЕКОНОМІЧНОГО БЛАГА УФІМЦЕВА О. Ю. *, к. т. н., доцент * Кафедра економічної теорії та права, Державний вищий навчальний заклад Придніпровська державна академія будівництва та архітектури , вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дніпропетровськ, Україна, тел. +38(0562) , ORCID ID: Анотація. Постановка проблеми. В сучасній економіці постіндустріального типу провідного значення набувають відносини, що складаються з приводу виробництва, обробки, зберігання, передачі, обміну та споживання інформації. При цьому інформація може аналізуватися як споживче благо, що приносить певну корисність у результаті кінцевого споживання або у формі інформаційного ресурсу, здатного брати участь у процесі виробництва. У цій роботі застосовується підхід до інформації з точки зору її споживчих якостей, тобто як економічного блага. Аналіз наукових досліджень, що стосуються корисності інформаційного блага, показує відсутність єдиного підходу до даного питання. Під час створення узагальненої моделі прийнято до уваги передумови, які враховуються в моделях провідних учених. Мета статті рзробити концепцію корисності інформаційного блага на основі синтезу існуючих теорій корисності інформації. Вивести узагальнювальний показник, що характеризує обмеження у споживанні інформації. Створити передумови для вартісного оцінювання інформаційного блага. Врахування сучасних тенденцій науково-технічного прогресу повинно бути відображене у нових мікроекономічних показниках, у тому числі показниках ефективності використання інформаційних благ. Висновок. Отримані функції сукупної та граничної корисності інформаційних благ підтверджують необхідність особливого підходу до даного аналізу. Обмежену здатність до сприйняття інформації окремим споживачем виражено через розроблений автором коефіцієнт когнітивності. Спадна динаміка цього показника зумовлює досягнення максимального значення сукупної корисності та можливість від'ємного значення граничної корисності. Однак збільшення споживання інформаційних благ породжує зростаючу віддачу, зумовлену накопиченням знань. Це проявляється у зростанні середнього коефіцієнта когнітивності згідно з ростом структури знань. Гранична корисність інформації не будуватиме нульового значення, тобто загальна корисність не набуває максимуму. Динаміка граничної корисності інформаційного блага відповідає загальному закону спадної граничної корисності тільки починаючи з певного моменту. Граничний аналіз інформаційного блага сприяє обґрунтуванню його вартісної оцінки, яка є одним з найактуальніших питань в сучасній економічній теорії. Ключові слова: інформаційне благо, сукупна корисність, гранична корисність, когнітивність. АНАЛИЗ ПОЛЕЗНОСТИ ИНФОРМАЦИИ КАК ЭКОНОМИЧЕСКОГО БЛАГА УФИМЦЕВА О. Ю. *, к.т.н., доцент. * Кафедра экономической теории и права, Государственное высшее учебное заведение Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры , ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепропетровск, Украина, тел. +38(0562) , ORCID ID: Аннотация. Постановка проблемы. В современной экономике постиндустриального типа ведущее значение приобретают отношения, складывающиеся по поводу производства, обработки, хранения, передачи, обмена и потребления информации. При этом информация может анализироваться как потребительское благо, которое приносит определенную полезность в результате конечного потребления или в форме информационного ресурса, способного принимать участие в процессе производства. В данной работе используется подход к информации с точки зрения его потребительских качеств, то есть как экономического блага. Анализ научных исследований, касающихся полезности информационного блага, показывает отсутствие единого подхода к данному вопросу. При создании обобщенной модели приняты во внимание предпосылки, которые учитываются в моделях ведущих ученых. Цель статьи разработать концепцию полезности информационного блага на основе синтеза существующих теорий полезности информации. Вывести обобщающий показатель, характеризующий ограничения в потреблении информации. Создать предпосылки для стоимостной оценки информационного блага. Учет современных тенденций научно-технического 44 Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, 2015, 2(203). прогресса должен быть отражен в новых микроэкономических показателях, в том числе показателях эффективности использования информационных благ. Вывод. Полученные функции совокупной и предельной полезности информационных благ подтверждают необходимость особого подхода к их анализу. Ограниченная способность к восприятию информации отдельным потребителем выражена через разработанный автором коэффициент когнитивности. Его убывающая динамика обуславливает достижение максимального значения совокупной полезности и возможность отрицательного значения предельной полезности. Однако увеличение потребления информационных благ порождает возрастающую отдачу, обусловленную накоплением знаний. Это проявляется в росте среднего коэффициента когнитивности согласно росту структуры знаний. Причем предельная полезность информации не будет принимать нулевого значения, то есть общая полезность не обретает максимума. Динамика предельной полезности информационного блага отвечает общему закону убывающей предельной полезности только начиная с определенного момента. Предельный анализ информационного блага способствует обоснованию его стоимостной оценки, которая является одним из наиболее актуальных вопросов в современной экономической теории. Ключевые слова: информационное благо, совокупная полезность, предельная полезность, когнитивность. THE ANALYSIS OF UTILITY OF INFORMATION AS OF ECONOMIC GOODS UFIMTSEVA O.Yu. *, Ph.Dr. (Tech.), Associate Prof. * Department of Economics and Law, State Higher Education Establishment Prydniprovs ka State Academy of Civil Engineering and Architecture , 24А, Chernishevskogo str., Dnepropetrovsk 49600, Ukraine, tel. +38(0562) , ORCID ID: Summary. Problem statement. Relations that form regarding production, processing, storage, transfer, exchange and consumption of information obtain managing values in modern economics of post-industrial type. At that information can be analyzed as consumer amenities that bring definite utility as a result of consumptive use, or as information resource that is able to take part in the process of production. In the given work the approach to information is used from the point of view of its consumer appeals, that is as economic good. The analysis of scientific investigations concerning usefulness of information amenities shows absence of a single approach to the given question. While creating a generalized model, preconditions represented in the models of leading scientists were taken into consideration. Purpose. To develop a concept of utility of information amenities on the basis of synthesis of existing theories of utility of information. To take out generalized criterion characterizing restrictions in consumption of information. To create preconditions for cost estimate of information amenities. Modern tendencies accounting of technological progress should be reflected in the new microeconomic indicators, as well as in the indicators of information goods using effectiveness. Conclusion. Obtained functions of total and marginal utility of information amenities confirm necessity of special approach to their analysis. The restricted ability of information perception by individual consumer is expressed through coefficient of cognition developed by the author. It s decreasing dynamics preconditions achievement of maximum value of total utility and possibility of negative value of marginal utility. However, increase of consumption of information amenities creates increasing return conditioned upon knowledge gathering. It becomes apparent in increase of average coefficient of cognition according to increase of knowledge structure. At that marginal utility of information will not vanish, that is total utility does not achieve maximum. Dynamics of marginal utility of information amenities complies with general law of diminishing marginal utility starting only from a definite moment. Marginal analysis of information amenities promotes rationale of its cost estimate that is one of the most urgent questions in modern economics. Keywords: information amenities, total utility, marginal utility, cognition. Постановка проблеми. Сучасний стан економічних відносин характеризується якісною зміною ролі інформації в усіх сферах господарської діяльності, формуванням постіндустріального типу національних економік, які характеризуються переходом до інформаційно-інтелектуальних технологій, де інформація стає провідним фактором виробництва та нагальним благом [14]. Це дозволяє порушити питання про формування економіки нового типу інформаційної економіки, де домінуючого значення набувають відносини з приводу виробництва, обробки, зберігання, передачі, обміну та споживання інформації. Інформація стає основою наукового економічного аналізу, направленого Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, 2015, 2 (203). 45 на дослідження закономірності функціонування інформаційних потреб, інформаційних благ, інформаційних ресурсів, інформаційних ринків, інформаційних витрат тощо [9]. Аналізуючи застосування інформації необхідно враховувати її дуалістичну природу в економічному кругообігу. З одного боку, можна аналізувати інформацію як благо, що є результатом виробничої діяльності та направлене на задоволення потреб споживача. З іншого, інформацію можна вважати виробничим ресурсом, який, разом з іншими факторами, залучається у виробничий процес. Мета статті. Враховуючи наявні протиріччя у підходах до аналізу корисності інформації як економічного блага, необхідно: - розробити відповідну концепцію на основі синтезу існуючих теорій корисності інформації; - вивести узагальнювальний показник, що характеризує обмеження у споживанні інформації; - створити передумови для вартісної оцінки інформаційного блага. Виклад матеріалу. Аналіз останніх наукових досліджень із даної проблеми можна поділити на декілька напрямів. Поперше, розроблення моделей оцінки продуктивності інформаційного ресурсу ставить за мету обґрунтування ефективності його використання. У працях О. М. Неверова, А. О. Павлова Т. І. Ставцевої [2; 5; 7] пропонується факторна модель, що відображає вплив інформаційної складової виробництва у зростанні обсягів випуску продукції внаслідок упровадження інновацій. Вчені О. В. Карташева, Л. А. Ніколаева, О. В. Лайчук, В. В. Самойлов [1; 3; 6] оцінювання продуктивності інформаційного ресурсу проводять через оцінювання ризиків, яких можна уникнути шляхом залучення певних інформаційних продуктів. Також застосовується метод експертних оцінок упровадження конкретного інформаційного продукту. По-друге, проводиться аналіз сенсу використання інформації як блага. Вчені Дж. Стіглер, Р. Раднер, Дж. Стігліц, М. Саймон, [8; 12; 13] розробили власні концепції аналізу інформаційного блага, порівняння та синтез яких стане предметом дослідження у цій статтіроботі. Аналіз споживання інформації як блага та залучення інформаційного ресурсу у виробництво повинен проводитися окремо з виявленням можливості синтезу цих двох підходів. У цій праці буде застосовано підхід до інформації з точки зору її споживчих якостей, тобто як економічного блага. У сучасній економічній теорії блага, представлені в обмеженій кількості, називаються економічними. Разом із тим, оцінка інформаційних благ із позиції обмеженості не однозначна. Існує думка, що інформаційні блага невичерпні, оскільки в міру їх споживання вони не зникають [8; 14]. Однак можна припустити, що існують обмеження у споживанні інформаційного блага для окремого споживача. По-перше, в кожного відособленого користувача в певний момент часу наявність інформації завжди обмежена. По-друге, проблема обмеженості інформаційного блага пов'язана також зі здатністю людського мозку до оброблення інформації. Залежно від сфери застосування та навичок використання, вміння оцінити перспективу та сама інформація може спричинити різні економічні ефекти у різних споживачів. Особливіс
Related Search
Similar documents
View more...
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks